Статистика telegram каналу - @anonimny_avtor

Логотип телеграм спільноти - Анонімний автор 18 століття 2024-07-14

Анонімний автор 18 століття

Кількість підписників:
1168
Фото:
701 
Відео:
Посилання:
239 
Категорія:
Пізнавальне
Опис:
нестабільний канал про історію, музику, культуру і мови підтримуйте знайомих волонтерів

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2024-07-14

Стіна канала Анонімний автор 18 століття - @anonimny_avtor

Як був недавно в Одесі, звернув увагу на будинок Кумбарі. Грецька родина купців Кумбарі поселилась в Одесі на самому початку 19 століття (поправте мене, якшо помиляюсь), її представники брали активну участь в організації Філікі Етерія і фінансували грецьку національну революцію, яка потім переросла в війну за незалежність. Один з Кумбарі пізніше купив близько до тодішнього центру Вінниці землю колишнього монастиря. І через той маєток навіть куток міста називається Кумбари.

Зображення до поточного посту у каналі "Анонімний автор 18 століття" - @anonimny_avtor
804
24-10-22 04:27

Як має виглядати здорова декомунізація в Україні? Це питання сьогодні актуальне як ніколи. Про пам’ять, повернення своєї історії, конструктивний діалог з мешканцями Анна Ніколаєва поговорила з Олександром Федоришеним, істориком та директором “Музею Вінниці”.
Олександр поділився декомунізаційним досвідом Вінниці та розповів про непроговорений біль Другої світової війни, перенесення Меморіалу Слави й чому похованням не місце у центрі українських міст.
Що треба робити з забальзамованим Пироговим? Чи треба його деколонізувати?
Як врятували найстаріший пам’ятник Вінниці – колону Магдебурзького права?
Як китайці та турки потрапили на Поділля і чому загинули тут і що робити з місцями чужої пам’яті?
Що насправді турбувало мешканців під час перенесення Меморіалу Славу?
Як освоюються місця чужої пам'яті?
Про переосмислення простору українських міст, абсурдність радянських місць пам’яті, туристичний потенціал Вінниці та інтерес до місць Другої світової дивіться у новому випуску подкасту “Пороблено”.
Переглянути епізод на Youtube: https://www.youtube.com/watch?v=Sz0Qd-S75Gw
Слухати у форматі подкасту: https://linktr.ee/porobleno

454
24-10-19 14:14
Цікавий факт номер 1: в надазовській Ялті традиційний пиріг з м'ясом називається турта. В інших місцях він називається ше кобєте, шумуш.
Цікавий факт номер 2: слово турта має італійське походження, і вже згадується в Кодексі куманікусі (14 століття).
Зображення до поточного посту у каналі "Анонімний автор 18 століття" - @anonimny_avtor
Зображення до поточного посту у каналі "Анонімний автор 18 століття" - @anonimny_avtor
740
24-10-16 09:22

Internet Archive зараз все ше лежить після хакерської атаки. Для моїх досліджень це дуже помічний репозиторій сканованих книжок і журналів. Наприклад, читав якийсь час там дуже яскраву роботу на перетині релігієзнавства, історії, культурології – Devin DeWeese, "Islamization and Native Religion in the Golden Horde: Baba Tukles and Conversion to Islam in Historical and Epic Tradition" (1994).
Автор дуже проникливий і дуже уважно розбирає прийняті в науці підходи до розуміння релігії і історичних процесів. Якісь з цих підходів виявляються ше середньовічними упередженнями християнських місіонерів.
Наприклад, дуже цікава думка: коли називають традиційну релігію народів Азії "шаманізмом", це зміщує акцент на фігуру шамана і затіняє більшість повсякденного релігійного життя і ритуалу. Цей ритуал відноситься до культу предків і відбувається в сім'ї і громаді. Коли громада приймає "велику" релігію – цей ритуал не змінюється радикально.
Дуже цікава думка навіть стосовно далеких культур, в навіть української.

