(Продовження)Реальні сценарії — як ми вже описували раніше — це не про «Корейський сценарій». Сценарій «Гнила угода» вже не найімовірніший.«Крим», «Донбас», «ЗАЕС», «обмеження ЗСУ» — по деклараціях це «питання для майбутнього діалогу лідерів». Але без попереднього вирішення цих питань діалогу не буде. Гарантії безпеки в «світі без правил» — це накачана грошима економіка і найтехнологічніша армія, озброєна краще ніж потенційний агресор. А не «5 стаття з консультаціями». Автоматичний снепбек санкцій, єдина європейська армія по лінії зіткнення і 5000 крилатих і балістичних ракет, готових протягом короткого часу знищити ППО/ПРО агресора і 1500 стратегічних цілей на його території. Для Європи це ідеально: війна не на їхній території, Україна — буфер, США задоволені, можна повертатися до бізнесу з РФ “після нормалізації”. Сценарій продовження позиційної війни (відкладене рішення) наразі є найбільш ймовірним. І як ми показували — рівноважним (для раціональних стратегій). Ну а сценарій який розгортається паралельно — великий торг. В першу чергу між США та росією (тобто між Трампом і путіним). Тому промови в Давосі та Мюнхені — це не дипломатія. Це публічна частина великого торгу. США: самоусунення від фінансування України, перекладання відповідальності і фінансування на Європу. Китай в пріоритеті. Європа: уникнути прямого військового втручання, зберегти економічні зв’язки з усіма сторонами, повернути відповідальність США. Позиція України заважає. Великий торг невигідний лише нам, бо ми не субʼєкт в ньому. Звіт Munich Security Report 2026 визнає: «Європа опинилася в сірій зоні між конкуруючими сферами впливу — поступово втрачаючи здатність формувати власну долю». Європа обрала стратегію бути в «сірій зоні», бо це дешевше — звичайно, для короткострокової політики і економіки — ніж бути на лінії фронту. Поки в Україні ми цього не хочемо визнавати і продовжуємо розраховувати на «європейську солідарність». Але збереження ЄС вимагає зовсім іншої стратегії. Рішучої і адекватної викликам. На жаль поки про неї в Давосі й Мюнхені не говорили. Стубб, Карні, фон дер Ляєн виголосили чудові промови. Промови. А потрібні продії: літаки, ракети, дрони, військові, снаряди, техніка, торгове ембарго, викриття російського впливу на політику, новий безпековий союз і європейська армія на базі української. Підсумовуючи.1. Україна частина оборонного союзу Європи, а не зовнішній буфер.2. Європа переходить від пакетів допомоги до повноцінного фінансування оборони України і до оборонної індустріальної програми на 5+ років (ППО, ПРО, боєприпаси, дрони, РЕБ, спільне виробництво всіх ключових видів зброї, нові стандарти, перенавчання власних армій).3. Безпека всієї Європи включно з Україною — як єдина стратегія.4. Будь-яке припинення вогню, будь які угоди — лише з автоматичними (!) гарантіями, які роблять повторну війну для РФ суттєво дорожчою і неефективною.