Це канал групи перекладачів, які знаходять та публікують аналітичні матеріали, що стосуються актуальних для України тем. Для зв‘язку @tetysana Підтримати команду https://donatello.to/analityka
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Том Купер. Війна в Україні 25 лютого 2023В сьогоднішньому звіті Тома Купера, фактично, лише оперативна інформація. Складним залишається становище наших підрозділів на півночі Бахмута, решта міста тримається. На інших напрямках ситуація без змін, хоча великий наступ росіян, начебто, триває.повний переклад тут Всім привіт! [Опубліковано 25.02 о 10.00 за Києвом].«Велиииииикий» наступ ґєрасімова «йде повним ходом». З причин, які я вже неодноразово озвучував, він виглядає зовсім інакше, ніж всі очікували – і продовжує рухатись в нікуди. Принаймні в більшості напрямків. …саме тому воєнні експерти зі славних аналітичних центрів, що радять нашим найсвятішим урядам, а також знавці з майнстрімних медіа продовжують чекати, коли ж все почнеться, або кажуть, що наступ почався щойно вчора, чи щось подібне.Куп’янськ-Сватове… (група армій ВСрф «Запад») …як зазначалося раніше, росіяни витіснили українців із Дворічного та Гряниківки на східному березі Осколу. Власне, це був невеликий плацдарм, що «залишився» від наступу вересня 2022, і я не знайшов задовільного пояснення, як він стикувався із «головним напрямком» наступу на Сватове, що далі на південь. Сподіваюся, ЗСУ пішли звідти лише з «підбитим оком», а не з «розбитим носом», бо там залишався тільки один шлях відступу – дорога на Лиман Перший через ліси на південь. Далі на південь, уздовж дороги Р66, ситуація в останні два дні була «так собі». Кілька російських атак у районі Новоселівського та на південь від нього були зупинені вогнем українських захисників.повний переклад тутПереклад: Микола Ковальчук, Ростислав Семків, Антон ШигімагаРедакція: Ростислав Семківоригінал тут ЗАКЛИК ДО ЗБОРУ КОШТІВВлітку ми долучилися до збору коштів на міні-град - компактну пускову установку на джипі, що дозволяє оперативно з'являтися в потрібних місцях і несподівано атакувати ворога. Просимо долучитися до збору на ще один міні-град. Деталі тут Картка: 4149629342816279ХТО МАЄ МОЖЛИВІСТЬ - ДОЛУЧАЙТЕСЯ ПРОСТО ЗАРАЗ!
Том Купер. Війна в Україні: 23 лютого 2023 рокуСаркастичний Купер цього разу трохи кулінарний: говорить про пудинг (чи це відсилка до керолівської Аліси?) і локшину, яку вище керівництво росії вішає на вуха своїм громадянам. Хвалить українське ППО, котре так важко здолати росіянам, продовжує сумніватись у «велииикому наступі» герасімова і трохи хвилюється за відступ українців з-під Дворічного. Більше у немаленькому звіті, який ми нарешті доперекладалиповний текст отутВітання всім!Час для нового звіту… Як завжди, попереджую: усе написане далі приправлено трьома чималими ложками сарказму, тож якщо вам це не до смаку — не читайте. Наперед дякую.На тлі загального очікування «масивного російського удару по Україні за допомогою літаків, балістичних і крилатих ракет» завтра, 24 лютого — в день офіційної «річниці російського вторгнення в Україну (для тих медіа, які нічого не розуміють)» — я поводитимуся відповідно: безглуздо знов нагадувати всім, що російське вторгнення в Україну розпочалося 20 лютого 2014 року (ну, знаєте, є певні «суперечності та непозбувна бентега» щодо цієї дати, принаймні на Заході), тож я омину цю тему й перейду до іншої: повітряної війни.