🇺🇦🇪🇸 Мало хто знає, але під час Громадянської війни в Іспанії існувала українська військова частина - рота імені Тараса Шевченка.8 липня 1937 року українські добровольці сформували власний підрозділ у складі Інтернаціональних бригад, які захищали Іспанську Республіку. Більшість бійців були вихідцями з Галичини та Волині, що тоді входили до складу Польщі. Вони пройшли нелегальний шлях через Європу, щоб воювати на іспанській землі.Особливо символічним було те, що роту назвали на честь Тараса Шевченка. Для цих людей Кобзар був не лише поетом, а й символом боротьби за свободу та людську гідність.Українці брали участь у запеклих боях під Брунете, Теруелем та на річці Ебро. У першому ж великому бою рота втратила майже половину особового складу, але продовжила боротьбу. Вони видавали власну україномовну газету «Боротьба» та навіть друкували твори Шевченка далеко від Батьківщини.Та їхня історія має трагічний фінал. Багато тих, хто вижив на фронтах Іспанії, пізніше стали жертвами сталінських репресій. Виходить, що люди, які воювали проти фашизму, самі опинилися під ударом тоталітарної системи.Сьогодні в Мадриді, Теруелі та інших містах Іспанії зберігаються місця пам’яті Інтернаціональних бригад. І серед цієї історії є маловідомий, але важливий український слід.
Поки українці розбирають завали та рахують загиблих після чергової пекельної ночі — на думку канцелярії президента Польщі нам саме час ознайомитися із новою заявою про те, як Україна «ескалює» відносини з Польщею. Тепер новим рівнем «ескалації» став закон про національний Пантеон. Все це звучить як якесь абсолютне, абсурдне божевілля — але «невдячність» та «антипольськість» українців зайшла так далеко, що польському президенту терпіти вже немає сил.«Краще бути московською ганчіркою, ніж бандерівським памперсом» — не витримав і сказав вголос нове політичне мотто польської політичної еліти (принаймні її значної частини) колишній премʼєр Польщі Лєшєк Міллєр. Не будемо розкручувати потенційно дуже смішну тему про те, що найбільш гучні польські «патріоти» чомусь всі з німецькими прізвищами, бо німці точно тут ні до чого.Що ж, Міллєр обрав бути московською ганчіркою, хоча ніхто не змушував його бути бандерівським памперсом. Не вперше в польській історії. Думаю, божевілля не спинити. Польщу Міллєра та Навроцького не турбує Бандера і УПА. Не було би їх, були би Хмельницький з Кривоносом та Гонта із Залізняком. Їх турбує те, що Україна не в ролі жертви, не в ролі другорядного героя, не в пошуках схвалення ззовні. Україна вже ніколи не буде «підопічним» польських чи будь яких інших «адвокатів». Ми не відходили від формули «пробачаємо і просимо пробачення». Ми не обирали сваритися. Наша рука досі готова до потиску. Але вічно висіти в повітрі вона теж не буде. Українці обирають бомбити Москву, а не ставати московськими ганчірками, як обирає Міллєр. А от куди приведуть поляків їхні нинішні керманичі — велике питання. І як би це не було неприємно нам, але це перш за все проблема самої Польщі. Напевно, і цей шлях треба дійти до точки, коли протверезіння нарешті станеться. Але щоб не було запізно.
