Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - архiви
Додано 14 лип 2024 🌐 UK

архiви

@archives
Кількість підписників: 779
Фото: 65
Посилання: 56
Опис:
Цифрові архіви метапрози. Судомні, надмірно-задихано-ритмічні, нуарно-вульгарно-пульсуючі, безкомпромісні речитативи фрагментів меланхолійного романтизму.Collaboration, issues, ideas: @dayafteryourdie
Джерело

архiви | ChemistryХристина. Гострі голки непорозуміння. Дивний початок роману. ...

Логотип телеграм спільноти - архiви архiви @archives
1 690 Охват/переглядів 2025-03-15 22:19 Повідомлення №177
ChemistryХристина. Гострі голки непорозуміння. Дивний початок роману. Тепла ніжність римської ночі. Тиша охопила кожного. І дні ідеально підкорені сірому, римському полону. Говорити тільки ті слова, що ти любиш. І радіти, коли ти щаслива. Коли ти щаслива й непохитна, Христина. І йдеш за Христом. У невідомість, через кордони, змальовані червоним, без забобонів і без страху — не за Крішною, а за Христом, Христина. Поєднання непоєднуваного у твоїй душі. Унікальна жінка. Та, що носить у собі і холод, і вогонь, і молитви, і язичницьку жагу до життя, Христина. Так легко вірити в Бога й водночас боятися невидимого. Промовляти молитви й все одно зважати на прикмети — бо ти сама в них віриш. Христина. Нестерпна ніч. Покинута сукня. І за всім цим — ні паузи, ні зупинки, лише смуток, лише шлях від пристрасті до болю. Світ, що зійшов з розуму від твоїх молитов, невимовний біль загублених, відступників, проклятих. Агонія Ватикану. Смуток кожної покинутої меси. Я не можу — не можу вірити в тебе і водночас боятися втратити. Я обожнюю тебе. І те, як ти говориш про кохання, тихо, на вухо, просто в церкві, просто під час молитви. Поєднувати непоєднуване. В одному подиху тримати відданість і жагу. Відчувати висоти святого й шалений голод бажання, цю дику, невтамовну спрагу. Все це є ти — така жадана, така незбагненна. Христина. Мости краси, відкинуті пеклом. Тонка нитка всесвіту, що змінила нас. І вони забули своїх чоловіків, скорившись тільки своєму Богу, Христина. Нестерпна, римська ніч. І ти — вільна, нестримна. Моя найяскравіша, моя найпрекрасніша язичниця, Христина. Апостасія, Христина. Свята індульгенція, колись продана заради спасіння, тепер моя за копійки, Христина. І ти смієшся. Ти щаслива, і це смішить тебе. Моя кохана єретичка, на тобі немає хреста, Христина. Бути вище за всіх, вміти дарувати себе і Богу, і коханню, і його святості, і моєму проклятому гріху. У твоїх вчинках є щось сатанинське, і ця думка гріє моє серце. Ідеальна, римська ніч. Ідеальна ти. Коли ти забуваєш про НЬОГО і віддаєшся мені — немає нічого солодшого у моєму житті, Христина. Кохати християнку — я завжди про це мріяв. Але покохати язичницю у християнці — це вже щось неймовірне, Христина.text: α ексклюзивно для @archives