Зображення до поточного посту у каналі "Анонімний автор 18 століття" - @anonimny_avtor
555
24-10-15 05:31

Неймовірно радий, що нарешті, через кілька років роботи, ми можемо презентувати видання «СПАДЩИНА. MİRAS. THE HERITAGE», присвячене культурно-історичним надбанням кримських татар. Видання є логічним продовженням виставки «MİRAS. СПАДЩИНА», яка експонується в Скарбниці НМІУ з жовтня 2022 року. Кілька слів про цю чудову подію, ідею видання, учасників проєкту і партнерів читайте на сайті музею за посиланням. Згодом будемо трохи детальніше говорити про концепцію видання, тож стежте за анонсами:
#Miras_спадщина #музей #Крим #кримські_татари #книга
https://nmiu.org/posts/286

Зображення до поточного посту у каналі "Анонімний автор 18 століття" - @anonimny_avtor
698
24-10-11 13:08
Цю поему першим почав досліджувати російський тюрколог Фальов. Ше в 1913 році вийшла його стаття і друкований текст на арабиці, без початку, бо його немає в рукописі з Дослідницької бібліотеки Ґоти. Це одна з найбільших бібліотек рукописів в Німеччині.
За текстом німецький рукопис здається повністю збігається з французьким, і мені здається навіть писані вони одною рукою. Хоча між ними досить немалий проміжок: німецький рукопис закінчений в 1551 році (958 Гіджри), а французький – в 1587, тобто між ними 36 років різниці. Ви самі можете побачити, наскільки пропорції кожної літери збігаються. Цілком імовірно, шо обидва рукописи переписані в Криму.
Відомий і третій рукопис поеми, 1810 року. Він зберігається в Туреччині, і в 1960 році видали його факсиміле.
В 2013 році кримськотатарський поет і дослідник Різа Фазил видав цю поему книжкою, перевівши текст на кирилицю.
Зображення до поточного посту у каналі "Анонімний автор 18 століття" - @anonimny_avtor
Зображення до поточного посту у каналі "Анонімний автор 18 століття" - @anonimny_avtor
768
24-10-10 15:13

В Національній бібліотеці Франції зберігається книжка, переписана в 1587 році (995 році Гіджри) – поема Юсуф і Зулейха, на популярний коранічний сюжет, з авторською любовною лінією. Пророк Юсуф (в християнській традиції – Йосип) був улюблений син Якова, і йому заздрили брати. Вони продали його в єгипетське рабство, але через свій талант і божу ласку Юсуф зробив собі стрімку карʼєру. Там його полюбила Зулейха, дружина фараона, якій Юсуф снився за роки до того. Але Юсуфа бог застеріг від гріха, і він відмовив Зулейсі в близькості. В кінці кінців завдяки вмінню тлумачити сни і бачити майбутнє Юсуф став фараоном, а стара вдова Зулейха стала його жінкою (потім правда їй ангел Джебраїл вернув молодість і вони мали 12 дітей).
Якщо вірити тексту, цю поему написав на «кримській степовій мові» Махмуд Киримли, але помер і не закінчив її. Тоді на турецьку мову поему переклав інший поет, Алі син Халіля. Ймовірно і оригінал, і переклад – це 14-15 століття. Є думки і про раніші дати, але там складна заплутана історія.

Зображення до поточного посту у каналі "Анонімний автор 18 століття" - @anonimny_avtor
996
24-10-09 11:09

Прочитав в твіторі про дуже цікаву виставку в Британському музеї, присвячену міжнародній торгівлі в давній час (яку прийнято називати Великий шовковий шлях).
Зразу згадується багато чого з наших країв. Є шось спільне в китайської золотої кружечки з срібною, розкопаною в половецькому Чингульському кургані. Повезло в 2021 році побачити на виставці в Софії Київській.

847
24-09-29 11:35

Фан факт: в Херсонесі римляни переробили грецький театр в арену для гладіаторів.
Мінуси: там вбивали людей для розваги.
Плюси: ряди для глядачів розширили і дозволили вхід жінкам і дітям.

Зображення до поточного посту у каналі "Анонімний автор 18 століття" - @anonimny_avtor
262
24-08-15 19:58
Цікаво, шо традиція військових барабанів в Китаї дуже давня, можна порівнювати з римськими військовими трубами. В Музеї Ханенків повезло бачити один такий, античний. Жаль, зараз на сайті нема фотографій колекції, але можна його роздивитись в чудесному каталозі.
Бачите, скільки закладок наліпив? Це кілька музичних інструментів + надихаюсь речами 14-15 століть, поки пишу дослідження.
Зображення до поточного посту у каналі "Анонімний автор 18 століття" - @anonimny_avtor
Зображення до поточного посту у каналі "Анонімний автор 18 століття" - @anonimny_avtor
406
24-08-14 09:40