До речі. Про дивергентний світ. Я опублікував вже кілька статей на цю тему. Але зараз є типовий приклад. Ми категорично проти втручання одних країн у справи інших.Але радіємо за те, що народ Венесуели нарешті позбувся диктатора. Ми категорично проти військових (силових) форматів вирішення міжнародних проблем. Але в захваті від «Каракас за три дні», точніше «Мадуро за 3 години». Ми обурюємося діями Трампа, його антидемократичним стилем управління.Але схвально спостерігаємо за ефективністю і швидкістю впровадження рішень. Тому годі жити в чорно-білих ілюзіях. В реальному світі одночасно розгортаються протилежні тренди. 30 армія світу зупиняє 2-гу, Китай тестує рої дронів і джунглях, але не може захистити друга Мадуро із майже 100 млрд накопичених китайських інвестицій. Це світ гібридних демократій. Демоавтократій. Така вона — турбулентність напередодні фазового переходу. Головне — зберігати принциповість в базових цінностях, але дозволити собі адаптивність і стратегічну гнучкість в способах досягнення цілей. Буде цікавіше.
5️⃣ Пост 5 #ФОП #економіка #бізнесЧому наразі не варто руйнувати макроекономічну стабільність і перспективи економічного зростання через введення ПДВ для ФОП.1. Введення ПДВ призведе до масового закриття дрібних бізнесів, оскільки додаткове податкове навантаження зробить їх неконкурентоспроможними. Це не має економічної доцільності, бо посилить перехід у тіньову економіку та збільшить безробіття тих, хто зараз платить податки. Зокрема, для 3-ої групи ФОП введення ПДВ означає фактичний додатковий податок з обороту, що зробить оподаткування для них на рівні 23% (що еквівалентно оподаткування за трудовою угодою, але при наявності певних витрат, які бізнес нестиме і які не передбачатимуть податковий кредит). Моделювання — в наступному пості. 2. Яку б не розробили (майже) автоматичну систему сплати ПДВ у ДПС та Мінфіні, вона буде складнішою та непідйомною для більшості субʼєктів без бухгалтера. Моделювання показує, що ПДВ економічно доцільне тільки для торгових точок з найманими працівниками. Додаткові витрати на бухоблік можуть скласти (за різними оцінками експертів) від 38 тис. грн до 93 тис. грн на рік для 660 тис. підприємців. Потреба може становити орієнтовно 1 бухгалтер на 2 мікро підприємства. Особливо з урахуванням практики блокування податкових накладних. Навіть в умовах суттєвого спрощення, потреба в десятках тисяч бухгалтерів створить суттєвий перекос на ринку праці (непродуктивне використання людського капіталу). 3. Контрабанда та ухилення від податків відбуваються через корумповану митницю, а не через ФОПів без ПДВ. Введення ПДВ для них не вирішить системні проблеми, а лише вдарить по доброчесним підприємцям, не впливаючи на реальні джерела втрат бюджету. Контрабандою займаються великі, зрощені з державними інституціями, структури, які зможуть знайти нові шляхи реалізації продукції. А дрібні контрабандисти активніше використовувтимуть «телеграм канали». 4. Введення ПДВ не вплине на процес дроблення бізнесу, адже ще є мільйони пенсіонерів, яких зможуть оформити як підставних ФОП для дроблення. 5. В Україні кількість людей, які працюють нелегально або неформально (наприклад, приватні будівельники, слюсарі, манікюрниці у власній квартирі) – становить біля 3 мільйонів осіб. Вони залишаються поза увагою податкової системи, а з введенням ПДВ шанси їх залучити до білої економіки наближаються до нуля. 6. Запропонована зміна податкової політики змінює макроекономічну рівновагу в країні та веде до подальшої монополізації (в сферах торгівлі, HoReCe тощо), що руйнує саму ідею української державності і економічного розвитку. 7. Особливу увагу слід приділи ефективному адмініструванню податків, а не їх ускладненню. Що варто робити (до обговорення):1. БЕБ – подальша робота з запобіганням дроблення в сфері торгівлі і HoReCa. Зокрема поступова заборона працювати як ФОП магазинам мереж, які не є франчайзі.2. «Зарплатні ФОП» — робота над запровадженням критеріїв трудових відносин. В майбутньому потрібно суттєво знизити ПДФО для бізнесу і підняти податок для ФОП 3-ї групи, що зробить використання «зарплатних ФОП» неефективним.3. Встановити високий ліміт доходу (для початку 6 млн. грн), після якого починається нарахування ПДВ, причому він має обнулятися щорічно (для запобігання закриття-відкриття ФОП в кінці року). І знижувати цей ліміт поступово впродовж кількох років до рівня 85,000 євро (відповідно до вимог Директиви 112 ЄС).4. Диференціація послуг та торгівлі: ПДВ для ФОП, що надає інтелектуальні послуги (дизайн, IT, консалтинг та інші професійні сервіси), не має жодного сенсу, оскільки у них майже немає вхідного податкового кредиту.5. Фіскалізація як базовий крок. Потрібно спочатку завершити якісну реформу РРО/ПРРО, перш ніж змінювати саму модель оподаткування. З урахуванням відкладання реформи — немає сенсу прискорювати реформу ПДВ. 6. Перехідний період, автоматизація, спрощення.
