Ольга Духніч:«Армія та суспільство мають доволі різні мети, армія - про перемоги та ефективну війну, суспільство. - про людину та її перспективи. Вже на цьому рівні між армією та суспільством в Україні існує діалог, часом напружений. При цьому суспільство мислить армію своєю складовою в повній мірі, а ось армія мислить суспільство своєю складовою в дуже окремому сегменті. Логіка законодавства в більшості країн, і Україна не виключення, така, що суспільство має функцію нагляду за армією, її виконує Міністерство оборони, де міністр - цивільна людина. А ось прецедент, коли армія має функцію нагляду над суспільством теж зустрічається і має своє конкретне визначення і назву. Ситуація з українським суспільством така, що воно обмежує себе в протестах під час війни. Це обережне суспільство, але при цьому агентне і субʼєктне. Якщо воно перестає себе обмежувати в протестах під час війни, значить, причина настільки суттєва, що рішення Генштабу, наприклад, заборонити протест, буде вірогідно проігнороване. А це вже складніша задача, бо в такому випадку легітимність цієї інституції буде підважена. Я б в це не гралася і не хотіла, щоб моя держава грала в гру на послаблення своїх власних інституцій і їх легітимності під час війни. А це прям стає любимою грою. А ось те, що громадянський протест треба охороняти і робити його простір максимально безпечним - це свята правда. Але це функція правоохоронних органів, які захищають і убезпечують мирні зібрання громадян.»https://www.facebook.com/share/p/16wqaSZmbL/?mibextid=wwXIfr