Статистика telegram каналу - @asian_tigers
2024-07-14
Asian Tigers
Кількість підписників:
1877
Фото:
31
Відео:
33
Посилання:
1160
Категорія:
Політика
Опис:
Канал присвячений соціальним і політичним процесам в Південній Кореї, Японії, Тайвані та деяких інших країнах Азії
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
Поки що змін не зафіксовано
Історія змін назви
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни типу аккаунта
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни статуса
Офіційно не підтверджена
2024-07-14
Стіна канала Asian Tigers - @asian_tigers
🇯🇵 За результатами загальних виборів правляча коаліція ЛДП та Комейто не зуміла набрати більшість в 233 місця. Це вперше з 2009 року правляча коаліція не набирає більшості.
Тепер їм треба домовлятись про коаліцію з опозиційними партіями правого спектру Ніппон Ішін но Каї та/або Кокумін Міншу-то, проте обидві поки заявляють, що не мають бажання йти до коаліції з ЛДП та Комейто.
Це дає шанс КДП зібрати власну коаліцію, проте це буде дуже нестійка коаліція, оскільки опозиційні партії дуже різні ідеологічно - від правих лібертаріанців з Ішін до буквально комуністів з КПЯ.
Цікаво, що за результатами невдалих виборів у відставку вирішив подати голова Комітету передвиборчої стратегії Шинджиро Коїдзумі, який вважався колись висхідною зіркою і лідером молодого покоління. Але щось Коїдзумі не щастить з «великими посадами».
Тепер їм треба домовлятись про коаліцію з опозиційними партіями правого спектру Ніппон Ішін но Каї та/або Кокумін Міншу-то, проте обидві поки заявляють, що не мають бажання йти до коаліції з ЛДП та Комейто.
Це дає шанс КДП зібрати власну коаліцію, проте це буде дуже нестійка коаліція, оскільки опозиційні партії дуже різні ідеологічно - від правих лібертаріанців з Ішін до буквально комуністів з КПЯ.
Цікаво, що за результатами невдалих виборів у відставку вирішив подати голова Комітету передвиборчої стратегії Шинджиро Коїдзумі, який вважався колись висхідною зіркою і лідером молодого покоління. Але щось Коїдзумі не щастить з «великими посадами».
1000
24-10-28 06:18
🇰🇷⚡️🇰🇵Північна Корея продовжує серію провокацій, зокрема підірвавши дороги, що з'єднують Північ і Південь, які до речі побудували в свій час за кошт Півдня.
Але ця серія провокацій є лише ланцюжком в серії більш глобальної зміни політики КНДР, яка була зафіксована змінами до Конституції, які були прийняті на 14-му Верховному народному зібранні, якими було прокладено відхід Пхеньяна від принципу воз'єднання, який був проголошений у Декларації 15 червня, підписаної у 2000-му році, на користь остаточного "розмежування двох держав".
Таким чином можна сказати, що КНДР остаточно ховає Декларацію 15 червня, а Ким Чен Ин має намір ще більше консолідувати свою владу і заморозити режим, лякаючи "нападом Півдня".
Навряд нас чекає "напад КНДР на Південь", принаймні тоді б не було сенсу підрівати дороги, які навпаки мають сприяти нападу. Натомість режим все більше хоче зобразити "агрессором" Південь, а себе - "оточеною фортецею", забувши про будь-які ідеї воз'єднання, а саму ідею виставити як "агресивні плани Сеула". Але все це небезпечно, оскільки буде супроводжуватись подальшою ескалацією, обстрілами та провокаціями.
Це все відбувається паралельно з посиленням співпраці між Пхеньяном і Москвою. І це було передбачувано.
Показовою в цьому плані є заява речниці МЗС РФ Марії Захарової, яка де-факто стала рупором Пхеньяна, закликавши Сеул "відмовитись від своїх офіційних зобов'язань щодо воз'єднання", оскільки "нав'язування псевдо-ліберальних цінностей і розширення так званих свобод становить небезпеку для самих громадян Південної Кореї".
Таким чином Росія продемонструвала, що планує підтримати нову політику Пхеньяна по відмові від Декларації 15 червня і переходу до нового підходу "двох держав", одна з яких, звісно Південна Корея, буде зображуватись "експансіоністським утворенням на побігеньках США".
Така зміна позицій Пхеньяна не дивна, адже раніше він змушений був спиратись на Пекін, який проводив більш обережну (хоча все ще агресивну) політику стосовно Сеула, з яким в нього тісні економічні зв'язки. Натомість розширення співпраці з РФ дає сподівання Пхеньяну, що він може бути більш гнучким у своїй політиці і вести себе більш нахабно і агресивно, як власне і його новий патрон. Посилення протистояння Пекіна з Вашингтоном, в купі з посиленням авторитаризму і культу особистості в самому Китаї, також дають сподівання, що Пекін не буде сильно втручатись, щоб "поставити на місце" свого сателіта, який стає все більш агресивним і непередбачуваним.
