Ми маємо готуватися до найгірших сценаріїв, але не жити в очікуванні катастрофи. росія продовжуватиме бити по економіці, енергетиці, логістиці, намагатиметься виснажити нас. Тому наше завдання — бути готовими, адаптивними і спроможними швидко діяти. Для бізнесу це означає децентралізацію виробництва і логістики, резервні рішення, фіксацію збитків, роботу з кадрами. Бо сьогодні найбільший дефіцит — це не гроші, а люди. Але я дивлюся на ситуацію оптимістично. Український бізнес уже показав свою головну конкурентну перевагу — надзвичайну адаптивність. Ми навчилися працювати там, де старі правила перестають працювати. Світ зараз входить у фазовий перехід. Старої глобалізації вже немає, світ стає більш фрагментованим, і саме тут для України відкривається величезна можливість. Наш головний продукт — не лише дрони, ракети чи окремі технології. Наш продукт — українська спроможність. Спроможність адаптуватися, швидко створювати нові рішення, будувати технології, реформувати державу, працювати з людським капіталом. Після війни нам потрібна неоіндустріалізація — принципово нова структура економіки, орієнтована на глобальні ринки. Я не сумніваюся, що ми вистоїмо. росія воює за те, щоб вижити у своїй старій моделі. А ми воюємо за можливість побудувати найкращу, найвільнішу і найсучаснішу країну. І саме в цьому полягає наша головна перевага. Більше про бачення майбутнього — у відео.