І ПРО БРОНЮВАННЯ ТА СУМІСНИКІВ З ВЕРЕСНЯЦитую норму Постанови № 692 (https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-broniuvannia-viiskovozoboviazanykh-na-period-mobilizatsii-ta-na-voiennyi-t300526):“Військовозобов’язані працівники, яким надано відстрочку з інших причин, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а також працівники, які працюють за сумісництвом на іншому підприємстві, в установі, організації, враховуються у загальній кількості військовозобов’язаних, зазначених у пунктах 6—10 цього Порядку (Порядок № 76), лише за одним місцем роботи.”Цікаво виписана норма, чи не так? Настільки цікаво, що нічого не зрозуміло!До вересня, сподіваюсь, будуть більш конкретні офіційні роз’яснення з цього приводу, але зараз дозволю собі висловити своє розуміння даної норми.Стосовно працівників з відстрочками за ст. 23 Закону про мобілізацію (а це, власне, усі можливі відстрочки), переживати, що вони не будуть враховані у кількість військовозобов’язаних для розрахунки квоти бронювання не варто. Працювати обмеження має так:- якщо педагог має відстрочку, бо він педагог, то вже як сумісник на іншому підприємстві він не буде врахований у кількість працівників для визначення квоти бронювання;- якщо це батько дитини з інвалідністю, наприклад, який має відстрочку за цією підставою або має іншу відстрочку, за місцем роботи він буде врахований у кількість працівників для визначення квоти бронювання як військовозобов’язаний.А от з сумісниками, припускаю буде так:- якщо за основним місцем працівник заброньований, як сумісник на іншому підприємстві (чи на кількох підприємствах) він не даватиме квоту для бронювання іншого працівника і навпаки (так обмеження працює і зараз);- якщо за основним місцем роботи чи за сумісництвом він не заброньований, тільки одному з місць роботи він даватиме квоту для бронювання іншого працівника.В останньому випадку треба буде вирішувати, де саме потрібен для квоти цей працівник (якщо обидва місця роботи критичні) і саме там має бути його основне місце.Якщо це треба сумісницькому роботодавцеві, з сумісника треба «зробити» основного працівника шляхом звільнення-прийняття.Норми діятимуть з вересня, тому вирішити сумісницькі питання ще є час.
ЛІТО – ПОРА «БРОНЮВАЛЬНИХ» ЗМІННарешті КМУ оприлюднив Постанову від 30.05.2026 № 692 (https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-broniuvannia-viiskovozoboviazanykh-na-period-mobilizatsii-ta-na-voiennyi-t300526), якою визначено нові підходи щодо бронювання працівників згідно з Порядком № 76. (Для тих, хто бронює не за Порядком № 76 нічого не змінюється!)Основні моменти:- уже надана критичність (а відповідно і бронювання) зберігають свою чинність протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року;- до 10 червня 2026 р. будуть переглянуті «місцеві/галузеві» критерії і потім внесені до Дії, але загальні критерії для усіх залишаються чинними;- до 1 липня 2026 р. усі критичні підприємства за «місцевими/галузевими» критеріями будуть перевірені на відповідність новим критеріям і буде автоматично знято критичність, якщо ці нові критерії не виконані;- до 1 вересня 2026 р. будуть переглянуті рішення про критичність усіх інших, крім «місцевих/галузевих»;- з 1 вересня підвищується зарплатний критерій вже заброньованого (кожного) працівника для більшості підприємств з 2,5 до 3 МЗП (25941 грн), але 2,5 МЗП залишиться для заброньованих працівників підприємств, які фактично провадять діяльність на території можливих бойових дій, території активних бойових дій, тимчасово окупованій території;- зарплатний критерій для підтвердження критичності (тобто розмір середньої зарплати по підприємству в цілому) підвищено до 3 МЗП (25941 грн) вже з дати опублікування Постанови № 692, але за аналогією з попереднім пунктом 2,5 МЗП залишається для такого ж переліку підприємств. Це означає, що