Розширення так званої "співпраці" між Пхеньяном та Москвою вже дає негативні наслідки, ще більше дестабілізуючи азійський регіон. Це доволі іронічно в світлі марень деяких у Вашингтоні, що питання Європи, України і Росії варто було б відкласти у довгу шухляду, щоб "зосередитись на Індо-Тихоокеанському регіоні". І ось відповідь з Індо-Тихоокеанського регіону. І це тільки початок.
Але ця серія провокацій є лише ланцюжком в серії більш глобальної зміни політики КНДР, яка була зафіксована змінами до Конституції, які були прийняті на 14-му Верховному народному зібранні, якими було прокладено відхід Пхеньяна від принципу воз'єднання, який був проголошений у Декларації 15 червня, підписаної у 2000-му році, на користь остаточного "розмежування двох держав".
Таким чином можна сказати, що КНДР остаточно ховає Декларацію 15 червня, а Ким Чен Ин має намір ще більше консолідувати свою владу і заморозити режим, лякаючи "нападом Півдня".
Навряд нас чекає "напад КНДР на Південь", принаймні тоді б не було сенсу підрівати дороги, які навпаки мають сприяти нападу. Натомість режим все більше хоче зобразити "агрессором" Південь, а себе - "оточеною фортецею", забувши про будь-які ідеї воз'єднання, а саму ідею виставити як "агресивні плани Сеула". Але все це небезпечно, оскільки буде супроводжуватись подальшою ескалацією, обстрілами та провокаціями.
Це все відбувається паралельно з посиленням співпраці між Пхеньяном і Москвою. І це було передбачувано.
Показовою в цьому плані є заява речниці МЗС РФ Марії Захарової, яка де-факто стала рупором Пхеньяна, закликавши Сеул "відмовитись від своїх офіційних зобов'язань щодо воз'єднання", оскільки "нав'язування псевдо-ліберальних цінностей і розширення так званих свобод становить небезпеку для самих громадян Південної Кореї".
Таким чином Росія продемонструвала, що планує підтримати нову політику Пхеньяна по відмові від Декларації 15 червня і переходу до нового підходу "двох держав", одна з яких, звісно Південна Корея, буде зображуватись "експансіоністським утворенням на побігеньках США".
Така зміна позицій Пхеньяна не дивна, адже раніше він змушений був спиратись на Пекін, який проводив більш обережну (хоча все ще агресивну) політику стосовно Сеула, з яким в нього тісні економічні зв'язки. Натомість розширення співпраці з РФ дає сподівання Пхеньяну, що він може бути більш гнучким у своїй політиці і вести себе більш нахабно і агресивно, як власне і його новий патрон. Посилення протистояння Пекіна з Вашингтоном, в купі з посиленням авторитаризму і культу особистості в самому Китаї, також дають сподівання, що Пекін не буде сильно втручатись, щоб "поставити на місце" свого сателіта, який стає все більш агресивним і непередбачуваним.
Розширення так званої "співпраці" між Пхеньяном та Москвою вже дає негативні наслідки, ще більше дестабілізуючи азійський регіон. Це доволі іронічно в світлі марень деяких у Вашингтоні, що питання Європи, України і Росії варто було б відкласти у довгу шухляду, щоб "зосередитись на Індо-Тихоокеанському регіоні". І ось відповідь з Індо-Тихоокеанського регіону. І це тільки початок.
1500
24-10-15 11:17
🇯🇵 За повідомленнями ЗМІ новий лідер ЛДП Шигеру Ішіба планує призначити Такеші Івая міністром зовнішніх справ, а Гена Накатані міністром оборони.
Обидва в минулому вже займали посади міністрів оборони і вважаються «яструбами» у зовнішній політиці, виступаючи за мілітаризацію і займаючи доволі анти-китайські позиції. Накатані входить в міжнародну анти-китайську групу Inter-Parliamentary Alliance on China, а Івая учасник правої мілітаристської групи «Ніппон Каїгі».
Схоже кабінет Ішіби буде найбільш про-мілітаристським і анти-китайським кабінетом з часів закінчення Другої світової війни.
Обидва в минулому вже займали посади міністрів оборони і вважаються «яструбами» у зовнішній політиці, виступаючи за мілітаризацію і займаючи доволі анти-китайські позиції. Накатані входить в міжнародну анти-китайську групу Inter-Parliamentary Alliance on China, а Івая учасник правої мілітаристської групи «Ніппон Каїгі».
Схоже кабінет Ішіби буде найбільш про-мілітаристським і анти-китайським кабінетом з часів закінчення Другої світової війни.
1700
24-09-29 14:01
🇯🇵 Кумедне
Колишній премʼєр-міністр Джунічіро Коїдзумі, батько кандидата (найбільш популярного за опитуваннями) на посаду лідера ЛДП Шінджіро Коїдзумі, не підтримав амбіції свого сина і заявив, що «йому краще не бути премʼєр-міністром».
