До речі. Про дивергентний світ. Я опублікував вже кілька статей на цю тему. Але зараз є типовий приклад. Ми категорично проти втручання одних країн у справи інших.Але радіємо за те, що народ Венесуели нарешті позбувся диктатора. Ми категорично проти військових (силових) форматів вирішення міжнародних проблем. Але в захваті від «Каракас за три дні», точніше «Мадуро за 3 години». Ми обурюємося діями Трампа, його антидемократичним стилем управління.Але схвально спостерігаємо за ефективністю і швидкістю впровадження рішень. Тому годі жити в чорно-білих ілюзіях. В реальному світі одночасно розгортаються протилежні тренди. 30 армія світу зупиняє 2-гу, Китай тестує рої дронів і джунглях, але не може захистити друга Мадуро із майже 100 млрд накопичених китайських інвестицій. Це світ гібридних демократій. Демоавтократій. Така вона — турбулентність напередодні фазового переходу. Головне — зберігати принциповість в базових цінностях, але дозволити собі адаптивність і стратегічну гнучкість в способах досягнення цілей. Буде цікавіше.