Читаю аналітичні звіти колег з різних аналітичних центрів — критична маса подій накопичується перед великим вибухом. 1. Техноолігархи посилюють вплив на адміністрацію Трампа. Маск знов отримує доступ до Білого дому. Джаред Айзекман призначений адміністратором NASA. Фактично це продовження «приватизації Космосу». А для Трампа це як мінімум фінансування кампаній 2026 і 2028 років.2. Республіканська більшість в Конгресі крихка — майже кожне складне голосування перетворюється на торг. Трамп намагається обійти Конгрес через механізм recess appointments (призначення в обхід Сенату) та використання виконавчих указів. Якщо Трамп «перетисне» власну партію зараз, це може призвести до розколу республіканців (MAGA vs істеблішмент) ще до виборів 2026 року. А високоймовірна втрата більшості у 2026 році це посилення бюджетної кризи, блокування дій Трампа. Власне, і BigTech цього побоюється, тому — пункт 1.3. Падіння рейтингу Трампа –5–17% навіть у консервативних штатах; серед молоді (18–29 років) — падіння до рівня 31%.4. Соцмережі вперше обігнали ТБ як джерело новин у США (54%). Досвід Німеччини (AfD), Франції, Британії демонструє реальну здатність Маска переформатовувати політичні баланси. Власне, Маск через X намагається змінити ставлення молоді.5. США входять у конфронтацію з ЄС в інтересах американських технологічних корпорацій. Але конфлікт з ЄС — це не тільки мита, це боротьба за Digital Services Act (DSA). Маск і Трамп воюють з Брюсселем за право «безцензурного» (з їхньої точки зору) впливу на європейського виборця.6. Китай стратегічно переграє США в Південно-Східній Азії. Зокрема, Конфлікт Таїланд–Камбоджа — керований інструмент китайського впливу, а не локальна ескалація. Задача Китаю — підривати американські миротворчі ініціативи. Фактично, Китай використовує тактику «керованого хаосу» біля кордонів союзників США. Це дискредитує США як «гаранта безпеки». 7. Геополітика стає геоугодами (транзакційною політикою). США домовляються з автократіями, а Китай і РФ працюють над їх легітимацією (як «жертв конфліктів»). Маємо ерозію міжнародних інституцій, а «геоугоди»означають смерть міжнародного права. Висновок для України: епоха "романтичного союзу" з Заходом завершилася у 2025 році. Ми знаходимося в періоді жорсткого прагматизму, де цінності — це лише фасад для транзакцій. Нам потрібно перестати апелювати до совісті і сумління, якого немає у цифрах квартальних звітів. Наша суб'єктність тепер залежить від того, наскільки ми (а) вписані в ланцюги вигоди, а не в їхні підручники з історії демократії («Кінець історії великої шахівниці у вузькому коридорі з вежами і площами»); (б) вміємо самі підіймати ставки і задавати ритм; (в) бути цікавими молоді на Заході (і Сході). І тут знов про «світовість» нашої культури. Чим ми цікаві?