На думку Коїдзумі-старшого 43-річний Шінджіро занадто молодий для посади і не має думати про премʼєрство поки йому хоча б не виповниться 50 років 🤷♂️
Колишній премʼєр-міністр Джунічіро Коїдзумі, батько кандидата (найбільш популярного за опитуваннями) на посаду лідера ЛДП Шінджіро Коїдзумі, не підтримав амбіції свого сина і заявив, що «йому краще не бути премʼєр-міністром».
На думку Коїдзумі-старшого 43-річний Шінджіро занадто молодий для посади і не має думати про премʼєрство поки йому хоча б не виповниться 50 років 🤷♂️
1800
24-09-14 09:13
🇹🇼Колишній мер Тайбею і лідер третьої найбільшої політичної сили "Народна партія" Ко Вень Чже був затриманий і заарештований за рішенням Верховного суду Тайваня.
В понеділок прокуратура намагалася взяти Ко під варту, але він був випущений судом без застави. Однак прокуратурою була подана апеляція, яка була задоволена і Верховний суд взяв колишнього мера, який підозрюється у вчиненні корупційних дій, під варту "без можливості зв'язку із зовнішнім світом" (т.зв. incommunicado). Таким чином, правохоронні органи мають право тримати Ко під арештом до чотирьох місяців, проте Ко має право оскаржити це рішення.
Ко підозрюють в участі у корупційних схемах під час забудови Тайбею. Подробиці справи я раніше описував.
В понеділок прокуратура намагалася взяти Ко під варту, але він був випущений судом без застави. Однак прокуратурою була подана апеляція, яка була задоволена і Верховний суд взяв колишнього мера, який підозрюється у вчиненні корупційних дій, під варту "без можливості зв'язку із зовнішнім світом" (т.зв. incommunicado). Таким чином, правохоронні органи мають право тримати Ко під арештом до чотирьох місяців, проте Ко має право оскаржити це рішення.
Ко підозрюють в участі у корупційних схемах під час забудови Тайбею. Подробиці справи я раніше описував.
1900
24-09-06 08:21
🇯🇵🇨🇳Туманне майбутнє японо-китайських відносин
Візит кросс-партійної групи японських законодавців на чолі з ветераном ЛДП Тошихіро Нікаї висвітлює проблеми майбутнього у двосторонніх відносинах між Токіо і Пекіном.
Парламентська делегація на чолі з Нікаї прибула в Пекін вперше за останні 5 років, де Нікаї зустрінеться з головою Постійного комітету Всекитайського народного зібрання Чжао Лецзи.
Колишній генеральний секретар ЛДП Тошихіро Нікаї вважається одним з ключових осіб, що має сталі та дружні зв'язки з китайськими елітами і часто виступає як головний переговірник між країнами.
85-річний Нікаї вважає себе послідовником колишнього прем'єр-міністра Японії Какуеї Танаки, який був головою японського уряду 1972-1974 роки. Він був головним ідеологом нормалізації відносин з Китаєм, встановив дипломатичні відносини з КНР і проводив політику налагодження відносин.
Після смерті Танаки, саме Нікаї був лідером "про-китайських" сил в Японії і має сталі і дружні зв'язки з китайським істеблішментом.
Проте Нікаї вже оголосив, що йде з політики і не буде балотуватись в парламент на наступних виборах, а його "про-китайського" наступника поки не видно.
В МЗС Японії джерела кажуть, що наступне покоління японських політиків не зацікавлено налагоджувати зв'язки з китайськими елітами і більше зосереджені на відносинах з Тайванем, ніж Китаєм, тому з відходом Нікаї цей канал комунікації буде втрачено, що турбує центральний уряд на фоні загострення двосторонніх відносин.
Проте з боку Пекіна йде зустрічний рух, адже з посиленням влади Сі Цзінпіня, сам Китай перекриває прямі канали діалогу з лідером Китаю. У 2023 році лідер помірковано "про-китайської партії" і коаліційного партнера ЛДП "Комейто" Нацуо Ямагучі відвідав Китай, проте йому не дозволили зустрітися з Сі Цзінпінем.
Під час візиту "делегації Нікаї" увага прикута до того, чи зустрінеться Нікаї з Сі, але схоже такої зустрічі знову не буде.
Таким чином Китай посилює авторитет Сі Цзінпіня і збільшує бар'єри для зустрічі з китайським лідером.
Візит кросс-партійної групи японських законодавців на чолі з ветераном ЛДП Тошихіро Нікаї висвітлює проблеми майбутнього у двосторонніх відносинах між Токіо і Пекіном.
Парламентська делегація на чолі з Нікаї прибула в Пекін вперше за останні 5 років, де Нікаї зустрінеться з головою Постійного комітету Всекитайського народного зібрання Чжао Лецзи.
Колишній генеральний секретар ЛДП Тошихіро Нікаї вважається одним з ключових осіб, що має сталі та дружні зв'язки з китайськими елітами і часто виступає як головний переговірник між країнами.