Тут наших братів-поляків поплавило, рішення про присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій України назви «Герої УПА», це, мовляв, «ранить пам’ять жертв цієї організації та завдає удару по діалогу між нашими народами».Президент Навроцький тут тупотить ніжками і обіцяє позбавити за це Зеленського якоїсь польської вісюльки. Чи то ордену курки, чи то пєтуха... Тим часом у польському національному гімні славиться такий собі пан Чарнецький.За історичними оцінками та за власними вихваляннями самого Чарнецького, внаслідок його каральних рейдів на Східному Поділлі (часто у союзі з татарськими загонами) було замордовано близько 100 000 мирних українських жителів. Замордовано на теренах України зауважу, де поляки виступали загарбниками. УПА ж на теренах Польщі не воювала. З метою залякування українського населення Чарнецький практикував тактику спаленої землі. Його загони безжально катували, вішали та садили на палі чоловіків, жінок, літніх людей та дітей.Одного разу військо Чарнецького налетіло на селище Погребище саме в той день, коли там проходив великий ярмарок. Відповідно у місті перебувало не лише міщани, а й безліч селян, ремісників та купців з усіх навколишніх і містечок....Скориставшись тим, що люди були беззбройні та не чекали нападу, поляки Чарнецького влаштували тотальну різанину. Вони безжально вбивали всіх без винятку: купців, міщан, жінок та дітей.Все це, прославляючи кривавого людобуйця, поляки славлять у своєму гімні... Чи не прийшов час вимагати аби поляки змінили текст свого національного гімна? Виключно аби не «ранить пам’ять про жертв цього пану, що завдає удару по діалогу між нашими народами»?Якщо серйозно. Яке діло нашим сусідам до наших національних героїв?Суспільна думка
26 квітня, 40 років по тому– сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції🔥☢️🏭«26 квітня 1986 року о 01 год. 25 хв. у приміщенні 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС під час підготовки його до планового середнього ремонту, стався вибух з подальшою пожежею, яку незабаром було ліквідовано, – інформував про аварію на Чорнобильській АЕС, 28 квітня 1986-го, голова кдб Урср Степан Муха першого секретаря цк. Повідомлення, насправді, не відображає справжніх масштабів трагедії, ліквідувати аварію не вдалося! Від вибуху обрушився каркас реакторного перекриття та покрівля машинного залів, спалахнув також дах 3-го енергоблоку, у зв'язку з чим останній був аварійно зупинений. До 06 години того ж дня, пожежу на даху цього енергоблоку також ліквідовано».😓(Детальні факти у коментах)!На момент аварії в приміщенні 4-го енергоблоку перебували 17 чол. персоналу.Слава Тим, хто через гіркий дотик Чорнобилю, віддав свої життя заради інших!🕊️Пам’ятаємо #ЧАЕСЧитай! Поширюй!Підписуйся на Багату Батьківщину💙💛
🇺🇦 Їх зрадила держава: Герої Іловайського котла, поява легендарного спецбату «Донбас»
🇺🇦 Не відчуваючи від держави жодної підтримки, констатуючи саботаж, зраду ряду співробітників Міністерства оборони, МВС, СБУ, розуміючи всю міру відповідальності за свої дії згідно з кримінальним Кодексом України, як капітан-лейтенант ВМСУ України беру відповідальність за формування 25 батальйону ТрО Донецької обл. Підрозділ виконуватиме завдання забезпечення умов надійного функціонування органів державної влади, органів військового управління, оперативного розгортання військ, оборони важливих об'єктів і комунікацій, боротьби з ДРГ, та антидержавними незаконно створеними збройними формуваннями. 🇺🇦 Пропоную патріотам України – вступити до лав батальйону для захисту національних інтересів України. Якщо ви любите Україну — приходьте до нас на допомогу. Ніхто зараз не в безпеці. Крим був до нас — ви наступні. Разом — переможемо! [...] На Донбасі кількість людей, охочих боротися за єдину Україну у військових формуваннях, перевищила всі очікування. Формується замість одного три батальйони — на базі МВС, Міноборони та батальйон добровольців. 🇺🇦 капітан-лейтенант Семен Семенченко про появу спецдобробату "Донбас" (квітень 2014)ukrain1an ꑭ division
