Не знаю, що знов відбувається в житті у Майлі Сайрус, але певно щось не дуже хороше, якщо вже другий поспіль альбом — постріл в молоко.

Якщо на Something Beautiful Майлі відерто перемудрила, то на Bass Persuades вирішила не старатися. Хоч треків і десять, але саме оригінальних — девʼять. Ще один — ремікс на self-titled пісню. Одразу впізнається практика українських альбомів нульових, коли третина треклисту складалася саме з таких реміксів.

Але ми про Bass Persuades. Це поп, який в чиїхось інших руках був би непоганим. Для Майлі це посередньо. Невигадливі мелодії, поверхневі тексти. Якщо перші три композиції ще тримають фейс, то після них Bass Persuades безпомічно барахтається в мрійливості й сльозах. Це теж непогані для музики емоції, тільки б якщо вони не застрягали в патетиці, якої тут навалено так щедро, аж хочеться, щоб альбом швидше закінчився.

Єдині, хто отримають хоч якусь користь з Bass Persuades — це Model/Actriz. Може нарешті вийдуть на аудиторію більше, ніж Pitchfork і канал Тимчика*.

* — сказано respectfully.

https://www.youtube.com/watch?v=a2xvjsAwSI8