85-річний Нікаї вважає себе послідовником колишнього прем'єр-міністра Японії Какуеї Танаки, який був головою японського уряду 1972-1974 роки. Він був головним ідеологом нормалізації відносин з Китаєм, встановив дипломатичні відносини з КНР і проводив політику налагодження відносин.
Після смерті Танаки, саме Нікаї був лідером "про-китайських" сил в Японії і має сталі і дружні зв'язки з китайським істеблішментом.
Проте Нікаї вже оголосив, що йде з політики і не буде балотуватись в парламент на наступних виборах, а його "про-китайського" наступника поки не видно.
В МЗС Японії джерела кажуть, що наступне покоління японських політиків не зацікавлено налагоджувати зв'язки з китайськими елітами і більше зосереджені на відносинах з Тайванем, ніж Китаєм, тому з відходом Нікаї цей канал комунікації буде втрачено, що турбує центральний уряд на фоні загострення двосторонніх відносин.
Проте з боку Пекіна йде зустрічний рух, адже з посиленням влади Сі Цзінпіня, сам Китай перекриває прямі канали діалогу з лідером Китаю. У 2023 році лідер помірковано "про-китайської партії" і коаліційного партнера ЛДП "Комейто" Нацуо Ямагучі відвідав Китай, проте йому не дозволили зустрітися з Сі Цзінпінем.
Під час візиту "делегації Нікаї" увага прикута до того, чи зустрінеться Нікаї з Сі, але схоже такої зустрічі знову не буде.
Таким чином Китай посилює авторитет Сі Цзінпіня і збільшує бар'єри для зустрічі з китайським лідером.
1900
24-08-30 14:41
🇯🇵Вибори лідера партії мають відбутися не тільки в правлячій ЛДП, а і в головній опозиційній партії - Конституційно демократичній партії (КДП).
І тут ситуація майже прямо протилежна - лідер КДП "нового покоління" Кента Ідзумі має захистити своє лідерство проти партійних старожил.
Кента Ідзумі, молодий (звісно по японським міркам) політик обирався лідером на платформі "оновлення та реформ", те що в ЛДП зараз уособлють Кобаяші та Коїдзумі.
Ідзумі провів ряд реформ як внутріпартійних, так й іміджових. На британський манер створив інститут "тіньового кабінету", а на публіку спробував створити імідж більш поміркованої партії.
Він лишив ряд "прогресивних ідей" в якості платформи, зокрема "зелену політику" та ліберальний підхід в соціальних питаннях, проте намагається перевести партію на більш "яструбинні" рамки в питаннях безпеки, підтримуючи конфронтаційний підхід до Китая та РФ, підтримку України, переозброєння, збільшення витрат на оборону і навіть створивши всередині партії "Лігу підтримки Сил самоборони", що викликає невдоволення "прогресивного крила партії", які традиційно стоять на пацифістській платформі. Також Ідзумі пом'якшив підхід до ядерної енергетики і підтримав повторні запуски зупинених АЕС, що теж бентежить "прогресивне крило" та ветеранів, які на протидії "ядерці" будували свої кар'єри.
Не дивлячись на ряд успіхів на проміжних виборах на фоні скандалів ЛДП, великого ентузіазму КДП у виборця не викликає і її рейтинги не летять догори. Лишається проблемним питанням і його електоральна співпраця з Комуністичною партією, яка має негативне сприйняття у більшості виборців. Дехто вважає, що така співпраця більше відбирає, ніж додає. Ідзумі пообіцяв, що в разі якщо КДП формуватиме уряд, в ньому не буде комуністів, проте електоральний пакт, який був укладений його попередником, розірвати відмовився.
Відсутність "прориву", який обіцяв "лідер нової ери", створює перспективу для партійних старожил перехопити кермо і вони вже намагаються це зробити. Зокрема досвідченний колишній лідер партії Юкіо Едано вже оголосив, що балотуватиметься на посаду лідера. Едано пішов у відставку після розгромної поразки на виборах 2021 року (тоді був укладений пакт з комуністами), взявши на себе відповідальність за провал. Чомусь автор електорального провалу і найбільш критикованого рішення (пакт з комуністами) вважає, що краще керуватиме партією.
Іншим конкурентом Ідзумі стане колишній прем'єр (2011-2012) Йошихіко Нода, урядування якого було провальним і скандальним.
Можливо до гонки доєднаються Джанья Огава, Кенджі Еда і Суміо Мабучі.
Не дивлячись на те, що конкуренти Ідзумі є провальними і непопулярними кандидатами, проблема в тому, що за ними стоять партійні фракції.
Найбільша фракція ветерана Шоїчі Кондо придивляється до підтримки Ендо. Група іншого ваговика Казухіко Шигетоку скоріше за все підтримає Ноду.
Минулого разу Ідзумі переміг спираючись на підтримку впливого ветерана Ічіро Огави, проте альянс Ідзумі та Огави розпався майже одразу і сам Огава вже публічно закликає замінити Ідзумі.
