Друзі, всім привіт!

Отже, в цю суботу ми з Ніною вирішили поїхати на AI-конференцію в Києві.
Було дуже цікаво, адже я сам не бував на конфах із часів, як почався COVID, і, звичайно, перспектива побачити людей, які теж горять AI і розвивають цей напрям в Україні, дуже мене надихала.

Ми приїхали о 5-й ранку, пішли пішечки грітися в Мак, а потім уже на саму конфу.

Приємно вразило, що спонсором було видавництво "Наш Формат", і вони виставили величезний стіл із книгами зі знижкою.
Купа людей купувала по дві-три книги собі, і взагалі біля столу була постійна черга.

До речі,
ще перед конфою я зробив Deep Research із GPT щодо книжкового ринку України, і, що цікаво, з початком повномасштабної війни кількість книг, які читають українці, збільшилася в ДВА рази!
Що це? Чому це? Які у вас є ідеї?
Ескапізм чи бажання розвитку?
Тренди й блогери, чи щось інше?

Ну, коротше,
я вирішив, що буду ходити на спічі про AI в бізнесі.
По ML я все розумів, і по Data Science наче теж нічого нового.
А от що кажуть про бізнес у нас – то цікаво.

І я був розчарований.

Загальні фрази, які звучать уже другий рік:
AI-революція, в нас уже це було, це як індустріальна колись, ми адаптуємося,
суперпідвищення ефективності, купа можливостей і т. д.

Але що, власне кажучи, робити? Яка стратегія для України?
Цього ніхто не знає і не розуміє.

З цікавого, що почув:
1⃣ Малий бізнес використовує GPT і сам навчається, як можна десь пришвидшити процеси.
Наприклад, дерматолог скидає запит клієнта і всі свої продукти й послуги в LLM – і він їй генерує відповідь.

2⃣ Середній бізнес обережний. Не розуміє, що робити, і чекає, поки інші покажуть суперкейс – як хтось додав AI і озолотився. Чекають.

3⃣ Великий бізнес уже давно використовує AI. В них були гроші на це.
І їх переважно покриває 🪟

Microsoft . Вони дають усі інтеграції та рішення, і як з ними конкурувати – неясно.

Потім була панельна дискусія.
Як робити продукт, якщо завтра OpenAI може тебе вбити й випустити це самі?
Або як робити стартап, якщо, щойно буде якийсь віральний успіх, тебе скопіюють за допомогою того ж AI за тижні?

Неясно, неясно…
Кажуть, що ком’юніті, люди – це не скопіюєш.
Теж так думаєте?

Потім поспілкувався з кофаундером Cabina.ai.
Вони порадили податися на грант до Ukrainian Startup Fund.

Можливо, це допоможе продовжити розробку і зосередитися на стартапі, а не розпилюватися на додаткові проєкти, щоб заробляти гроші й за щось жити.

Особливо мене вразив останній спіч Анастасії.
На ньому було найменше людей, а шкода – даремно.

Вона раніше консультувала офіс президента, а потім два роки Федорова.
Після цього створила свою NGO #Stop_Sexting.
Тема її виступу: AI як інструмент насильства над дітьми в онлайн-світі України.

Вона хотіла донести, що AI використовується не лише для підвищення ефективності бізнесу.
Злочинці з LLM-ками зараз масово блекмейлять, виманюють і маніпулюють дітьми.
Автоматично можна взяти фото з соцмереж, зробити порно-діпфейк і шантажувати дитину.
Раніше це було важко, а зараз – у декілька кліків.

Суть у тому, що як розробники, так і держава з суспільством мають цьому протидіяти, і поступово процес іде.
Що мені особливо сподобалося – їхня організація зробила реальний ресерч в Україні:
📺 Діти проводять близько 8 годин на день перед екранами.
🤖 80% користуються різними AI.
😐 Якщо з ними стається щось жахливе в інтернеті (наприклад, їх шантажують), лише ~20% розкажуть про це.

Ще один момент – я почув, що Федоров зацікавлений у тому, як AI може покращити навчання й зробити життя дітей безпечнішим.
І це якраз те, що дуже резонує з моєю місією.

Якщо підсумувати:
Офлайн-досвід – це круто.
Побачити людей наживо, зібратися… Давно такого не було.

Але, звісно, згадується, як було раніше: конференції, де всі тусили день і ніч, знайомилися, горіли очі, і всі були такими сонечками.
Зараз дуже видно, наскільки ми всі задовбалися.
Але все одно – всі працюють і йдуть далі.