Помер український (реально український - жодного російськомовного контенту) Степан Гіга. Гіга не розумів, як може бути "російськомовний українець". Він ніколи не погоджувався співати російською, бо в Росії аудиторія більша, заробіток більший. І практично в той же час вийшло інтерв'ю з Олегом Винником, "тежукрАїнським співаком", який якраз всю кар'єру побудував на російськомовних опусах і на тому ринку. Мало того, він ще й виправдання знаходить: "тожеславянє", "це Путін напав, а не росіяни. тому їхня мова не винувата".От такі реалії. А з Гігою окрема прикрість в тому, що він помер якраз тоді, як молодь, чиєю музичною екосферою він переймався, почала його слухати і ходити на концерти. Мій знайомий офіцер з дронових військ нещодавно був у майстерні, де сидять молоді бійці і клепають всіляке корисне для ЗСУ - там теж в плейлісті суто українці - і Гіга. "Заїхав з техніко-науково-дружнім візитом на одну базу підготовки молодих вовків FPV. Зробив свої справи, потім показали майстерню, де хлопці збирають наземні станції та інше важливе приладдя. На стіні висить велика плазма, з неї грає підібраний список виконавців. Руся, Білик, Левко-Дурко, Федишин, Петриненко, Яремчук, Зінкевич, Сандулеса, Мозговий, Мареничі... - і Степан Гіга... Хай молодь шаленіє під твої пісні, Дядьку".