Дуже хороші новини для українців із TPS 🇺🇦USCIS продовжив дозвіл на роботу для частини українців, які подали на продовження EAD на підставі TPS і досі чекають на нову картку.Якщо ваш EAD:▪️ категорії A12 або C19;▪️ має дату закінчення 19 квітня 2025 або 19 жовтня 2023 року;▪️ а заява на новий EAD (Form I-765) все ще розглядається,USCIS надішле вам повідомлення (Notice) про продовження дозволу на роботу до 19 жовтня 2026 року.⭐ Нову пластикову картку чекати не потрібно. Старий EAD разом із Notice від USCIS можна показати роботодавцю як підтвердження права на роботу до 19 жовтня 2026 року.Перевіряйте звичайну пошту та свій myUSCIS account.Це справді важливе і дуже довгоочікуване рішення для багатьох українців. Будь ласка, поділіться цим дописом із тими, кого це може стосуватися — для когось ця інформація зараз може бути дуже важливою.Офіційні джерела:USCIS:https://www.uscis.gov/humanitarian/temporary-protected-status/TPS-UkraineE-Verify, оновлення від 14 серпня:https://www.e-verify.gov/about-e-verify/whats-new/update-on-temporary-protected-status-for-ukraine-release-aug-14-2026
Друзі, будь ласка, підпишіть цю петицію і поширте її далі.Особливо якщо серед ваших рідних, друзів чи знайомих є українці в США, які зараз можуть втратити TPS.Я дуже добре розумію, наскільки серйозна ця ситуація, тому що серед таких людей є і мої рідні, і друзі, і клієнти. Люди, які працюють, виховують тут дітей, платять податки, будують життя — і зараз фактично не знають, що буде з ними після 19 жовтня.І мені здається, що багато американців просто не усвідомлюють масштабу того, що зараз відбувається в імміграції.Не тому, що їм байдуже. Навпаки — я впевнена, що дуже багатьом не байдуже. Вони просто про це не знають.Саме тому важливо, щоб ця петиція вийшла за межі нашої української спільноти.Вона закликає DHS продовжити TPS для України ще на 18 місяців.Звичайно, підпис під петицією сам по собі не продовжує статус. Але велика кількість підписів показує, скільки людей стоїть за цим питанням, і допомагає привернути до нього увагу.Тому дуже прошу:
виділіть 2 хвилини — підпишіть.І ще хвилину — щоб надіслати це посилання друзям, колегам, сусідам і знайомим.Особливо американцям.
Навіть якщо особисто вас це не стосується, для когось із українських сімей у США це зараз питання можливості продовжувати жити і працювати тут без страху, що завтра все зміниться.Будь ласка, підпишіть і поширте.Разом ми маємо більше сили. 🇺🇦https://www.change.org/p/stop-dhs-from-ending-protection-for-ukrainians-fleeing-war-extend-tps
⚠️ ДУЖЕ ВАЖЛИВО для українців із TPS, які користувалися 540-денним продовженням дозволу на роботу (EAD).5 серпня федеральний суд ухвалив важливе рішення у справі Venezuelan Association of Massachusetts v. USCIS.Головне для українців:▪️ суд не зупинив однорічне обмеження для дозволів на роботу за TPS;▪️ суд також не заблокував застосування цього обмеження до раніше наданих 540-денних автоматичних продовжень;▪️ тому, якщо ви розраховували, що ваш старий EAD автоматично чинний до 11 жовтня 2026 року, не варто більше виходити лише з цієї дати;▪️ це не означає скасування TPS для України. TPS і строк дії дозволу на роботу — різні питання.
❗️Особливо раджу перевірити документи тим, у кого стара картка EAD вже закінчилася, нової картки ще немає, а право на роботу ґрунтувалося саме на 540-денному автоматичному продовженні.
Суд також ухвалив окреме важливе рішення щодо щорічного збору за заяву про притулок (Annual Asylum Fee): певні наслідки за його несплату тимчасово зупинено, але сам збір не скасований. У статті детально пояснила:— кого саме стосується рішення;— кого воно не стосується;— що сталося з датою 11 жовтня;— що перевірити у своїх EAD та I-797C;— що змінилося для заявників на притулок.🔗 Читайте детальний розбір:https://avimmi.com/tps-ukraine-ead-court-2026/Будь ласка, перешліть цей допис українцям із TPS, яким ця інформація може бути важливою просто зараз.