Таким чином Ідзумі буде захищати своє крісло проти партійних важковаговиків, які схоже об'єдналися, щоб змістити Ідзумі навіть, якщо на його місце доведеться поставити якогось старого і непопулярного невдаху. Ідзумі доведеться об'єднати навколо своєї невеликої фракції позафракційнийх і незалежних депутатів, щоб зберегти місце. На його користь грає непоулярність його опонентів, проти нього - політична машина.
І тут ситуація майже прямо протилежна - лідер КДП "нового покоління" Кента Ідзумі має захистити своє лідерство проти партійних старожил.
Кента Ідзумі, молодий (звісно по японським міркам) політик обирався лідером на платформі "оновлення та реформ", те що в ЛДП зараз уособлють Кобаяші та Коїдзумі.
Ідзумі провів ряд реформ як внутріпартійних, так й іміджових. На британський манер створив інститут "тіньового кабінету", а на публіку спробував створити імідж більш поміркованої партії.
Він лишив ряд "прогресивних ідей" в якості платформи, зокрема "зелену політику" та ліберальний підхід в соціальних питаннях, проте намагається перевести партію на більш "яструбинні" рамки в питаннях безпеки, підтримуючи конфронтаційний підхід до Китая та РФ, підтримку України, переозброєння, збільшення витрат на оборону і навіть створивши всередині партії "Лігу підтримки Сил самоборони", що викликає невдоволення "прогресивного крила партії", які традиційно стоять на пацифістській платформі. Також Ідзумі пом'якшив підхід до ядерної енергетики і підтримав повторні запуски зупинених АЕС, що теж бентежить "прогресивне крило" та ветеранів, які на протидії "ядерці" будували свої кар'єри.
Не дивлячись на ряд успіхів на проміжних виборах на фоні скандалів ЛДП, великого ентузіазму КДП у виборця не викликає і її рейтинги не летять догори. Лишається проблемним питанням і його електоральна співпраця з Комуністичною партією, яка має негативне сприйняття у більшості виборців. Дехто вважає, що така співпраця більше відбирає, ніж додає. Ідзумі пообіцяв, що в разі якщо КДП формуватиме уряд, в ньому не буде комуністів, проте електоральний пакт, який був укладений його попередником, розірвати відмовився.
Відсутність "прориву", який обіцяв "лідер нової ери", створює перспективу для партійних старожил перехопити кермо і вони вже намагаються це зробити. Зокрема досвідченний колишній лідер партії Юкіо Едано вже оголосив, що балотуватиметься на посаду лідера. Едано пішов у відставку після розгромної поразки на виборах 2021 року (тоді був укладений пакт з комуністами), взявши на себе відповідальність за провал. Чомусь автор електорального провалу і найбільш критикованого рішення (пакт з комуністами) вважає, що краще керуватиме партією.
Іншим конкурентом Ідзумі стане колишній прем'єр (2011-2012) Йошихіко Нода, урядування якого було провальним і скандальним.
Можливо до гонки доєднаються Джанья Огава, Кенджі Еда і Суміо Мабучі.
Не дивлячись на те, що конкуренти Ідзумі є провальними і непопулярними кандидатами, проблема в тому, що за ними стоять партійні фракції.
Найбільша фракція ветерана Шоїчі Кондо придивляється до підтримки Ендо. Група іншого ваговика Казухіко Шигетоку скоріше за все підтримає Ноду.
Минулого разу Ідзумі переміг спираючись на підтримку впливого ветерана Ічіро Огави, проте альянс Ідзумі та Огави розпався майже одразу і сам Огава вже публічно закликає замінити Ідзумі.
Таким чином Ідзумі буде захищати своє крісло проти партійних важковаговиків, які схоже об'єдналися, щоб змістити Ідзумі навіть, якщо на його місце доведеться поставити якогось старого і непопулярного невдаху. Ідзумі доведеться об'єднати навколо своєї невеликої фракції позафракційнийх і незалежних депутатів, щоб зберегти місце. На його користь грає непоулярність його опонентів, проти нього - політична машина.
1300
24-08-22 06:32
🇯🇵Колишній міністр економічної безпеки Такаюкі Кобаяші став першим офіційним кандидатом на посаду лідера ЛДП, отримавши підтримку необхідної мінімальної кількості депутатів.
Кобаяші 49 років, але по міркам японської політики він вважається молодим політиком і показово, що він заручився підтримкою передусім молодого крила ЛДП і в перших своїх заявах позиціонує себе як "кандидата змін і нової ери".
Кобаяші до цього розглядався радше як бюрократ і технократ, а не як політик, маючи гарвардську освіту і працюючи на різних рівнях уряду, особливо не потрапляючи в об'єктив камер. При цьому він ніколи не займав жодних посад в партійній струткурі, що виглядає як його слабкість, адже він не має широкої підтримки партійного істеблішмента і партократів.
