ВЕНЕЦІЯ-26. Дні 3–5. Моралізаторський Цукамото та «Прайм-тайм» Паттісона

Старість мимовільно викликає асоціації з кладовищем, і у випадку Венеціанського фестивалю це особливо примітно: найстаріший кінофестиваль відбувається у місті-памʼятнику, а на екрані — ветерани або ще молоді люди, яких чомусь потягнуло на проповідь.

Так, «15/18» (A Place To Heal) Седріка Канна відгонить затхлим духом братів Дарденнів і Лорана Канте. І навіть легендарному Цукамото у «Містере Нельсон, чи вбивали ви людей?» (Mr. Nelson, Did You Kill People) не вдалося уникнути сентиментів із нальотом повчання.

На відміну від них Нанні Моретті з його «Це станеться сьогодні вночі» демонструє: справа не у віці, а в завзятості. Подібно до завзятості, притаманної мисливцю на педофілів — персонажу Роберта Паттінсона у «Прайм-тайм».

Однак надмірна настирність (на)слідування може й нашкодити, як у «Невідомій жінці» Май Ель-Тукі або ж у знятому за останнім сценарієм Бернардо Бертолуччі «Ехо-кімната» Андреа Паллаоро.

Зразок поводження із класикою показав Лі Чхан-дон через «Можливе кохання», номінально взявшись за дев’яту частину «Декалогу» Кесьлевського, та створивши своє власне інтимне полотно.

◾️ Повну розповідь Антуана Круазьє за мотивами 3-го, 4-го та 5-го днів Венеціанського кінофестивалю читайте за посиланням.

підписатися | наш сайт