Друзі, вітаю! Як ви?Я давно тут не писала регулярно. І, чесно кажучи, дуже скучила за цим простором.Останній рік мої соцмережі та сайт були майже на паузі. Не тому, що в роботі нічого не відбувалося — навпаки. Я продовжувала працювати з клієнтами, супроводжувати імміграційні процеси, занурюватися в складні кейси, аналізувати стратегії й багато спостерігати за тим, як змінюється шлях іммігрантів у США.Просто в певний період робота з клієнтами була для мене важливішою, ніж особисте просування. І це, мабуть, залишиться моїм принципом: за кожним кейсом стоїть не просто набір документів, а людина, сім’я, професійна історія, плани, надії й дуже конкретне майбутнє.За цей час змінилося і моє особисте життя: тепер я мама трьох хлопців🙃. Це теж впливає на мій темп, завантаженість і пріоритети. Але водночас ще глибше відкриває для мене теми сім’ї, адаптації, відповідальності, вибору та побудови життя в новій країні.Я також розумію, що цей рік для багатьох став одним із найважчих в імміграційній сфері. Багато невизначеності, очікування, змін, тривоги й рішень, які доводиться приймати без повної ясності. Я дуже співчуваю всім, хто зараз проходить через цей період, особливо тим, хто чекає, хвилюється за свій статус, за родину, за майбутнє і намагається втримати внутрішню опору посеред постійних змін.За цей рік у мене накопичилося багато досвіду й спостережень, якими хочу ділитися тут.Про імміграцію, адаптацію, професійний шлях у США та життя після переїзду.І мені дуже хочеться почути вас.Про що вам зараз було б корисно читати?
Це не обов’язково мають бути лише юридичні чи імміграційні теми. Можливо, вам цікаво читати про адаптацію, кар’єру в США, сім’ю, дітей, внутрішню опору, пошук себе після переїзду, реальні історії іммігрантів або мої подорожі південним сходом США.Напишіть, будь ласка, в коментарях або в особисті: які теми для вас зараз найактуальніші?Я дуже сподіваюся найближчими місяцями поступово повернутися до ведення соцмереж і сайту у своєму реальному темпі, але з великою повагою до цієї теми й до людей, для яких я працюю.🫶🏻А поки залишаю посилання на запит на консультації з серпня:https://avimmi.com/consult/Буду рада знову бути з вами на зв’язку.
🌾 Happy Thanksgiving ! 💛У цей День Подяки хочу побажати вам Божого миру, радості та того тихого світла, яке підтримує й веде навіть тоді, коли імміграційний шлях здається виснажливим.Цей рік справді був непростим для багатьох: зміни правил, довгі очікування, адмінпаузи, невизначеність і хвилювання за майбутнє.Попри всі виклики, Бог дав багато причин для вдячності.З початку року мої клієнти отримали 10 грін карт, схвалення заяв, прискорення та розгляд складних кейсів, якісні консультації, що допомагали приймати зважені рішення, та навіть одне схвалення EB-1A без RFE — рідкісний дар у сучасних умовах.Цього року я також завершила піврічне навчання і отримала сертифікат Relocation Coach у США.Це навчання змінило мою практику, дало глибше розуміння психології адаптації та способів підтримки сімей під час великих життєвих змін.Ці знання допомагають мені підвищувати якість послуг, працювати чутливіше, глибше й професійніше — так, як цього заслуговують мої клієнти.Я вдячна за кожного з вас.Кожен клієнт особливий. Кожен надихає мене, вчить витривалості, віри, любові до життя й бачення сенсу в тому, що я роблю.