3. Від заперечення до конструювання.Як на мене головна слабкість позицій, сходних до озвученої Блощинським, у тому, що вони залишаються реакційними і ретроспективними. Такі позиції: — концентруються на запереченні (зокрема, імперського порядку) — уникають розробки позитивного проєкту культури — не дають інструментарію для формування культурної стратегії.Власне, це суттєвим чином відображається на проєкті формування національної ідентичності. Це те, що ми часто обговорюємо з Nataliia Kryvda.Культура має інтегрувати минуле і майбутнє. А не цементувати історичні здобутки і травми. Культура має бути живою. Ми маємо перейти до проактивного проєктування. Замість того, щоб доводити, що ми «можемо без них», ми маємо створювати те, що неможливо без нас.Це те, що я називаю Spiral Heritage: ми беремо досвід минулого, але не ходимо по колу травми, а виходимо на новий рівень, де український досвід стає універсальним «кодом людяності». Ми маємо не тільки зносити пам’ятники, а заповнювати простір смислами, які роблять імперські канони не «забороненими», а просто вульгарними, неактуальними й застарілими.4. Пропозиція: культурна стратегія виходу за межі імперського мислення.Культура — це не набір творів і не «національна візитівка» («балєт»). Це система, що генерує смисли, ідентичність, інституції, практики та світоглядні коди.Заперечення російського імперського порядку це лише перший крок. Важливо: — власні культурні практики й інституції — експорт і розвиток сенсів через діалог, а не через репродукцію чужих сенсів — власні системи інтерпретації та «перекладу» світового дискурсу.Денис згадує про «пошкоджені» культури, які потребують милиць імперії. Україна — не така. Ми мали шанс піти далі — стати центром тяжіння для всіх антиімперських сил, навіть використовуючи російську мову як інструмент впливу (інтегруючи фемінітиви, деколонізуючи її зсередини, розвиваючи її в інтересах російськомовних антиімперців по світу — на Кавказі, в Європі, в Центральній Азії та інших регіонах.). Ця можливість багато в чому втрачена через війну, але це має стати для нас уроком: суб’єктність — це вміння апропріювати інструменти ворога, а не просто відмовлятися від них.Світовість це не ізоляція, а здатність власних смислів бути частиною глобального культурного діалогу, де українські продукти, ідентичність, культура не вторинні, а авторські і цікаві.Українська культура має стати мережевою екосистемою смислів — де локальні і національні практики стають частиною глобального культурного обміну.
Шкала: -3 повністю в інтересах рф .. 0 нейтрально .. +3 повністю в інтересах України.1. Суверенітет УкраїниУ 20 пунктах суверенітет прямо підтверджений як базовий принцип (п.1). У Плані-28 суверенітет був де-факто обмежений через нейтралітет, демілітаризаційні рамки й “симетричні зобовʼязання”. Стратегічний зсув у бік України, але не максимальний (+3), бо територіальне питання лишається відкритим. Отже, фактично це обмежений суверенітет в форматі «Гнила угода». 2. Угода про ненапад і моніторингУ 20 пунктах ненапад — двосторонній і юридичний, з моніторингом. У 28 пунктах це була де-факто заморозка без чітких механізмів відповідальності.3.1 Політичні гарантії безпекиУ 28 пунктах — “гарантії без вступу”, розмита позиція. У 20 пунктах — окремий блок гарантій, повʼязаний із санкціями та відповіддю. Якісний апґрейд, але ще не договір рівня НАТО.3.2 Військова відповідь у разі порушенняЦе пункт, де відбувся ай більший прогрес. У Плані-28 військова відповідь не була автоматичною. У 20 пунктах пряма привʼязка: вторгнення — військова відповідь + санкції. Відповідь має бути автоматичною («снепбек»). Доки це лише «прив'язка», ризик затримок у США/ЄС залишається.4. Чисельність ЗСУ800 тис. у мирний час = відсутність демілітаризації. У Плані-28 були більші обмеження (в тому числі приховані). Але обмеження чисельності війська — це обмежений суверенітет і ризики контролю з боку агресора.5. Гарантії як в 5 статтіУ 28 пунктах — “security assurances”. У 20 пунктах — Article-5-like із військовою відповіддю. Різниця як між декларацією і стримуванням.6. Ненапад РФ на ЄвропуЦе більше інтерес ЄС, але для України це зменшення ризику повторної гарячої війни. І стимул інтеграції.7. Членство України в ЄСУ Плані-28 — ЄС був фоном. У 20 пунктах — фіксація курсу і бажання призначити дату (в проміжних версіях навіть звучала дата 1.01.2027).8. Пакет глобального розвитку$800 млрд + окремий інвест-трек. У 28 пунктах — відбудова була вторинною. Тут Україна отримує субʼєктність у розвитку, а не компенсацію за поступки.9. Фонди відновленняБагаторівнева архітектура фондів замість єдиного механізму. Контроль — за україною.10. Вільна торгівля Україна–СШАЦе економічна інтеграція, а не “післявоєнна допомога”.11. Безʼядерний статус УкраїниСтатус-кво. 12. ЗАЕСУ 28 пунктах — де-факто виведення ЗАЕС з українського суверенітету. У 20 пунктах (версія Зеленського) — 50/50 США-Україна, рф не долучено до управління. Але залишається ризик присутності агресора. 