ПОВІТРЯНА ВІЙНАБойові дії в повітрі багатьом видаються «найскладнішою» дисципліною, яку «найважче» пояснити. Певно, через те, що «літаки не утримують територію». Справді, зараз вони «тут», а за мить уже «за кілька кілометрів звідси»… Очевидно, саме тому найбільші нісенітниці про цю (повітряну) війну просто-таки «необхідно» публікувати й поширювати — і в соціальних мережах, і в популярних медіа. Наприклад…Якась анонімна почвара опублікувала на Твітері кілька рядків, анонсуючи не що інше, як великий повітряний наступ російських повітряно-космічних сил (ВКС). Звичайно ж, це на 1000% точна інформація: найближчими днями відбудеться велика російська атака. Тож дехто на Заході заперечив і розповів — певна річ, у всьому опираючись на анонімні джерела із середовища розвідки, — що насправді ВКС навпаки відвели чимало літаків на авіабази, розташовані більш як за 200 кілометрів від кордонів України…Тим часом російські експерти кидаються один на одного, доводячи, що «і за значної переваги в повітрі штурмова авіація не може виконувати завдання… (навіть) на передовій». Принаймні вони швидко знайшли винуватця: все через НАТО. ВКС ні на що не спроможні, бо «НАТО забезпечує наведення на цілі». Ви ж розумієте, за кожним другим деревом в Україні ховається «радник із НАТО», а за кожним третім будинком розташовано «радар від НАТО»… Власне кажучи, більшість росіян уже й не знають, кого в Україні більше — нацистів чи натівців, тож вони об’єднали їх під спільною назвою «НАЦЦО», а вишестоящі органи в москві через день заявляють про знищення чергового «радара американського виробництва»…повний текст отутПереклад: Микола Ковальчук, Тетяна Саніна, Антон Шигімага, Антоніна ЯщукРедакція: Антоніна ЯщукОригінал тут
Том Купер. Війна в Україні 19 лютого 2023: БахмутТом Купер пише, що ЗСУ під Бахмутом перейшли в наступ… Звіт короткий і, очевидно, написаний, щоб встигнути за подіями. Хай так і трапиться!Вітання всім! [Опубліковано 19.02 о 14.15 за Києвом].Сьогодні коротко, мені бракує часу, але бачу дедалі більше повідомлень, що свідчать про щось на зразок «загального контрнаступу» ЗСУ в районі Бахмута. Зокрема: ЗСУ потужно бомбардує квартали на схід від вулиці Щедра (східна частина міста), також є повідомлення про знищення багатьох артилерійських установок ВСрф по всій ділянці між Покровським та Вершиною (це села на схід від Бахмута). Власне кажучи, джерела повідомляють, що одна з артилерійських бригад ВСрф вимушена була відступити звідти як небоєздатна після втрати самохідних гаубиць «Мста-С». Схоже, один із їхніх артилерійських полків теж «прямує на вихід»… Передусім про українське просування повідомляють із таких напрямів: — Північ: у районі Парасковіївки; — Схід: вздовж вулиці Патріса Лумумби; — Південь: у районі Опитного. Деталей поки мало, бракує надійних підтверджень з боку противника, але чимало джерел свідчать про цей «наступ». Мабуть, важливо й те, що сьогодні вранці всі пропутінські соцмережі раптом «переключилися на геополітику» — вони завжди так роблять, коли програють. Здається також, що у росіян під Бахмутом зосталося дуже мало танків та бронемашин. Власне, більшість броньованої техніки на вчорашніх і сьогоднішніх відео або українська, або спалені рештки російської. Кажуть, танки і броньовики ВСрф було відведено після значних втрат, щоб вберегти хоч те, що зосталося. Думаю, це тому, що зараз у районі Бахмута задіяно переважно ВДВ та рештки «вагнерівців» (якщо від них іще залишилося щось). Насамкінець, повідомляють про важкі бої в районі Берхівки: десь за 10 км від Бахмута. Кажуть, спершу росіяни захопили це село, потім українці вибили їх звідти, а тепер росіяни знову атакують… До речі, на полі бою вперше (принаймні для мене) зʼявився бронетранспортер «Хорунжий» — серйозна українська модернізація старого БТР-60. Судячи з рослинності, його «помітили» десь у районі Кремінної. З іншого боку, на більшості російських відео звідти можна побачити, як їхня піхота ховається в окопах, а легкі самохідні гаубиці «стріляють, де бачать». Як на мене, це анітрохи не схоже на «наступ»…Переклад: Микола КовальчукРедакція: Ростислав СемківОригінал тут
