Аналіз показує: незворотний процес у російській економіці почався ще тоді, коли був вичерпаний останній резерв Фонду національного добробуту — росія перейшла до емісійної економіки й фактично живе за рахунок майбутніх періодів. Дефіцит бюджету зростає, інфляція прискорюється, а криза неплатежів охоплює вже всю економіку, включно з військово-промисловим комплексом.Особливо критичною є ситуація в нафтопереробці. Виробництво пального різко впало, в багатьох регіонах уже спостерігається дефіцит бензину, росія не може повною мірою ані переробляти нафту, ані експортувати її. До того ж видобуток стає дедалі дорожчим через санкції, брак технологій та обладнання. Головне — нафта перестала бути джерелом, яке фінансує війну. Якщо раніше нафтогазові доходи з надлишком покривали військові витрати, то зараз вони не забезпечують навіть їхньої третини.Я бачу лише два сценарії, які теоретично можуть дати росії певний тимчасовий ресурс для продовження війни: перехід до повноцінної мобілізаційної економіки з фактичним вилученням ресурсів у бізнесу та населення або масштабна фінансова підтримка з боку Китаю. Але Китай досі не кредитує російську економіку й не має особливого інтересу брати на себе такий тягар.Ключове завдання — системно знижувати спроможність росії вести війну. Йдеться не про абстрактне руйнування економіки, а про точковий вплив на логістику, спроможність підтримувати авіасполучення, паливну інфраструктуру, військово-промисловий комплекс, порти, транспортні вузли та канали постачання критичних компонентів. Саме порушення логістики й технологічних ланцюгів здатне позбавити росію можливості підтримувати нинішні темпи війни.Стратегічна мета України та партнерів — зробити так, щоб жоден із можливих сценаріїв підтримки російської економіки більше не працював. Більше про це — у відео.