Як і очікувалось, маємо послідовну ескалацію агресії поляків. При тому тенденція точно не зміниться мінімум ще років 1,5 - бо Польща готується до виборів (в жовтні 2027 року поляки обиратимуть депутатів та сенаторів). І на контроль цього процесу явно виділений окремий ресурс російських спецслужб, причому далеко не тільки ботоферм.Те, що напади на українців - момент суто політичний, причому ще й зовнішньополітичний (а не тільки внутрішній, через конкуренцію за електорат), факт. Одним з доказів є характер інформаційного тла нападів. У коментарях поляків у соцмережах часто з'являються твердження, що постраждалі українці самі спровокували конфлікт. Також тиражується міт "українське посольство випустило спеціальну інструкцію для громадян із закликом "спеціально провокувати та потайно знімати поляків на відео". У гілках під такими постами поляки залишають сотні гнівних коментарів на кшталт: "Це скандал, влаштовують полювання на поляків!".Наратив "вони самі напали" щодо жертв - цілком впізнавана за Грузією, Україною, Азербайджаном та іншими прецедентами стандартна схема ФСБ. З'явились стандартні вкиди щодо "пільг". Зокрема, добре пішов вкид, що українцям нібито продають бензин чи не втричі дешевше, ніж своїм. Повідомлення про "бензин по три злотих" налаштував ще частку поляків проти українців. "Поки прості поляки платять на заправках по 7–8 злотих за літр бензину, уряд та місцевий нафтовий концерн продають паливо українцям лише по 2,94–3 злотих за літр!", — пишуть у польських соцмережах."Відбирають робочі місця", "дармоїди", "нахаби"... Окрема лінія: "бандерівці", "упівці" і "УПАдліна"="Україна". Ясно що "Волинська різанина" (ніхто не згадує, що це терени України, а поляки там були зайдами) і продовження: "Вони вже роблять нам повторення, підпали, розбої, атаки на поляків". Соцмережі вже певний час не пораються з роллю "випускного клапану": агресія вихлюпується на цілком реальні вулиці. Українці пишуть, що їм лячно відправляти дітей до школи чи в парк. Логічно, що чимдалі більша частка біженців переорієнтовується з колишніх намірів осісти в Польщі на постійно (робота, навчання дітей, бізнес, податки, соцпакет, житло і спокійна старість) на подальшу міграцію (зокрема, до Німеччини). Психологічний бар'єр "іншої країни", "чужих правил", "незрозумілої мови" подолано: життя довело, що не все так страшно, влаштуватись можна. Тож і перспективи рушити ще далі від батьківщини вже не лякають. Хоча частина все ж розглядає і варіант повернення до України (ймовірно, не в останню чергу через загрозливі міграційні реалії в ЄС: засилля африканської і арабської безкарної злочинності). "Ми їхали сюди по безпеку, працювали, платили податки, а тепер страшно ходити вулицями. Треба жити з оглядкою, намагатися не говорити голосно українською у громадських місцях. Думаємо з чоловіком перебиратися далі до Німеччини або повертатися додому, хоча там ракети, але тут морально добивають". Ті ж, хто поки лишається в Польщі, вже заговорили про озброєння та інші інструменти особистої безпеки в разі силового нападу. Але також і про необхідність формування потужного юридичного лобі, щоб напади карались за законом невідворотно і жорстоко, а не як тепер. Крім того, зачепили і тему відсутньої правової і дипломатичної підтримки від української держави (нібито організовувана аж тепер кампанія "покращення іміджу України в Польщі" зі створенням спецкоманди в МЗС - то профанація, як і можливі скарги до Брюсселя). Висновок: оскільки польська влада і політики визнали формування з українців образу ворога електорально ефективним, Брюссель це ігнорує, як і офіційний Київ, викручуватись українські біженці мусять самі. Тож втікачів з Польщі стане більше, процес стане організованішим (бо це теж бізнес, якщо дійшло до певних обсягів міграції). А підкачані п'яні півголі польські білявки познайомляться з методами міцних неграмотних темношкірих хлопців, яким весь закон - це шаріат. А там і буряти підтягнуться через кордон з Білоруссю.