13. Освітньо-гуманітарний блокУ 28 пунктах — ідеологічні ризики (“мови, історія”). У 20 — універсальна толерантність, без російських вимог.14.1 Вихід РФ з неокупованих областейЦе вихід РФ — Харківщина, Сумщина, Дніпропетровщина. У Плані-28 цього не було.14.2 Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізська області. “Стоїмо, де стоїмо”У 28 пунктах це було фактичне визнання окупації. У 20 — це тимчасова рамка без юридичного визнання. Все ще високий ризик, але не капітуляція.14.3 ВЕЗ / референдумУ 28 — ВЕЗ як компроміс без України. У 20 — референдум + пакетне голосування. Політично небезпечно, але не односторонньо проросійський пункт.15. Заборона зміни домовленостей силоюУ 28 — асиметрія (РФ може тиснути). У 20 — юридична симетрія + санкції.16. СудноплавствоЧорне море і Дніпро — економічний суверенітет. Новий плюс, якого раніше не було.17. Полонені, цивільні, діти“All for all” без умов. Максимально в інтересах України.18. Вибори після угодиОсновний негатив нейтралізовано. Привʼязка до завершення угоди, а не до дедлайнів РФ/США.19. Peace Council / контрольУ 28 — контроль де-факто зовнішній. У 20 — арбітраж + гарантії. Ризик персоналізації (Трамп), але контроль кращий.20. Повне припинення вогнюУ 28 — ceasefire без гарантій. У 20 — після підписання + механізми забезпечення. Суттєва різниця.
🔹Група Віткофф – Кушнер (політично-економічні переговорники)Це одна з найбільш активних і найменш традиційних американських груп, яка відіграє центральну роль у розробці мирних планів — зокрема 28-пунктів і 20-пунктів (нагадування — в коментарі).Складається з:- Стівена Віткоффа — спецпредставник США по мирному процесу (вступав у прямі переговори з Путіним).- Джареда Кушнера — зятя Дональда Трампа, який активно включений у переговори щодо миру, реконструкції, фондів та економічних компонентів.- Фактично, до «асоційованих» членів цієї групи можна відносити і Кирила Дмітрієва, (спів-)автора «28 пунктів».▪️Основні пріоритети цієї групи:- Формує основні тексти мирних планів (28 та 20 пунктів), часто в тісній роботі з російськими представниками — зокрема бізнес-фігурами, близькими до Кремля. - Підхід має сильну бізнес-(економічну) компоненту, зокрема створення інвестиційних фондів та post-war reconstruction funds (у залученні великих фінансових гравців, як BlackRock). Прагнуть підсилити роль приватного капіталу у відбудові України, як частину американських стратегічних інтересів.- Роблять ставку на компроміс із РФ, включно з територіальними механізмами типу Вільної економічної зони на Донбасі. - Прагнуть просунути Угоду, яка дозволяє США зберегти політичне лідерство й одночасно запропонувати рф компроміси, що потенційно вигідні путіну.- Орієнтація не тільки на припинення війни, а й на широке економічне переформатування регіону (Донбас – Україна - ЦСЄ) в інтересах стратегічних американських альянсів.🔹Державні дипломати та класичні переговорники (Держдеп та урядові посадовці)Це державний апарат США, який бере участь у мирних зусиллях через більш традиційні канали і підходи до переговорів.Основні представники:- Представники Державного департаменту, включно із секретарем із безпеки/міжнародних відносин.- Марко Рубіо, як один із ключових дипломатичних учасників переговорного процесу. На кількох зустрічах відігравав роль керівника делегації.- Донедавна – Кіт Келлог.▪️Основні риси:- Спрямовані на дипломатичний компроміс, але з точки зору урядової політики США та міжнародних союзників.- Враховують стандарти міжнародного права, безпекові гарантії та альянси, натомість менш зосереджені на приватно-економічних аспектах.- Прагнуть довгострокового миру на стабільних засадах, який зміцнює безпеку Заходу.- Акцентують увагу на безпекових гарантіях для України, гарантіях невтручання та контролі над озброєннями.🔹Група Венс – ДрісколлЦе менш формальна, але помітна група у мирному процесі — зв’язок між адміністрацією, силовим блоком і політичним впливом у Вашингтоні.Учасники:- Джей Ді Венс — віцепрезидент США з впливом на безпекову політику та переговорний курс.- Деніел Дрісколл (формально — усунуто) — міністр армії США, близького до віцепрезидента Венса, який активно доповідає і просуває позицію адміністрації щодо необхідності тиску на Україну. Не тільки супроводжував переговори, а й безпосередньо комунікував з українськими офіційними особами і послами ЄС щодо тиску на Україну щодо прийняття запропонованих «компромісів».▪️Основні риси:- Представляє силовий і політичний блок адміністрації президента США- Питання миру пов’язане з внутрішніми американськими питаннями (проміжні і наступні вибори, оборонно-безпекова стратегія, бюджетні витрати). Фактично, група представляє внутрішню політичну позицію в США, близьку до Трампа, яка поєднує зовнішню безпеку з політичними цілями.- Ця група має більше політичну вагу, ніж дипломатичну, і просуває позиції, які можуть бути більш жорсткими або прагматичними, ніж позиції дипломатів.- Прагнення «миру зараз» для (при)зупинення війни без тривалих зобов’язань для США.- Можуть тиснути на Україну і союзників щодо поступок, які не узгоджуються з інтересами України і ЄС та ВБ.
