Про три нові альбоми коротко. My New Band Believe Кемерона Піктона з Black Midi несподівано виявився вельми непоганим релізом. У мене загалом суперечливі враження від так званої Windmill-сцени, бо часто це експеримент заради експерименту. Але Піктон зміг знайти точку, в якій зійшлися фольк, арт рок, чембер поп і конвенційні естрадні мелодії. Так, час від часу протягом 8 треків My New Band Believe демонструє свій апломб, але згодом дає ляпаса і повертається до зрозумілого і місцями доволі приємного звучання. My New Band Believe — ActressУ Honora, джазовому дебютному альбомі Флі, все на рівні. До того моменту, поки хтось не починає розкривати рота — або Флі, або Том Йорк. Щодо Йорка, це певно найнудніший гостьовий ефорт, на який він спромігся. Щодо Флі, то це чисто old man yelling at clouds з домішками крінжу. А самі треки — що оригінальні, що кавери — непогані. З чіткими композиціями, без складних конструкцій і з таким собі детективним присмаком.Flea — A Plea І останній альбом — Pleasure Is Yours від Gena, сайдпроєкту співачки Liv.e і продюсера Каріма Ріггінса. Це такі собі неосоул замальовки, що пошиті з різних шматочків, поверх яких своїм галюциногенним голосом Liv.e чи наспівала, чи намелодекламувала. Переважна більшість релізу складається з треків-карапульок, але тут є і хороші повноцінні композиції. В цілому, альбом цікавий, завдяки продакшену дуже атмосферний. Але в останній третині Pleasure Is Yours відчутно просідає, бо особливості обидвох артистів починають приїдатися. Втім, з 16 треків можна наскубати собі непогану добірку. Gena — Unspokern