Однак це може стати і його перевагою, адже вдало лягає на його імідж "нової людини", не пов'язаною з минулими провалами. Він доволі швидко "увійшов у гру" і намагається консолідувати навколо себе партійну молодь і як бачимо поки успішно. При цьому він може розраховувати на співпрацю з деякими "тертими вовками", зокрема з колишніми генеральними секретарями партії Акірою Амарі та Тошихіро Нікаї, а також спробувати зібрати уламки фракції Абе, зокрема частина депутатів колишньої фракції Абе були присутні, коли він оголосив про свої наміри.
Дві найбільші партійні групи - група Таро Асо та група Тошиміцу Мотегі все ще лишаються головними "босами" японської політики і Кобаяші буде важко щось зробити, не отримавши їхньої підтримки, а в них є свої кандидати. Проте викликає сумніви, що їхні кандидати, той же Таро Коно чи сам Тошиміцу Мотегі, зможуть підняти сильно просівші рейтинги ЛДП. В таких умовах не дивно, що "партійні важковаговики" придивляються до різних варіантів і спроби Асо "залицятись" до Йоко Камікави лише це підтверджує.
Кобаяші зі свого боку зробив дуже сильній і швидкий хід, зайнявши нішу "кандидата змін" і консолюдіючи навколо себе партійну молодь. Це дуже сильно має хвилювати Шинджиро Коїдзумі. Довгий час саме Коїдзумі займав вказану нішу і вважався "кандидатом омолодження і змін". Але він знову поводить себе невпевнено, довго думає чи буде він балотуватись, таким чином втрчаючи час. Невнятні кампанії Кодзумі, його довгі зникнення з поля зору (останні роки він сидів в тіні) можуть поховати амбіції Коїдзумі і навести на думку, що він вже "пересидів в молодих та перспективних", а на це поле увірвався Кобаяші. Коїдзумі має переваги перед Кобаяші - Шинджиро популярний серед населення, по-суті ділячи перше місце по популярності з Шигеру Ішібою. Кобаяші мало відомий широкій публіці, проте він може взяти своє агресивною кампанією та сміливістю - тим, чого ніколи не вистачало Коїдзумі.
Кампанія тільки почалася і поки шанси Кобаяші виглядають примарно, проте він починає вдало, а ЛДП знаходиться в дуже поганих кондиціях, напевно найгірших з початку 90-х років. В таких умовах і у Кобаяші може відшукати свій шанс.
Кобаяші 49 років, але по міркам японської політики він вважається молодим політиком і показово, що він заручився підтримкою передусім молодого крила ЛДП і в перших своїх заявах позиціонує себе як "кандидата змін і нової ери".
Кобаяші до цього розглядався радше як бюрократ і технократ, а не як політик, маючи гарвардську освіту і працюючи на різних рівнях уряду, особливо не потрапляючи в об'єктив камер. При цьому він ніколи не займав жодних посад в партійній струткурі, що виглядає як його слабкість, адже він не має широкої підтримки партійного істеблішмента і партократів.
Однак це може стати і його перевагою, адже вдало лягає на його імідж "нової людини", не пов'язаною з минулими провалами. Він доволі швидко "увійшов у гру" і намагається консолідувати навколо себе партійну молодь і як бачимо поки успішно. При цьому він може розраховувати на співпрацю з деякими "тертими вовками", зокрема з колишніми генеральними секретарями партії Акірою Амарі та Тошихіро Нікаї, а також спробувати зібрати уламки фракції Абе, зокрема частина депутатів колишньої фракції Абе були присутні, коли він оголосив про свої наміри.
Дві найбільші партійні групи - група Таро Асо та група Тошиміцу Мотегі все ще лишаються головними "босами" японської політики і Кобаяші буде важко щось зробити, не отримавши їхньої підтримки, а в них є свої кандидати. Проте викликає сумніви, що їхні кандидати, той же Таро Коно чи сам Тошиміцу Мотегі, зможуть підняти сильно просівші рейтинги ЛДП. В таких умовах не дивно, що "партійні важковаговики" придивляються до різних варіантів і спроби Асо "залицятись" до Йоко Камікави лише це підтверджує.
Кобаяші зі свого боку зробив дуже сильній і швидкий хід, зайнявши нішу "кандидата змін" і консолюдіючи навколо себе партійну молодь. Це дуже сильно має хвилювати Шинджиро Коїдзумі. Довгий час саме Коїдзумі займав вказану нішу і вважався "кандидатом омолодження і змін". Але він знову поводить себе невпевнено, довго думає чи буде він балотуватись, таким чином втрчаючи час. Невнятні кампанії Кодзумі, його довгі зникнення з поля зору (останні роки він сидів в тіні) можуть поховати амбіції Коїдзумі і навести на думку, що він вже "пересидів в молодих та перспективних", а на це поле увірвався Кобаяші. Коїдзумі має переваги перед Кобаяші - Шинджиро популярний серед населення, по-суті ділячи перше місце по популярності з Шигеру Ішібою. Кобаяші мало відомий широкій публіці, проте він може взяти своє агресивною кампанією та сміливістю - тим, чого ніколи не вистачало Коїдзумі.