Том Купер. Війна в Україні, 10 лютого 2023Том Купер продовжує скептично ставитися до обіцянок зброї від країн НАТО – тепер через надто розтягнуті терміни постачання. Жахливість та важливість війни в Україні, на його думку, на Заході недооцінюють. Потім прилітає Ілону Маску за його деструктивне й дуже вигідне росіянам рішення обмежити діяльність «Старлінк» в Україні, що вже коштувало нам втрат під Бахмутом. А наприкінці Купер вибухає просто симфонією сарказму. Обов’язково прочитайте останні чотири абзаци.повний переклад тут Усім вітання! [Опубліковано 10.02 об 11.25 за Києвом].Сьогодні я почну свій черговий незапланований звіт не так, як завжди, а з рекомендації подивитися та/або почитати два матеріали, «поки я зайнятий».1) Безжальний допис, від якого, волосся стає дибки. Розповідь про те, як іде путінська війна на винищення України, які звірства росіяни вчиняють у цій країні кожну хвилину, кожну годину, кожен день — читайте у цій статті [стаття в російській «Медузі», говорить українська волонтерка — перекл.]: Знайдіть час, прочитайте, щоб знати.2) Чому вони — росіяни — так чинять, яка їхня мотивація і хто що робить, рекомендую подивитися канал Володимира Золкіна на YouTube: Золкін — український журналіст, який «спеціалізується» на інтервʼю з полоненими росіянами та сепаратистами. Усіх їх він знімає зі згоди самих полонених і з метою, яка на перший погляд може видатися «дивною»: інтервʼю публікують на ютубі, щоб російське військове керівництво на власні очі побачило, що солдати, яких проголосили «зниклими безвісти» або навіть «убитими», — живі. Так їхні родичі зможуть просити москву обміняти їх — бо якщо в цих родичів не буде чітких доказів, що ці солдати в полоні, російська влада просто нічого не робитиме.Але для чого насправді все це робиться? Для того, щоб українці змогли повернути на обмін своїх полонених із росії.повний переклад тут Переклад: Микола Ковальчук, Ростислав Семків, Антон Шигімага, Антоніна ЯщукРедакція: Ростислав СемківОригінал тут
Том Купер. Війна в Україні, 8 лютого 2023. «Той пагорб» над БлагодатнимКороткий і дещо роздратований звіт Купера. Думаємо нині коментувати не варто. Читаємо і спостерігаємо за розвитком подійповний текст перекладу тутУсім привіт! [допис опубліковано 8 лютого 2023, близько 12:00 за Києвом]Бувають дні, коли від новин стає дуже кепсько на душі. Такий був учора: до катастрофічного землетрусу на півдні Туреччини та в (забутій і покинутій, але досі населеній 3,5 мільйонами біженців) північно-західній Сирії додалися ще неприємні події....тому й пишу цей незапланований огляд подій у районі Бахмута.Поки українці були зайняті святкуванням низки перемог, здобутих оборонцями Вугледара, або з насолодою полювали на відьом, ой, тобто на міністра оборони Рєзнікова (вочевидь, для того, щоб замінити його на когось із «обраних самовисуванців»), за минулі кілька днів ЗСУ провели «ротацію» підрозділів у районі Бахмута.По суті, українці вивели більшу частину гарнізону і ввели нові свіжі підрозділи. Точніше, свіжі підрозділи було введено на позиції «за» містом, тобто на захід, на північ і на південь від нього, у сам Бахмут мало кого вводили.Наприклад, одну бригаду вивели з Красної Гори і зробили спробу замінити її іншою. В іншому місці на позиції поставили 113-ту і 127-му бригади ТрО. Першу з них разом із залишками 4-тої та 17-тої танкових бригад розмістили на вершині славнозвісного пагорба над Благодатним, на північ від міста.повний текст перекладу тутПереклад: Тетяна Саніна, Антоніна ЯщукРедакція: Тетяна СанінаОригінал тут