Місто Тернопіль, історична назва Тарнополь, що дослівно означає місто Тарновського. Дата народження: 15 квітня 1540 року. Документ: локаційний привілей на заснування ппідуму (укріпленого поселення/містечка) Тарнополє. Засновник: воєвода руський і коронний гетьман польський Ян з Тарнова (Ян Амор Тарновський), роки життя 1488-1561. У традиції Тарновських було давати своїм новозаснованим містам назву з родовим коренем Тарн (як у родовому місті Тарнув, або Тарнів). Так виникли Тарноґруд, Тарнобжеґ і Тарнополь. Другий корінь "поль" походить від грецькооо "поліс" - місто. Міст із закінченням "поліс" або "поль" - сотні і тисячі в світі.Через вісім років від заснування укріплене поселення - оппідум Тарнополє отримало міські права на основі маґдебурзького (німецького) права. Того ж 1548 року створено штучний став (по факту водосховище) Тарасів (тепер офіційно Тернопільський став, в народі - Тернопільське озеро). Ще через два роки місто отримало розширені міські права. Мало власну міське раду, незалежний суд, право на три міжнародні ярмарки. Міщани отримували економічні привілеї і звільнялися від більшості податків, але мали повинності з оборони, утримування доріг і фортифікацій міста в належному стані. Короткий час міст належало синові засновника Янові Криштофу Тарновському, який помер від хвороби у молодому віці. Тоді ж замок із камінно-дерев'яного перебудований у повністю кам'яний під керівництвом італійського архітектора Христофоро Бодзано. Взагалі місто розплановано і розбуловано в стилі Ренесансу, заборонені будинки, які нагадували б сільські. Були й інші зпрошені аріхтнктори, в т.ч. на службі у наступнго власника Тарнополя князя Василя-Костянтина Острозького.Засновник міста видав заміж свою доньку Софію за князя Острозького і місто перейшло у власність цього роду. Пізніше через шлюби перейшло до Замойських, українсько-польського роду. Згодом належало ткож Конецпольським, Собеським, Потоцьким, Коритовським та іншим.Василь-Костянтин Острозький виділив міщанам, об'єднаним у братсбво на основі головної (парафіяльної) церкви Різдва Христового фундацію - землю для шпиталю для міщан "віри руської". Руською називали й головну православну церкву міста, збудовану коштами і силами самих міщан у 1608 році на місті давнішої дерев'яної. Від церкви Руською назвали й вулицю. Від заснування і до початку ХІХ століття найбільша громада в місті - українці (русини). Євреї ("жиди") з'явилися офіційно у 1550 році, від початку ХІХ ст. і до 1941 р. переважали чисельно. Поляки офіціно почали переважати українців аж у 1930-х роках (за їхніми даними трохи раніше у ХХ ст.). Це й були три найбільші національні громади міста. Назва Тарнополь (замість давнішої назви Тарнополє, яка була назвою оппідума, ще не міста) вперше зустрічається руською мовою у економічних документах в 1562 році. Назва "Тарнополь" - спільна для всіх мов: руської (української), латинської, польської, єврейської, німецької тощо. Після знищення міста внаслідок "звільнення" Тарнополя червоною армією 15 квітня 1944 року, місто було перейменоване в "Тернопiль" в серпні 1944 року. Рішення про перейменування приймав верховний совєт ссср в мацкві. Ніяких відомостей про тернові поля не зафіксовано, що було б ботанічною сенсацією.B усному мовленні наприкінці ХІХ століття Тарнополь також називали "Тернопіль" - не раніше 1880-х років. Ця назва була неофіційною, можливо тому що польське "tarn" перекладається українською як терен (не тільки рослина). Та ніхто від терена цю неофіційну назву не виводив.#Мандрівка_старим#кордоном Ділись_інфо
📿Митники запобігли незаконному вивезенню за кордон 39 автентичних археологічних пам’яток 8 –20 століть Київські митники не дозволили незаконно переслати за межі України у міжнародному поштовому відправленні 39 предметів археології, які мають культурну цінність. Надсилали їх до США, Франції та Італії мешканці Харківщини, Прикарпаття та Вінничини.Через очевидні ознаки старовини митники скерували предмети на експертизу до Національного музею історії України.🔎Фахівці музею визначили, що надані на експертизу предмети – автентичні зразки салтово-маяцької культури, а також часів Середньовіччя, Ранньомодерної, Модерної та Новітньої доби на території України. Серед вилученого:💅Два бронзових туалетних набори є зразками предметів побуту салтово-маяцької культури, поширеної колись, зокрема, в басейні річки Сіверський Донець (8-10 століття). Такі косметичні набори складаються з копоушки, пінцета та шпильки. 🧿28 гудзиків –зразки одежної гарнітури (9-18 ст). Вони слугували не лише застібками, а й прикрасами.💮Прикладна особиста печатка належить до пам’яток сфрагістики (18 століття) з гравійованими ініціалами. 📿Три натільні мідні чотирикінцеві хрестики латинського типу(18 століття). 💍П’ять бронзових перснів із вставками зі скла – зразки жіночих прикрас (19-20 століття), які належать до пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва України.Всі зразки є предметами археології, експертами їх визнано культурною цінністю.Нагадуємо, що предмети археології не можуть бути предметами продажу, колекціонування приватними особами та вивозитися за межі України. Їх місце в Музейному фонді України.Згідно з чинним законодавством України, на вивезення культурних та історичних цінностей за кордон потрібне відповідне свідоцтво Міністерства культури України. Такого дозволу митникам надано не було.Артефакти передано на склад митниці.#Національниймузей #історії_УкраїниПоширюй!
