Речі, які я не зробила в Маріуполі, а тепер шкодую (бо багато тепер неможливо):1. Не бачила виплавку металу на заводі. Вживу. В цеху. Це не так просто туди потрапити, а 2 мої спроби відкладалися. То я думала, що якось іншим разом.2. Лише 1 раз виходила на човні в море і бачила берег з іншої сторони. Мене нудить на воді, тому човники не моє.3. Не була на могилі моєї прабабусі. Не люблю кладовища, в родині теж не було традицій їздити до мертвих. Хоча в дідусів та бабусь я була, а тут ні:( 4. Не відвідала оновлену льодову арену.5. Не була на жодному матчі на найстарішому стадіоні Маріуполя Азовець6. Не відвідала музей порту.7. Не була в Максимі. Тут прям орррррррр8. Весь час планувала, але відкладала полежати в шезлонгах біля басейну.9. Не була в міському басейні і дуже чекала відкриття Нептуна. 10. Не була в ПК Карла Маркса всередині.11. Не була в середині СК Азовсталь12. Не полазила всередині закритого ПК Моряків, поруч була, планувала там навіть фотосет, але якось не склалося.13. Не була в середині лікерогорільчаного заводу.14. Не була в оновленому ПК Будівельник ака Міський палац культури на Лівому березі.Найголовніше, я розумію, що могла більше допомагати ЗСУ після 2014, бути більш активною і чмирити відкриту вату. Дуже мені сміливості не вистачало, багато кого і чого боялася.