Дякую Богу за почуті молитви— і за ті відповіді, що прийшли не так, як ми бажали, але, вірю, саме так, як нам було потрібно.Цього року наша сім’я має особливу причину для подяки — народження нашого третього сина, Peter Alexander. Це велике й тихе благословення, що принесло в наш дім особливу радість. ❤️Дякую, що ви тут. Дякую за вашу довіру і за цю спільноту, яку ми разом будуємо.Нехай Божий мир буде у ваших домівках, а ваш шлях у новій країні стане легшим, світлішим і благословенним. 🌟
Насильство ніколи не є відповіддю.Я завжди захоплювалась тим, як Кірк поводився з опонентами. Він умів поважати навіть тих, хто з ним не погоджувався. Він був мужньою людиною, говорив про свою віру, був сильним комунікатором і лідером. Американець. Голос.Я не поділяла його поглядів на геополітику, особливо щодо України, і його ідею з’єднання церкви та держави. Але сьогодні я сумую за ним і молюся за його молоду дружину та дітей. Кірк не соромився говорити про Христа, не боявся протистояти несправедливості та омані, і це близьке моєму серцю.Він був духовним братом для багатьох американців-християн. Його м’який і люблячий підхід до молоді, яка так часто втрачає орієнтири, вражав мене. Його слова справді приносили зцілення.Мені боляче бачити, як люди — і американці, і українці — радіють смерті людини. Сьогодні я сумую не лише за Кірком, а й за тим, що наше суспільство втрачає серце.Та водночас я думаю про те, що він щасливий тепер на небі, поруч із своїм Спасителем.Спочивай з миром, брате.
🧳 Коли ми переїжджаємо в іншу країну, ми всі щось втрачаємо. І щось знаходимо. Але про ціну цих змін говорять рідко.Нещодавно я питала вас, про що писати — і найбільше голосів отримала саме тема втрат, внутрішніх викликів і справжньої адаптації в США.⠀Тож я написала велику, відверту статтю. І поділилася в ній не лише дослідженнями, а й власним досвідом — як я боялася сказати слово в магазині через акцент і як пішла в GED-клас після магістратури, просто щоб чути живу мову.⠀У статті я також пояснюю:- Чому наявність статусу або дозволу на роботу — це ще не адаптація.- Чому професіонали з дипломами часто почуваються втраченими.- Що таке «невидимі втрати» та яка справжня ціна нових можливостей.- І як професійний коучинг допомагає пройти цей шлях — з внутрішньою опорою.⠀👉 Читати статтю: Реальна ціна адаптації📩 Буду дуже рада, якщо ви лишите коментар під статтею або тут.🤔 А ви що втратили після переїзду? І що неочікувано знайшли? Якщо ця тема вам близька — поділіться посиланням з тими, кому це теж цікаво.
Коли бажання “обійти систему” перетворює іммігранта на заручникаНовий звіт USCIS викриває масштабне шахрайство в програмах гуманітарного паролю. Тисячі форм з однаковими текстами, неіснуючими адресами, фальшивими телефонами, SSN померлих осіб. В одному з прикладів — одна IP-адреса подає сотні заяв, 86% з яких — жінки, часто неповнолітні. Це не просто хаос. Це системна експлуатація.Я бачу подібне й у сфері віз талантів. Занадто багато маніпуляцій, гучних обіцянок і “готових кейсів”, які продають за великі гроші. Ззовні — красивий фасад. Але зсередини — шахрайство, яке не лише ставить під загрозу клієнта, а й несе реальні юридичні ризики для тих, хто такі “послуги” надає. Особливо, якщо вони самі перебувають у США.На жаль, від цього страждають і чесні іммігранти. Ті, хто справді заслуговує на шанс. Вони отримують додаткові перевірки, відмови, тиск. І я щодня бачу ці наслідки у своїй роботі.Та найгірше інше. Коли людина погоджується на сумнівну схему — вона стає частиною системи, яка тримає її в страху. Не вільною, а залежною. І тоді імміграція, яка мала б дати свободу, перетворюється на замкнене коло.У США не працює логіка “якось домовимось”. І ніколи не працювала.