для подання на критичність у червні, вже за травень має бути середня зарплата 3 МЗП, але для перепідтвердження критичності 3 МЗП треба буде мати з серпня (хоча, рекомендую підтримувати цей рівень вже з червня);- вже зараз бронюючі підприємства протягом 10 робочих днів з дня перевищення ліміту бронювання зобов’язані розброньовувати відповідну кількість працівників (якщо ні – анулювання критичності і всіх бронювань);- з 1 вересня військовозобов’язані з іншими відстрочками (ст. 23 Закону про мобілізацію), а також сумісники, враховуються у загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи (про це детальніше напишу окремо пізніше);- резиденти Дія Сіті для підтвердження критичності повинні мати еквівалент 1200 євро середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, що підтверджується об’єднаною звітністю за останні шість календарних місяців.Одразу попереджу, відповісти на питання в коментарях не зможу – їх очікувано буде чимало, а час знайти так непросто. Тому за вибірковість відповідей не бийте)
ПРОДОВЖЕНО ВОЄННИЙ СТАН ДО 2 СЕРПНЯ- продовжує діяти Закон № 2136 про трудові відносини у період війни;- не будуть святковими 08 травня - День пам’яті та перемоги над нацизмом; 31 травня - Трійця; 28 червня - День Конституції України; 15 липня - День Української Державності. Вони стають звичайними календарними днями, але роботодавець має право визначити ці дні додатковими вихідними зі зменшенням норми робочого часу;- можна надавати обидва види відпусток без збереження зарплати на час воєнного стану (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки і ч. 4 ст. 12 Закону № 2136);- податкові та ЄСВ-перевірки проводяться з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підр. 10 розд. XX ПКУ (зокрема, тільки за наявності безпечних умов для їх проведення);- дистанційна робота може запроваджуватися наказом роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі;- можемо призупиняти дію трудового договору на строк не більше ніж період дії воєнного стану (ст. 13 Закону №2136), але сукупно на строк не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи строки його продовження);- скасовані обмеження щодо надурочних годин та заборона працювати у вихідні дні;- цільовий внесок у разі невиконання нормативу працівників з інвалідністю сплачуємо у розмірі 50% від його розрахункової суми;- Держпраці не проводить планові перевірки, але має право перевіряти позапланово.
А ВИ ПРАВИЛЬНО ВКЛЮЧИЛИ ПРАЦІВНИКА З ІНВАЛІДНІСТЮ У НОРМАТИВ?З 2026 року діють нові правила виконання нормативу працевлаштування працівників з інвалідністю.Ст. 18-2 Закону № 875 визначає три УМОВИ, які повинні виконуватись одночасно, щоб працівника з інвалідністю можна було зарахувати у норматив:- він має працювати за основним місцем роботи більше половини місяця (стосується прийнятих і звільнених у поточному місяці);- повинен надати документи, що підтверджують інвалідність: витяг з рішення у паперовій чи електронній формі або копія довідки МСЕК, видана до 2025 року безстроково, копія пенсійного посвідчення чи посвідчення отримувача соцдопомоги (група інвалідності значення не має);- роботодавець має нарахувати зарплату за місяць, розмір якої перевищує розмір МЗП (більше 8647 грн у 2026 році).ПРИКЛАДИ виконання / невиконання умов (якщо документи про інвалідність надані):1) працівника прийнято на роботу 24 березня за основним місцем і його зарплата за квітень більше 8647 грн – умови за березень не виконано, бо у трудових відносинах менше половини місяця (8/31=0,26);2) працівника прийнято 1 лютого за сумісництвом, але зарплата більше 8647 грн – умови не виконано, бо це не основне місце роботи;3) працівник працює за основним місцем з неповним або скороченим робочим часом за його заявою і нараховано більше 8647 грн – умови виконано, зараховуємо у норматив;4) працівник працює за основним