Том Купер. Війна в Україні. 6 лютого 2023Свій найновіший великий звіт Том Купер починає з розгорнутої аргументації, чому великого російського наступу немає й бути не може – навіть на Донбасі. Логістика російської армії просто не справиться з таким завданням. Друга частина звіту дає огляд подій на найбільш гарячих напрямках довкола Бахмута – проте там все, як і було, нескінченні атаки «мобіків» з нескінченними жертвами. Чи не вперше в звіті Купера з’являється натяк на майбутній значний контрнаступ українських сил.повний переклад тут Всім добрий вечір — чи доброго ранку![оригінальний допис опубліковано вночі проти 6 лютого]У наступні кілька днів матиму багато справ, то оце підготував звіт у нестандартну пізню пору. І це буде не звичний звіт, бо значна його частина присвячена нескінченним питанням щодо якогось “супер-великого” наступу росіян, із задіянням 500 тис. військових тощо, тощо.СИЛЬНІ СТОРОНИ РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇЩе з кінця 90-х років у збройних силах російської федерації (ВСрф) наявна нестача живої сили. Звучить дивно як для країни із населенням у 140 мільйонів? Так, проте так воно є з цілої низки соціальних та економічних причин – і всі вони ведуть до єдиного результату: росії бракує солдатів. І то вже роками.Ясне діло, вищестоящі органи у москві дістали у спадок від СРСР офіцерський корпус чисельністю 600 тис. осіб. Однак офіцери – це не безкоштовна піхота низького рангу, а грошей у 90-х і 2000-х бракувало. Отже, із часом вищестоящі органи почали стабільно скорочувати загальну чисельність військових – з 1,7 до 1,3, далі – до 1,2 млн. особового складу на службі. Далі їхня чисельність скоротилася до 1 млн., ще в середині 2010-х. Проте зауважте: йдеться про всіх військових на службі – не лише про “армію” (тобто, СВ – сухопутні війська), але й про повітряні сили, флот, стратегічний арсенал тощо.Ба більше: цей 1 мільйон був усім, на що путін – а отже і міністерство оборони у москві – уповноважив ВСрф. І це – номінальна, а не реальна чисельність військ. Отут пишуть, що станом на 2020-2021 роки, дійсна чисельність була ближчою до 780 тис. Загалом, в усіх родах військ.Звісно, ВСрф мали щорічний потік з 280 тис. рекрутів. Однак ніколи не було такого, щоб усі вони ставали “контрактниками” – тобто професійними солдатами. Кількість варіювалася від року до року, але зазвичай навіть половина не лишалася на службу за контрактом. І навіть менші показники були серед тих, хто залишався на службі у СВ/сухопутних військах, зокрема в піхоті.От чому на початку путінового (повторного) вторгнення до Україні у минулому лютому СВ – тобто, ще раз, сухопутні війська – вступили в війну з 260 тис. особового складу.повний переклад тут Переклад: Микола Ковальчук, Тетяна Саніна, Ростислав Семків, Антон Шигімага, Антоніна ЯщукРедакція: Ростислав СемківОригінал тут
Том Купер. Війна в Україні. 3 лютого 2023 Велиииикий наступ герасімоваТом Купер вважає, що росіянам не вдасться сконцентрувати достатню кількість сил «в один кулак» для значного наступу через активність української далекобійної артилерії, наїжджає на окремих «польових командирів», що не завжди годяться з розпорядженнями вищого командування ЗСУ і дивується, скільки ще «м’яса» кинуть російські генерали пуд «убивчий вогонь» української армії.повний переклад тут Привіт усім! [Опубліковано 3.02 об 11.40 за Києвом]Перш ніж перейти до коментування головних тенденцій стратегічного рівня станом на кінець січня, пропоную ще одне невелике оновлення оперативного чи навіть тактичного характеру.ХОРОШИЙ, ПОГАНИЙ ТА ЗЛИЙПерш за все… давайте «відрефлексую» ситуацію на оперативному рівні. Українські речники не втомлюються наполягати, що насувається «велиииикий» російський наступ. До їхнього хору вже навіть приєдналися деякі західні голоси. Утім, той наступ все ніяк не розпочнеться.