Чесність — це не наївність. Це стратегія стійкості, довіри й довгострокового майбутнього. Я говорю про це не лише як імміграційний фахівець, а й як коуч, який працює з внутрішніми змінами та кризами іммігрантів.Бо чесність — це не тільки про документи. Це про ідентичність. Про вашу опору всередині.Якщо вам цікаво, можемо поговорити про такі теми (оберіть номер і напишіть у коментарях) :1. Як побудувати кейс на візу талантів без перебільшень і шаблонів2. Що важливіше: медіа, нагороди чи реальний вплив? 3. Після статусу: як не втратити себе в новій країні, якщо ви — професіонал4. Реальна ціна адаптації: що ми втрачаємо, здобуваючи нові можливості,5. Успіх без сенсу. Коли грінкарта, робота і дім є, а спокою — ніПро яку тему, хотіли б поговорити далі ? 🐝
Хто ти ? 🇺🇦🇺🇸Сьогодні мали розмову з дітьми. Неочікувано глибоку.– Ким ти себе вважаєш?– Українцем і американцем. Більше американцем, але я і українець, – відповідає старший, 8 років.– А я – just American, – каже молодший.Я зробила паузу.– Добре. Ви маєте право обирати, ким ви є.Але ви розумієте, чому ми вчимо вас говорити українською і російською? Чому я розмовляю з акцентом? Чому я інша, ніж мами ваших друзів?І чому це — не слабкість, а ресурс.Ми говорили про те, що таке імміграція. Про мій вибір і вибір їхнього тата. Про те, чого вони мають — і чого не мають діти, які ростуть в Україні.Про свободу, культуру, можливості. І втрати.І що означає бути і не бути своїм.Це була проста розмова. Але за нею — вся глибина життя іммігранта і виклик батьківства у новій країні.👶 Бо діти іммігрантів часто проходять через кризу ідентичності. Вони відчувають культурну прірву з батьками. Цураються свого походження.І з цим треба працювати. Не ігнорувати.Говорити. Ділитись. Пояснювати. Не з позиції провини, а з позиції сили.Можливо, здатність поважати своїх батьків-іммігрантів — за вибір, за втрату, за шлях — дає шанс на трохи більше взаєморозуміння в таких різнокореневих сім’ях.Побачимо.А як у вас? Ваша сім’я — теж іммігрантська? Як ви говорите з дітьми про це?⠀🤍 Пишіть, якщо відгукується.#імміграція #коучинг #ідентичність #українцівсша #батьківство
Сьогодні 4 липня, День незалежності США. І я не знаю, що маю відчувати сьогодні.Сьогодні вночі знову був жахливий обстріл мого рідного Києва. Міста, де я народилась. Де народились мої батьки та пращури. Де були мої перші кроки, перший поцілунок, перше «так». Міста нашого з чоловіком весілля.Це місто, про яке мої діти чують, читають і слухають, але яке звучить для них так далеко й недосяжно. Місто мрій. І місто, яке я оплакую.Я рада, що мої діти не чують пострілів і вибухів. Вітм чують про реальність більше ніж однолітки та моляться, щоб "закінчилась ця війна". Пригадую, як після двох років в США, після візиту в Київ поверталась до чоловіка в США з думкою: «Хочу додому».Тоді я зрозуміла: для іммігранта батьківщина – це як батьківський дім. Ти вже пройшов етап сепарації, ти створив власний дім. У батьків завжди добре, тепло, багато згадок із дитинства. Але якщо повертаєшся – то вже в гості.Твій власний дім, твоя сім'я, твої друзі – вони вже тут. Але на всьому цьому назавжди лишиться печать твого коріння.У мене сьогодні дуже змішані почуття щодо Дня незалежності США. Американці майже не кажуть «Independence Day», а кажуть просто «Fourth of July». І мені це здається дивним. Так багато цінного, справжнього, глибокого в Америці ніби втрачається і вивітрюється. Так багато галасу від боротьби з вітряками.І водночас так багато хорошого, до якого швидко звикаєш і перестаєш помічати, ніби дитина, яка росте в турботливій сім'ї й не задумується, звідки в неї стільки всього є.І тільки всиновлена сирота по-справжньому знає цінність захисту й дому.А як ви сьогодні ?(на фото - Fort Fisher, South Carolina. June 2025)
TGLIST.COM.UA