Кампанія тільки почалася і поки шанси Кобаяші виглядають примарно, проте він починає вдало, а ЛДП знаходиться в дуже поганих кондиціях, напевно найгірших з початку 90-х років. В таких умовах і у Кобаяші може відшукати свій шанс.
1400
24-08-20 06:34
🇯🇵Прем'єр-міністр Японії і лідер правлячої Ліберально-демократичної партії Фуміо Кішіда оголосив, що не буде балотуватись на посаду лідера партії в кінці вересня і покине посаду прем'єр-міністра після обрання нового лідера.
Кабінет Кішіди протягом строку своїх повноважень переслідували скандали, останнім з яких була справа про незаконне фінансування партійних фракцій. Не дивлячись на усі спроби Кішіди реформувати партійну структуру, це не відновило до нього довіри і рейтинг підтримки кабінету впав до найнижчих позначок в історії, опустившись до 20% підтримки. Це змусило партійних лідерів вмовити Кішіду відійти.
Список ймовірних претендентів на посаду лідера не відрізняється оригінальністю і там будуть усі знайомі прзвіища.
Шигеру Ішіба - найбільш популярний поки кандидат, колишній міністр оборони. Він постійний учасник перегонів за крісло лідера, але він не користується підтримкою найбільших фракцій партії і вважається істеблішментом "аутсайдером". Він добре впізнаваний публікою і має непоганий рейтинг, проте його слабке місце відсутність підтримки партійного істеблішменту, що може завадити йому виграти перегони.
Генеральний секретар партії Тошиміцу Мотегі - лідер другої найбільшої фракції, має солідну підтримку в партії. Проте має низькій рейтинг і не дуже популярний серед населення. Також є головним конкурентом найбільшої фракції партії, якою керує Таро Асо. Таро Асо докладе зусиль, щоб не допустити обрання свого головного конкурента лідером фракції.
Міністр цифровізації Таро Коно - колись один з найбільш популярних політиків, при цьому має за спиною підтримку найбільшої фракції Асо. Проте його робота міністром цифровізації, власне провали ряду проектів типу "Мій ID номер" сильно підкосили рейтинги Коно. Якщо ЛДП хоче "перезавантажити" партію, то Коно не найкращий варіант, бо асоціюється з усіма провалами кабінету Кішіди.
Міністр з питань економічної безпеки Санае Такаїчі - колись дуже впливова особа, оскільки була протеже самого Шіндзо Абе, який бачив її своєю наступницею в лідерах партії. Однак з тих часів все змінилося. Шіндзо Абе загинув і вона втратила увесь свій вплив. Ще гірше, що колись найбільша фракція Абе розвалилася, втративши лідера і отримавши чутливі удари від корупційних скандалів. Такаїчі більше не може розраховувати на підтримку неіснуючої фракції і Шіндзо Абе, тому торувати свій шлях у лідери їй доведеться домовляючись з фракціями Асо і Мотегі, а також намагаючись зібрати уламки старих фракцій.
Колишній міністр з охорони навколишнього середовища Шинджиро Коїдзумі - молодий популярний політик, який не входить в жодну фракцію. При цьому входить до впливової політичної родини, адже є сином колишнього прем'єра Юнічіро Коїдзумі, а в Японії це все досі важливо. Якщо ідея "перезавантажити" партію, то Коїдзумі найбільш логічний варіант, адже не пов'язаний з фракціями і їхніми лідерами, не пов'язаний з кабінетом Кішіди і не був учасников жодного скандалу останніх років. Однак, як і у випадку з Ішібою, партійний істеблішмент з недовірою дивиться на незалежного депутата, який "собі на умі".
Міністр закордонних справ Йоко Камікава - довгий час малознайома широкій публіці, Камікава набрала бали і популярності на посаді міністра закордонних справ. Сплеск її популярності змусив Таро Асо, який приклав руку до піднесення її рейтингів своїми сексистськими коментарями, розглядати варіант підтримки Камікави, яку ще нещодавно ображав. Тому Камікава може бути темною конячкою цих перегонів, якщо її альянс з Асо буде створено. Її слабке місце, це те що вона належить до фракції Кішіди і працює в його уряді, а тому продати ідею "перезавнтаження" буде важко.
Секретар Кабінету міністрів Йошимаса Хаяші - є найближчим соратником Кішіди і розглядається ним як його наступник. Власне це і робить його шанси незначними - він занадто близький до Кішіди і занадто асоціюється з ним.
Найближчим часом можуть додатися інші претенденти, зокрема Кацунобу Като та Такаюкі Кабаяші, але поки їхні шанси виглядають примарно. Втім, оскільки наступний лідер буде результатом складного компромісу, то результат може бути несподіваний
Кабінет Кішіди протягом строку своїх повноважень переслідували скандали, останнім з яких була справа про незаконне фінансування партійних фракцій. Не дивлячись на усі спроби Кішіди реформувати партійну структуру, це не відновило до нього довіри і рейтинг підтримки кабінету впав до найнижчих позначок в історії, опустившись до 20% підтримки. Це змусило партійних лідерів вмовити Кішіду відійти.