Обговорили найбільш актуальні теми для України. За допомогою санкцій та ударів по інфраструктурі маємо підняти вартість війни для росії.Навіть маючи кризу і рецесію, рф може вести війну роками: мʼясним штурмами, неконвертованими рублями, китайськими товарами подвійного призначення. Зараз ВВП України становить 200 млрд дол, але це в 10 разів менше, ніж у росії.Для того, щоб ми могли підняти зарплати військовим, отримати збалансований бюджет, який би не потребував наполовину додаткового фінансування від наших партнерів, нам потрібно мати в 2,5 рази більшу економіку. Як це зробити? Не підняттям податків, а навпаки — їхнім зниженням. Потрібно стимулювати економіку, інвестувати в інфраструктуру, кредитувати бізнес. Коли ми піднімаємо податки, то вичавлюємо наших інвесторів з України.Одноразові виплати на кшталт «тисячі від держави» не дають реального позитивного ефекту для економіки, а лише відволікають ресурси, які могли би працювати на зростання.За умов обмеженого бюджету кошти потрібно спрямовувати туди, де вони дають найбільший мультиплікативний ефект і створюють економічну базу, що дозволяє розвивати обороноздатність країни.Є рішення, з якими не можна зволікати. Вмикайте відео — тут про важливе для кожного з нас.
National Security Strategy of the United States of AmericaЧастина 2. Регіональна стратегія.Швидкий аналіз стратегії а орієнтації на країни і регіони.🔹Південна та Північена Америка — «доктрина Монро/Трампа». А саме:- Повна заборона посилення Китаю на континенті. Зокрема: вимога до країн Латинської Америки обмежувати залежність від Китаю- Залучення партнерів до боротьби з міграцією та наркокартелями. І також переорієнтація війська на захист кордонів та знищення наркокартелів.- Розвиток критичних ланцюгів цінності/виробництв усередині регіону.🔹Азія. Головний стратегічний простір де треба перемогти економічно і уникнути війни. Документ визнає Китай головним економічним конкурентом.Узагальнено мета США по відношенню до Китаю:- Перебалансувати на користь США торговельні відносини (принаймні — баланс).- Знизити технологічні і військові загрози.- Отримати контроль над критичними матеріалами і ланцюгами постачання.- Заборонити крадіжки інтелектуальної власності, фінансові маніпуляції, фентаніл.🔹Тайвань. Посилення через військову перевагу та співпрацю з Японією, Південною Кореєю, Австралією.Масове збільшення оборонних витрат Японії, Кореї, Австралії. Розвиток спільної ПРО та спільного флоту. Європа. Тут документ дуже критичний до Європи (демографічна криза, слабка економіка, втрата ідентичності та самовпевненості). Головна вада з точки зору США — нерівний (з США) розподіл витрат на оборону.🔹Україна та війна (до речі, війна названа українською). Стратегія така:- інтерес США: «швидке припинення бойових дій» в Україні- відновлення стабільності в Європі і недопущення ескалації конфлікту- післявоєнне відновлення України як спроможної країни.США прагнутимуть стратегічної стабільності відносин з росією, поступового розморожування відносин ЄС–РФ (не прямо написано) і реформування НАТО (кінець розширення, більше відповідальності Європи). Фактично, відображений інтерес росії в стратегічному документі США (!!!). 🔹Близький Схід більше не головний фокус США (питання Ірану — знизилася актуальність). При цьому:- Енергетична залежність США від регіону зменшилась.- Іран суттєво послаблений операціями США та Ізраїлю.- Американські технології (AI, атом, оборона) стають основою нової співпраці.- США припиняють тиск на монархії щодо демократизації.🔹Африка: зміна політики від «допомоги» до «інвестицій», а саме: мінімальна політична участь; орієнтація на медіацію конфліктів; інвестиції у енергетику і критичні метали. Тобто менше гуманітарної допомоги, а більше торговельних інструментів.Все це, звичайно, ми і так вже знали, проте документ такого рівня змушує всерйоз поставитися наших союзників до необхідності посилювати нові військові, економічні і політичні союзи.