Тим часом, що більше я навперехрест перевіряю доступну за останні кілька днів інформацію, тим більш переконуюся, що той масштабний наступ, насправді, вже йде повним ходом. Просто це не та операція, коли всі сили та засоби зібрано «в єдиний кулак» і спрямовано в одну точку на лінії фронту. А тепер відкиньтеся в кріслі, глибоко вдихніть і подумайте. Звісно, нас тут на Заході ще від часів (Першої) Холодної війни постійно вчили – та що там, прямо втовкмачували в голови – що слід чекати «приходу совєцьких орд» так, наче в москви є реально «нескінченні» запаси військ та озброєнь. Тим часом, принаймні станом на сьогодні, путін нічого «нескінченного» не має. Звісно, його запаси «великі», проте, як нещодавно підсумував [російський експерт] павел лузін, навіть вони закінчуютьсяКрім цього, останні 11 місяців бойових дій, знову ж, яскраво продемонстрували, наскільки критичною для операцій ВСрф є «логістика». Щойно логістичні механізми перестають працювати, російські армії колапсують і розсипаються, наче карткові будиночки. Навіть путін вже зрозумів, що можна давати будь-які накази, проте без достатнього забезпечення ні регулярні частини ВСрф, ні навіть ВДВ нікуди не просунуться.Тим часом, зараз уже не путін заправляє цією «грою», видаючи свої ідіотичні накази, а ґерасімов. Він, може, й корумпований, та ще й до такої міри, що боси мексиканських наркокартелів позленіли б від заздрості, може, має доброго пластичного хірурга, проте таки є добрим стратегом і працює самовіддано, як не надто красивий стриптизер. повний переклад тут Переклад: Тетяна Саніна, Ростислав Семків, Антоніна ЯщукРедакція: Ростислав СемківОригінал тутЗАКЛИК ДО ЗБОРУ КОШТІВБійці 3-тьої Окремої Штурмової Бригади ЗСУ потребують нового транспортного засобу. Його вже придбано, але потрібно компенсувати витрати. Це один із легендарних підрозділів українських сил, бійців якого знаємо особисто. Вони воювали на південному напрямку, а тепер боронять Бахмут. Купер нещодавно згадував їх серед підрозділів, що тримають там оборону на особливо небезпечній ділянці.Перевірена картка: 5167802001023602 (повторимо в першому коментарі). Залишається зібрати менше 40 000 грн.ХТО МАЄ МОЖЛИВІСТЬ – ПІДТРИМАЙТЕ БІЙЦІВ ПРОСТО ЗАРАЗ!
Том Купер. Війна в Україні 19 січня 2023Вчора ЗСУ відійшли з Кліщіївки Отже, тактично це не “щось варте уваги” - це маленьке селище, розташоване глибоко в долині, понад якою із західного боку нависає 100-метровий пагорб, контрольований українцями.На операційному рівні: не катастрофа, однак неприємна втрата. Знайти прикриття на відкритому просторі важче ніж серед забудов, а рельєф там, поблизу позицій росіян, головним чином, відкритий до Білої Гори та Часового Яру і вони можуть скористатись цим, щоби зайти з південного флангу захисників Бахмуту. На стратегічному рівні: навіть не вартує згадки, однак путінфани та вагнерофани у такій солодкій нестямі, ніби вони взяли Київ.***І ще про один не важливий, проте нескінченний конфлікт: Ізральські військові сили протягом останніх днів штурмують Джанін на Західному Березі [Ріки Йордан] і зустрічають несамовиту відсіч палестинських повстанців. Взагалі-то це односторонній рейд добре захищених танків і БМП проти молоді, озброєної камінням, декількома рушницями та коктейлями Молотова. Звісно, одну сторону майже всі називають терористами, а іншу - борцями за свободу і ще якось там.Переклад: Тетяна СанінаРедакція: Ростислав Семків
Том Купер. Війна в Україні, 17 січня 2023: КліщіївкаСьогодні Купер пише про свої міркування щодо причин "стишення" російської артилерії, хороші новин із Словаччини, яка передає нам самохідні гаубиці Зузана, непросту ситуацію у Кліщіївці та про те, що українці продовжують "косити" росіян, що хвиля за хвилею намагаються наступати на українські позиції.повний текст перекладу тут Вітання всім! [опубліковано 17 січня близько 10:00 за Києвом]СТРАТЕГІЯРосійські — а в результаті й українські — соцмережі рясніють повідомленнями про те, що путін або:а) наказав ґєрасімову завершити «звільнення» так званої «днр» до 24 лютого, абоб) до березня, абов) розгорнути в березні великий наступ і «завершити війну».