Джерело
Анатологія | Не менш вагомий внесок, аніж Гембейл, в бурхливий процес формування му...
64 Охват/переглядів
2026-09-23 06:11
Повідомлення №1652
Не менш вагомий внесок, аніж Гембейл, в бурхливий процес формування музичної contemporary jazz-лексики ХХ ст. вніс ще один гітарист, багатожанровий майстер, творчість якого справила глибокий вплив на музикантів-сучасників.
Terje Rypdal 📚
З 1968 по 2020 рік у доробку Терʼє Ріпдаля налічується 30 тільки сольних альбомів доволі різного стильового забарвлення. Проте хочу звернути вашу увагу на спільні проекти 80-х з видатним драммером Джеком де Джоннеттом та не менш відомим чеським контрабасистом Мірославом Вітоушем.
Terje Rypdal/Miroslav Vitous/Jack DeJohnnette: playlist 🎧
Співпрацював Ріпдаль і з легендарним норвезьким майстром Яном Гарбареком (про нього далі!), іншими корифеями світового джазу яа сайдмен, але найхарактернішим, певним чином підсумовуючим для характеристики власного творчого методу Терʼє Ріпдаля став його сольний альбом 1989 року “The Singles Collection”. Синтезаторний та трансформований звук гітари через підключення до Synclavier – це вже універсальний набір технологій постмодерністського електроджазу, проте творимого через призму інтерпретаційного словника, притаманного саме цьому лідеру – Ріпдалю.
The Singles Collection: playlist 🎧
Понад 60 років триває музична біографія Терʼє Ріпдаля. Все про нього, однак, краще розповість автор статті, на яку я даю посилання нижче. (Допитливі, насамперед для вас).
Terje Rypdal: The Nordic Sound Painter 📚
Знавці, до вас питання: чи не нагадує вам Терʼє Ріпдаль іншого віртуозного гітариста-експериментатора, композитора, адепта «музики без кордонів» з широченною шкалою технічних можливостей від прогресів-року до авангардного джаза та thierd stream music? Щирого, переконаного постмодерніста в царині «третього пласту» сучасної музики? Мені нагадує. Про цю постать вже був «анатологічний» сюжет з демонстрацією всіх опусів майстра, якого не стало в 1993 році. Так, мова про Френка Заппа, єдиного і неповторного. В останні роки життя Заппа видав з партнерами два contemporary jazz albums, композиції з яких попередньо звучали наживо в різних перформативних варіаціях. Це щось…втім, слухайте (бодай деякі треки). Плюс даю посилання на відео останнього проекту Заппа: він диригує в 1992 році в Франкфурті своїм симфонічним твором – міжжанровим апофеозом «лютого» музично-сценічного постмодернізму.
Make a Jazz Noise Here: playlist 🎧
Ahead of Their Time: playlist 🎧
The Yellow Shark: Frankfurt, 1992 📺
Terje Rypdal 📚
З 1968 по 2020 рік у доробку Терʼє Ріпдаля налічується 30 тільки сольних альбомів доволі різного стильового забарвлення. Проте хочу звернути вашу увагу на спільні проекти 80-х з видатним драммером Джеком де Джоннеттом та не менш відомим чеським контрабасистом Мірославом Вітоушем.
Terje Rypdal/Miroslav Vitous/Jack DeJohnnette: playlist 🎧
Співпрацював Ріпдаль і з легендарним норвезьким майстром Яном Гарбареком (про нього далі!), іншими корифеями світового джазу яа сайдмен, але найхарактернішим, певним чином підсумовуючим для характеристики власного творчого методу Терʼє Ріпдаля став його сольний альбом 1989 року “The Singles Collection”. Синтезаторний та трансформований звук гітари через підключення до Synclavier – це вже універсальний набір технологій постмодерністського електроджазу, проте творимого через призму інтерпретаційного словника, притаманного саме цьому лідеру – Ріпдалю.
The Singles Collection: playlist 🎧
Понад 60 років триває музична біографія Терʼє Ріпдаля. Все про нього, однак, краще розповість автор статті, на яку я даю посилання нижче. (Допитливі, насамперед для вас).
Terje Rypdal: The Nordic Sound Painter 📚
Знавці, до вас питання: чи не нагадує вам Терʼє Ріпдаль іншого віртуозного гітариста-експериментатора, композитора, адепта «музики без кордонів» з широченною шкалою технічних можливостей від прогресів-року до авангардного джаза та thierd stream music? Щирого, переконаного постмодерніста в царині «третього пласту» сучасної музики? Мені нагадує. Про цю постать вже був «анатологічний» сюжет з демонстрацією всіх опусів майстра, якого не стало в 1993 році. Так, мова про Френка Заппа, єдиного і неповторного. В останні роки життя Заппа видав з партнерами два contemporary jazz albums, композиції з яких попередньо звучали наживо в різних перформативних варіаціях. Це щось…втім, слухайте (бодай деякі треки). Плюс даю посилання на відео останнього проекту Заппа: він диригує в 1992 році в Франкфурті своїм симфонічним твором – міжжанровим апофеозом «лютого» музично-сценічного постмодернізму.
Make a Jazz Noise Here: playlist 🎧
Ahead of Their Time: playlist 🎧
The Yellow Shark: Frankfurt, 1992 📺