Андрій Телюпа, Міністерство економіки та довкілля України, окреслив пріоритети відомства: у той час як внутрішній ринок вірогідно буде скорочуватися, основний потенціал зростання економіки держава бачить у розвитку експорту, тому фокусується на підтримці експортно орієнтованих підприємств.
«Наша мета — щоб український бізнес продовжував роботу, відновлювався і не був змушений виїжджати за кордон. Головне для нас — підтримати бізнес і дати йому можливість вижити», — наголосив Андрій Телюпа.
Серед останніх рішень він назвав розширення дії постанови №1541, а також розвиток кредитних програм для великих проєктів в межах постанови №594 - до 1 млрд грн на інвестиційні цілі - та кредитування оборотного капіталу для рітейлу.
Олександр Палазов, директор департаменту Міністерства економіки, наголосив, що в умовах жорстких бюджетних обмежень міністерство фокусується на нефінансових, регуляторних рішеннях. Готуються два законопроєкти: перший передбачає перехід від дозволів до декларацій для некритичних видів діяльності, цифровізацію решти дозволів і скасування частини з них; другий — визначення статусу та реєстру постраждалого бізнесу з відповідними програмами підтримки.
«Скажу прямо: грошей на це в бюджеті немає. Але регуляторні рішення залежать від нас, і тут ми готові працювати. Приносьте конкретну проблему, і ми візьмемо її в роботу».
Представники міністерства також повідомили, що постанови №1541 та №594 працюють як пілотні елементи єдиної «дорожньої карти» підтримки бізнесу, а на цьому тижні очікуються зміни, які дозволять переробникам отримувати пільгові кредити на обіговий капітал.

Олег Гетьман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, окреслив п’ять ключових запитів бізнесу: верховенство права та захист власності, страхування воєнних ризиків, доступ до фінансування, спрощення адміністрування та протидія корупції під час перевірок.
Учасники дискусії запропонували:
• скоригувати дизайн програми страхування воєнних ризиків - запровадити франшизу та переглянути ліміти, а також шукати менш шкідливі для економіки джерела наповнення страхового фонду;
• забезпечити максимальну прозорість фонду - як його наповнення, так і виплат;
• спростити податкове адміністрування: систему блокування податкових накладних, трудовий облік, перевірки, товарний облік;
• переглянути штрафи за порушення у сфері РРО, щоб вони не були відсотком від обороту за відсутності втрат бюджету.
Мирослав Лаба, експерт Економічної експертної платформи, звернув увагу, що зменшення адміністративного навантаження на бізнес може дати ефект, співставний із ще однією програмою «5-7-9%», - але без витрат бюджету.

За підсумками дискусії учасники дійшли згоди по всіх обговорених питаннях. Аналітичні центри сформують спільну позицію щодо регуляторних пропозицій і передадуть її до Мінекономіки. Міністерство висловило готовність взяти у роботу ці питання на майданчику міжвідомчої робочої групи з проблемних питань бізнесу.