😆 Кацапи звинуватили Нідерланди у «крадіжці» кримського золотаБолота відкрила у себе кримінальну справу проти Нідерландів, України та музею Allard Pierson в Амстердамі. Заявляють, що ці сторони нібито «викрали» колекцію золотих артефактів із Криму.⚜️Йдеться про скіфське золото, яке у 2014 році Україна передала на тимчасову виставку до Амстердама. Колекція походила з чотирьох кримських музеїв.❗️Поки тривала виставка, росія анексувала Крим. Коли експозиція завершилася, виникла суперечка — кому повертати колекцію: Україні чи кримським музеям, які контролює росія.👩⚖️Музей в Амстердамі вирішив дочекатися рішення суду і залишив експонати в Нідерландах.У 2016 році суд Амстердама постановив, що артефакти мають належати Україні, оскільки саме держава Україна передала їх на виставку. Рішення було ухвалене на підставі конвенції ЮНЕСКО.❗️росія та кримські музеї намагалися оскаржити рішення, але програли всі судові інстанції.У підсумку наприкінці 2023 року колекцію повернули до Києва.Читай! Поширюй!
Детективи ТУ БЕБ у Львівській області завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом умисного ухилення від сплати податків. Державі відшкодовано понад 13 млн грн завданих збитків.Слідством встановлено, що упродовж 2024 року фізична особа здійснювала продаж колекційних монет за готівкові кошти. Водночас отримані доходи вона не декларувала та не відображала у податковій звітності.Унаслідок таких дій до бюджету не надійшло понад 13 млн грн податку та військового збору .Під час санкціонованого обшуку детективи вилучили грошові кошти у різних валютах на загальну суму 67 млн грн, які були отримані від продажу монет та не задекларовані.Фігуранту повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. У ході досудового розслідування він повністю відшкодував завдані державі збитки. У зв’язку з цим до суду скеровано клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності.Процесуальне керівництво у справі здійснювали прокурори Львівської обласної прокуратури.Поширюй!
Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України за сприяння Управління СБ України в Тернопільській області , відповідно до наказу Міністерство культури України від 22 листопада 2025 року № 947 «Про передачу безоплатно закладам культури вилучених або конфіскованих культурних цінностей, обернених відповідно до закону в дохід держави, для постійного зберігання в державній частині музейного та бібліотечного фондів», на постійне зберігання до фондів Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника передано 21 зібрання археологічних предметів, які мають культурну цінність.Передані археологічні предмети є важливим джерелом для вивчення історії та культури регіону. Вони репрезентують різні сфери життя населення — від побуту до релігійних практик. Їхня хронологія охоплює понад тисячоліття, що дає змогу в подальших наукових дослідженнях простежити основні етапи розвитку матеріальної культури краю.Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник висловлює щиру вдячність Тернопільському відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Управлінню Служби безпеки України в Тернопільській області за плідну співпрацю та сприяння у передачі археологічних предметів, що стало важливим внеском у збереження та поповнення державної частини музейного фонду України й створило додаткові можливості для наукового вивчення культурної спадщини та збереження історичної пам’яті.Читай! Поширюй!
TGLIST.COM.UA
