$200 за барель: чому виграші і програші не очевидні. Ми змоделювали глобальний катастрофічний сценарій: Brent $200+, Ормузька протока заблокована. Ось що побачили для 140 країн. В основі підхід Кіліана про те, що нафтовий шок не є однорідним. Є supply shock (фізичний дефіцит), demand shock (глобальний перегрів) і geopolitical premium (ризик і очікування) дають принципово різні макроефекти. Одне і те саме зростання ціни нафти на $10 може означати різний ефект залежно від причин. За останні 50 років шоки, де домінував попит (Китай 2000-ні), давали мінімальний рецесійний ефект. Шоки, де домінувала пропозиція (1973, 1979, 2022) — знищували зростання. Поточна криза це шок пропозиції + негативні очікування (фактично, precautionary dominant). Найгірша з можливих комбінацій. Додатково ми врахували те, що є часткова залежність від Ормузу, дисконт і логістичні обмеження (особливо для РФ), неповна конверсія нафтодоларів у ВВП, другий раунд інфляції через зарплати й негативні очікування, вплив на продовольчий канал (газ - добрива - ціни на їжу). Ключова асиметрія, яку ми побачили: втрати імпортерів — швидкі й прямі, а виграш експортерів — частковий, відкладений і обмежений. Тому глобально втрати перевищують виграші. Світ не балансується, максимальний негативний ефект втрат – 3,1% глобального ВВП (тобто замість зростання на 2,8% можливий спад на 0,3%). Також важливо, що не всі експортери виграють. Вирішує географія експортних терміналів і географія експорту. Ірак, Кувейт, Катар критично залежать від Ормузу і експорт фізично заблокований. Але експорт в Китай та частину країн П-Сх. Азії відкритий. Саудівська Аравія частково захищена трубопроводом до Червоного моря (але лише частково, і до того ж залишається під постійним ризиком іранських ударів). ОАЕ диверсифіковані але також під ударом. Норвегія, Казахстан, Азербайджан та ряд інших країн, що мають відкриті маршрути, отримують максимальний виграш. За нормованим індексом вразливості (GDP + інфляція + продовольчий ризик) найбільше постраждають від кризи: Сомалі, Гаїті, Сирія, Пакистан, Ліван, Ємен. Вони заплатять інфляцією, дефіцитом їжі й погіршенням платіжного балансу. За абсолютними втратами ВВП у доларах найбільше втратять: Китай, Індія, Японія. Для Єгипту, Бангладеш криза може виявитися болючою (добрива, врожайність). Промислові країни (Японія, Республіка Корея, Німеччина, Польща) втрачають більше, ніж сервісні (США, Великобританія, Франція) через вищу енергоємність ВВП.