🇬🇪📝

Грузія вводить обов’язкові дозволи на роботу для іноземців з 2027 року

Грузія поступово змінює підхід до регулювання праці іноземців — від максимально ліберальної моделі до більш формалізованої та контрольованої.❗️

З 1 січня 2027 року нові вимоги щодо отримання дозволів на роботу стають обов’язковими для всіх категорій осіб, на яких вони поширюються (для окремих груп передбачено перехідний період).

👁️‍🗨️

Нагадаємо, що раніше іноземці, які перебували в Грузії на законних підставах (віза, ВНЖ або безвізовий режим), могли здійснювати трудову або підприємницьку діяльність без отримання окремого дозволу на роботу.

🔜Після затвердження підзаконних актів було деталізовано наступні положення:➖

Встановлюються щорічні квоти на окремі категорії професій, що обмежує кількість іноземців, які можуть отримати дозвіл на роботу.➖

Обов’язок подання заяв на отримання дозволу покладається на роботодавця через Державне агентство зайнятості (LEPL).➖

Іноземці, які здійснюють підприємницьку діяльність або працюють як самозайняті особи, зобов’язані звертатися до Агентства самостійно.➖

Строк розгляду заяв становить до 30 календарних днів, із можливістю скорочення до 10 робочих днів за додаткову плату.➖

Початковий строк дії дозволу на роботу — від 6 місяців до 1 року, з можливістю щорічного продовження протягом 5 років. Після цього дозволи можуть видаватися на строк від 1 до 5 років.➖

Для спеціалістів IT-сектору передбачено окремий режим: первинний дозвіл видається строком на 3 роки з можливістю подальшого продовження на аналогічний період.Окремо врегульовано підстави для анулювання дозволу на роботу:☑️ недотримання умов отримання або підтримання візи категорії D1 чи посвідки на проживання;☑️ порушення умов, на яких було видано дозвіл на роботу;☑️ відсутність самозайнятого іноземця на території Грузії понад 6 місяців поспіль.⚠️

Фактично йдеться про запровадження повноцінного механізму контролю за доступом іноземців до ринку праці. Це має значення як для роботодавців, так і для підприємців та фахівців, які розглядають Грузію як юрисдикцію для ведення діяльності або релокації.