Пару тижнів назад мала розмову-лекцію, для кураторської групи про курування програм або системи ініціатив та незалежних інституцій які я ніжно називаю «міжкімнатні простори» апелюючи до влучної назви відомого простору у Львові.
І щасливо переобднумала провела ревізію рішень всередині thes&s. Кожен рік обіцяю собі писати розгорнутий текст про що був цей рік, ці вибори програми та мова і кожен раз не встигаю за чимось черговим. Можливо в цей раз?)))) не знаю)

Але окрім іншого після Виставки текстів з окупованих територій за кураторства Володимира Прилуцького та Віталія Матухно, опісля solo Ярини Федорів з ілюзійними підкреслено крихкими-скляними ужитковими предметами створени ц крихку і темну зиму, опісля резиденції співставлення еротичних бажань Олексія Мінько з еротичними бажаннями держави під кураторством Каті Лібкінд, опісля «Я буду довіряти тобі якщо ти будеш жінкою» Даші Супер і продюсера Данила Павлія, опісля Перформативноі Програми на 2 місяці 2 виставки та 20+ подій(перформансів/воркшопів/лекцій і т.д) опісля я розповідаю вам про резиденцію Максима Сона. І сподіваюсь скоро розкажу ще про дещо.

Дивно і радісно, що ми всі не зупиняємось. Дякую нам всім.