Список ймовірних претендентів на посаду лідера не відрізняється оригінальністю і там будуть усі знайомі прзвіища.
Шигеру Ішіба - найбільш популярний поки кандидат, колишній міністр оборони. Він постійний учасник перегонів за крісло лідера, але він не користується підтримкою найбільших фракцій партії і вважається істеблішментом "аутсайдером". Він добре впізнаваний публікою і має непоганий рейтинг, проте його слабке місце відсутність підтримки партійного істеблішменту, що може завадити йому виграти перегони.
Генеральний секретар партії Тошиміцу Мотегі - лідер другої найбільшої фракції, має солідну підтримку в партії. Проте має низькій рейтинг і не дуже популярний серед населення. Також є головним конкурентом найбільшої фракції партії, якою керує Таро Асо. Таро Асо докладе зусиль, щоб не допустити обрання свого головного конкурента лідером фракції.
Міністр цифровізації Таро Коно - колись один з найбільш популярних політиків, при цьому має за спиною підтримку найбільшої фракції Асо. Проте його робота міністром цифровізації, власне провали ряду проектів типу "Мій ID номер" сильно підкосили рейтинги Коно. Якщо ЛДП хоче "перезавантажити" партію, то Коно не найкращий варіант, бо асоціюється з усіма провалами кабінету Кішіди.
Міністр з питань економічної безпеки Санае Такаїчі - колись дуже впливова особа, оскільки була протеже самого Шіндзо Абе, який бачив її своєю наступницею в лідерах партії. Однак з тих часів все змінилося. Шіндзо Абе загинув і вона втратила увесь свій вплив. Ще гірше, що колись найбільша фракція Абе розвалилася, втративши лідера і отримавши чутливі удари від корупційних скандалів. Такаїчі більше не може розраховувати на підтримку неіснуючої фракції і Шіндзо Абе, тому торувати свій шлях у лідери їй доведеться домовляючись з фракціями Асо і Мотегі, а також намагаючись зібрати уламки старих фракцій.
Колишній міністр з охорони навколишнього середовища Шинджиро Коїдзумі - молодий популярний політик, який не входить в жодну фракцію. При цьому входить до впливової політичної родини, адже є сином колишнього прем'єра Юнічіро Коїдзумі, а в Японії це все досі важливо. Якщо ідея "перезавантажити" партію, то Коїдзумі найбільш логічний варіант, адже не пов'язаний з фракціями і їхніми лідерами, не пов'язаний з кабінетом Кішіди і не був учасников жодного скандалу останніх років. Однак, як і у випадку з Ішібою, партійний істеблішмент з недовірою дивиться на незалежного депутата, який "собі на умі".
Міністр закордонних справ Йоко Камікава - довгий час малознайома широкій публіці, Камікава набрала бали і популярності на посаді міністра закордонних справ. Сплеск її популярності змусив Таро Асо, який приклав руку до піднесення її рейтингів своїми сексистськими коментарями, розглядати варіант підтримки Камікави, яку ще нещодавно ображав. Тому Камікава може бути темною конячкою цих перегонів, якщо її альянс з Асо буде створено. Її слабке місце, це те що вона належить до фракції Кішіди і працює в його уряді, а тому продати ідею "перезавнтаження" буде важко.
Секретар Кабінету міністрів Йошимаса Хаяші - є найближчим соратником Кішіди і розглядається ним як його наступник. Власне це і робить його шанси незначними - він занадто близький до Кішіди і занадто асоціюється з ним.
Найближчим часом можуть додатися інші претенденти, зокрема Кацунобу Като та Такаюкі Кабаяші, але поки їхні шанси виглядають примарно. Втім, оскільки наступний лідер буде результатом складного компромісу, то результат може бути несподіваний
1700
24-08-15 06:47
🇰🇷Олімпіада в Парижі дарує нам колоритних персонажів, особливо відмітилися стрільба .
І якщо в чоловічій стрільбі зіркою став турок Юсуф Декеч, то в жіночій публіку підкорила кореянка Кім Йечі.
Як і Юсуф, Кім вибрала срібло (золото взяла інша кореянка О Йечін), проте зампамʼяталась своїм виглядом та поведінкою.
Журнал Glamour назвав кореянку «the biggest badass of the Paris Olympics», а GQ сказав, що вона вийшла наче зі сторінок кіберпанка.
І якщо в чоловічій стрільбі зіркою став турок Юсуф Декеч, то в жіночій публіку підкорила кореянка Кім Йечі.
Як і Юсуф, Кім вибрала срібло (золото взяла інша кореянка О Йечін), проте зампамʼяталась своїм виглядом та поведінкою.
Журнал Glamour назвав кореянку «the biggest badass of the Paris Olympics», а GQ сказав, що вона вийшла наче зі сторінок кіберпанка.
2000
24-08-01 17:48