Усе це — суто «дані агентурної розвідки», тому поняття не маю, яке твердження правдиве. Зате не маю сумніву, що росіяни посилили наступ на соледарсько-бахмутському напрямку, контратакують в районі Новоселівки (а саме у Сватовому, де всрф успішно втратили свій супер-турбо танк Т-90М — його розбила українська артилерія) та Кремінної, а ще знову атакують Марʼїнку (яка зараз повністю лежить у руїнах) і Вугледар. А щоб відволікти росіян від жахливого вбивства 44 цивільних українців ракетою Х-22, яка влучила у будинок у Дніпрі, влада рф розгорнула піар-кампанію про знищення українською артилерією 25 мирних донеччан. Як «докази» наводять, зокрема, репортажі місцевої «журналістки», яка зараз живе в Німеччині, але повернулася додому, щоб розповісти про (цитата) «свій знищений дім»... Зазвичай я не звертаю уваги на пропагандистські війни, а про цей момент згадую тільки для того, щоб продемонструвати класичний репертуар путінської пропагандо-машини.повний текст перекладу тутПереклад: Антон Шигімага, Антоніна ЯщукРедакція: Тетяна СанінаОригінал тут
#ПісляПеремоги IAA. Дослідження практик відновлення країн після руйнації: ІталіяУ даному аналізі розглянемо повоєнний розвиток Італії, котра, окрім традиційно зруйнованої війною інфраструктури, отримала у спадок від фашистського уряду ще й економічні проблеми. Попри те, що італійський досвід повністю не можливо і не варто переносити на наші реалії, однак, дещо з нього можна запозичити. Зокрема корисною може стати продумана система економічних та податкових пом'якшень для певних регіонів.Читати весь аналіз тут 1. Друга світова війна (1939-1945 рр.)2. Втрата ⅓ національного багатства. Зруйновано 60% доріг, 40% залізниць, 20% підприємств3. Після завершення війни за 5 років країна змогла вийти на довоєнний рівень виробництваСучасна ІталіяНині Італія – одна з найсильніших економік Європи та світу. Попри серйозні збитки, завдані країні пандемією COVID-19, у 2021 році Італія посідала 8 місце у рейтингу країн за часткою їх ВВП у світовій економіці (2,3%). Індекс людського розвитку у 2020 році становив 0,892, що відповідає 29 позиції серед 189 країн. Основою італійської економіки є промисловість та сфера послуг, особливе місце в якій посідає туризм. За оцінками Всесвітньої організації туризму Італія посідає 5 місце у світі за кількістю туристів, яких країна приймає щорічно. Крім того, Італія насичена виробниками якісних та визнаних у світі брендів одягу, взуття та авто, багато з яких зробили свій вклад і в повоєнне відновлення країни. Темпи розвитку італійської економіки після Другої світової війни були одними з найвищих і поступались тільки Японії, як наслідок 50-60-ті роки в країні дістали назву “італійського економічного дива”.Повоєнна ІталіяІталія вступила у Другу світову війну в 1940 році, будучи на цей момент майже 20 років під владою фашистів на чолі з Муссоліні. Три роки по тому з ряду причин Італія була вимушена укласти перемир'я із союзниками. Утім після капітуляції у 1943 році в Італії фактично існувало дві держави: Південна Італія знаходилась під контролем американо-британських військ, решта територій була окупована Німеччиною, де під керівництвом Муссоліні існувала Італійська соціальна республіка (Сало) до 1945 року. Читати весь аналіз тут Авторка: Олена Дмитренко – керівниця департаменту аналітики ГО "Інститут аналітики та адвокації”“Інститут аналітики та адвокації” - аналітичний центр, що проводить та поширює дослідження, котрі допомагають органам влади приймати ефективні рішення при формуванні й реалізації політик. ІАА працює уже майже 10 років, зокрема з такими міжнародними партнерами як USAID, Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, Програма розвитку ООН (UNDP), Міжнародний фонд "Відродження" тощо