Полістилістика наприкінці минулого століття стала головним принципом усіх жанрів мистецтва «третього пласту». Мультижанровими становилися і джазові фестивалі, на яких жваво експериментували, джемували, творячи щось спільне, і рок-артисти, і блюзмени, і затяті пост-бопери. Без кордонів. Ось красномовний приклад – поряд «як голубóчки» той же Маркус Міллер, рок-зірка Ерік Клептон, корифей smooth jazz Джо Семпл, поп-сакс (він не вважав себе джазменом) Девід Сенборн і незрівнянний drums-універсал Стів Гедд. 1997 рік.

Suggestions 🎧

… При аналізі всього жанрово-стильового масиву музичної інформації кінця ХХ ст., треба чітко усвідомлювати — те явище, котре теоретики називають «пост-боп», є доволі новим джазовим жанром, а не стáранним епігонським відтворенням стильових шаблонів модерн-джазу (бібопу, кулу, хард-бопу, модального джазу, latin jazz) 40-х — 60-х років. Це вже справжня полістилістика, постмодерн -джаз. Органічний синтез «старих» субжанрів модерн-джазової епохи, який дає нову лексичну якість. І звучання. Вдаватися в аналіз усіх компонентів пост-бопу не збираюсь, це вже зробили автори відповідної вікі-статті, з якою можете ознайомитися. (При бажанні).

Post-bop 📚

Чи корелювали між собою «майлсівський» мейнстрімний електроджаз та пост-боп кінця ХХ ст.? Деякою мірою так. Проте лише деякою – інколи типові пост-боп-композиції густо «розфарбовувалися» усілякими електроджазовими спецефектами, інколи навпаки – в електроджаз вкрапляли боп-цитати. Тобто вплив був, але спорадичного характеру. Причому ці досить різновекторні напрями свідомо відокремлювали в своїй творчості самі музиканти (як в старому анекдоті – «мухи окремо, котлети окремо»). Наприклад, лідер електронапряму Хенкок окремо грав зі своїм тріо пост-боп. Це ж робив і Коріа зі своїм “Chick Corea Acoustic Band”, чітко й свідомо відокремлюючи даний пласт творчості від “Ekektric Band”-стихії. Партнерами маестро виступали ті ж самі Патітуччі й Векл, що прикрашали собою електричний проект.

Herbie Hancock Trio, 1987 🎧
The Chick Corea Acoustic Band, 1989 🎧
Chick Corea Acoustic Band – John Coltrane 🎧

Інший приклад – взаємовпливу електро і боп-напрямів наживо. Зірковий квартет – Хенкок, Де Джоннетт, британець Дейв Холланд (контрабас) і Пет Метіні з гітарою, що звучить через Synclavier.

Shadow Dance, 1990 🎧

Ще один приклад – пост-боп-версія модального джазу. Типова.

Conversations in Air 🎧

Пост-боп як напрям постмодерн-джазу розпочав формуватися, починаючи з кінця 60-х, «розцвів» у 80 — 90-ті, «ще не вмер» і в наші часи. Для вас, шановні, посилання на плейлист, в який упорядники спробували помістити все гідне, на їх думку, з релізів Blue Note Records для ознайомлення з музикою, яку вони вважають пост-бопом. (За що я їм дуже вдячний).

Post-bop: playlist 🎧