​​Блакитні зони – зони підвищеної концентрації довгожителів – названі так, тому що у дослідників першої з них (Сардинії, нагадаю, у списку ще Окінава, зони в Коста-Ріці та Каліфорнії, Ікарія у Греції) 20 років тому не було онлайну, а лише паперова карта острова і блакитний маркер) досліджуючи селище за селищем, група вчених виділяла ті, в яких жителів 100+ проживало значно вище за статистичну норму і не поодиноко. За першої публікації ці зони потрібно було швидко назвати, поглянули на карту, вийшли «блакитні» зони. Що стосується способу життя тих хто 100+ з покоління в покоління, то в способі життя присутні:⠀- Пріоритетно рослинний раціон. М'яса та птиці, молочних продуктів або немає, або мало. Риби теж, згідно з локацією- немає затяжного стресу, всі довгожителі позитивні та кайфують від кожного дня. Почасти тому, що дуже виражена соціальна складова, спілкування у групах, потреба, обмін емоціями. Келих вина у тому числі, якщо задоволення від смаку та компанії є, воно спрацює сильніше, ніж ті невисокі дози етанолу у складі- немає «спорту», ​​але є багато руху. Неінтенсивного, але постійного протягом дня. Часто ці зони пагорби ) тобто 10-15 тис кроків для 96-річного хлопця із Сардинії - не привід для гордості, а мінімум і без підрахунку, щодня