🔷 3. Тренди майбутнього для управління людським капіталом1. AI як «другий працівник» для кожного співробітника. За 2–3 роки кожен фахівець матиме персонального AI-асистента (агента). А це вже фундаментально змінює структуру робочих місць і навичок.2. Перехід від «управління кадрами» до «розвитку та співдії з талантами». Замість посадових інструкцій — портфелі компетенцій, замість HR — Talent Intelligence або HwH моделі (талантоцентричність).3. Мікронавчання та нова грамотність. AI/data, security, критичне мислення — як основа донавчання. І це не про курси раз на рік («верьовочний курс»), а про навчання в робочому процесі (agile).4. Гібридні команди та кооперативні моделі: люди + AI + роботи. У логістиці, промисловості, агросекторі, енергетиці вже з’являться змішані команди. Питання не в тому, кого (які професії) замінить AI чи робот, а в тому, як люди взаємодіятимуть у роботизованому середовищі.5. Нове лідерство. Лідер майбутнього: модерує, а не керує; надихає, а не контролює; ставить питання, а не дає всі відповіді. Тобто створює простір співлії, розвитку, інновацій. 6. Психологічний стан команд впливає на економічні показники. Ми вже зараз приділяємо питанням ментального здоровʼя значну увагу на державному і бізнес-рівні. Важливим активом компаній стає ментальна стійкість команд. Зараз цим можуть похизуватися тільки 16% компаній (дослідження Advanter Group). У 2024 році таких компаній було більше третини. Отже зростає роль Wellbeing, профілактики вигорання, системної підтримки співробітників і їхніх родин.
Питання: як виміряти і як визначити. Це я щодо ОП як інституту і нового Голови як chief of staff. Нещодавно Українська правда опублікували мою колонку про квантову фізику українських політичних реалій щодо Андрія Єрмака.🔵Суперпозиція ролей (Кіт Шредінґера).🔹Єрмак як "друг президента". Це базовий, первинний стан, з якого виростає персональний доступ, неформальна вертикаль і абсолютна довіра. Багато хто з оргконсультантів і психологів кажуть про модель взаємозалежності в таких випадках. Для політичних процесів це означає лише одне: жодна інституція не має будь яких важелів контролю над його діями.🔹Єрмак як голова ОП. Формально він є керівником апарату президента, а фактично – центром ухвалення рішень (в тому числі центром формування державних політик) без жодного юридичного мандату.Роль "друга" і роль "інституту" в українській моделі існують одночасно – як кіт Шредінґера.В Україні:- голова ОП не має підзвітності,- не приходить на слухання,- не дає пояснень щодо міжнародних переговорів,- не має юридично визначених повноважень,- не несе відповідальності за провали (вся відповідальність перекладається на Президента).Український кейс унікальний тим, що голова ОП став:- центром призначень,- центром зовнішньої політики,- центром оборонних рішень,- центром розвідки,- центром координації правоохоронних органів,- центром ухвалення рішень щодо відбору "допущених" до Ради підприємців,- центром каналів до США та ЄС,- центром формування урядових політик.Поки парламент, громадянське суспільство, медіа, антикорупційні органи, Захід або Конституційний Суд не здійснять політичне "вимірювання", ця суперпозиція лишається. Вона дозволяє діяти без відповідальності, але з максимальною владою.🔵Керована невизначеність (Ефект Гейзенберга).Тут включається друга квантова метафора – Гейзенберг. Статус Єрмака для наших міжнародних партнерів абсолютно невизначений:- Чим більше він демонструє неформальний вплив – тим менше зрозуміло, чи представляє він державу.- Чим більше він грає інституцію – тим більше проявляється, що інституція не має законних повноважень.Це керована невизначеність, яка дозволяє ОП уникати формальних зобов'язань перед зовнішніми партнерами і внутрішніми акторами.Посилання на колонку.
TGLIST.COM.UA