місцем з неповним робочим часом і зарплата нарахована у розмірі 5000 грн при повному окладі 20000 грн – умови не виконано, бо зарплата має перевищувати 8647 грн;5) працівник за основним місцем має нараховану зарплату 8647 грн – умови не виконано, бо зарплата має перевищувати МЗП;6) працівник за основним місцем частину місяця був на лікарняному і зарплата без лікарняного склала 8000 грн, а лікарняні 3000 грн – умови не виконано, бо лікарняні не є зарплатою і їх не можна врахувати для порівняння з МЗП;7) працівник за основним місцем був повний місяць у відпустці без збереження зарплати – умови не виконано, бо немає зарплати (але якщо він тільки частину місяця був у відпустці без оплати і зарплата за місяць перевищила 8647 грн – умови виконано);8) працівник за основним місцем був в оплачуваній відпустці частину місяця і відпусткові склали 3000 грн, а зарплата 7000 грн – умови виконано, бо відпусткові є зарплатою.Виконання умов перевіряємо за кожен місяць окремо, а потім розраховуємо ВИКОНАННЯ НОРМАТИВУ ПО КВАРТАЛУ:1) у січні, лютому і березні умови виконано: (1+1+1)/3=1 – квартальний норматив виконано, цільовий внесок не сплачується;2) у січні, лютому умови виконано, а в березні - ні: (1+1+0)/3=0,67=1 – квартальний норматив виконано, цільовий внесок не сплачується;3) у січні умови виконано, а в лютому і березні - ні: (1+0+0)/3=0,33=0 – квартальний норматив не виконано, треба сплачувати цільовий внесок.
2% НОРМАТИВ РОБОЧИХ МІСЦЬ ДЛЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ Згідно зі ст. 18-2 Закону № 875 роботодавці з СКШП від 8 до 25 працівників мають виконати норматив 1 робочого місця працівника з інвалідністю.З СКШП більше 25 працівників норматив складає 4%.Але є ще цікава категорія роботодавців: заклади охорони здоров’я, реабілітаційні заклади та надавачі соціальних послуг; державні, комунальні та недержавні підприємства, установи, організації, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.Для них норматив складає 2% від СКШП. Але є незакритий гештальт. Навіть два:1) чи усі заклади охорони здоров’я (зокрема приватні) мають виконувати норматив 2%, чи вони також мають мати основним видом діяльності реабілітацію осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними?НА МОЮ ДУМКУ, усі заклади охорони здоров’я і також заклади, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.2) чи мають ці заклади виконувати норматив 2% від СКШП за будь-якої кількості працівників або ж з кількістю від 8 до 25 все ж мають забезпечити 1 нормативне місце?НА МОЮ ДУМКУ, норматив 2% застосовується від будь-якої кількості працівників, тобто математично треба забезпечити 1 нормативне місце при СКШП більше 25 працівників.Цікаво було б почитати роз’яснення Мінсоцу, але воно не надає відповіді, на жаль.Медичні заклади, який норматив ви вирішили виконувати?
ЗІР підштовхує ФОПів подавати об'єднану звітність за 1 квартал помісячно за старими формами:https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44285Аргументація:Згідно з вимогами абзацу другого п. 46.6 ст. 46 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.На сьогодні проєкт Наказу № 4 проходить процедуру погодження із заінтересованими органами виконавчої влади.Відповідно до п. 48.1. ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.Обіцяють навіть штрафи не застосовувати! Ото щедрість! Але якщо не подати три місячні звіти у квартальний строк (до 11.05.2026 включно) тоді будуть штрафувати.Головна теза:Таким чином, податкові агенти, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, МАЮТЬ ПРАВО подавати Розрахунок за чинною формою для звітного періоду – місяць, відповідно до норм ПКУ.Мають право і зобов'язані - це різні речі, але все ж квартальної форми до 11 травня не буде точно, тому штрафи будуть.Сумно. ФОПи хотіли квартальний звіт для меншої роботи, а отримали...
ПРОБЛЕМИ З ФОРМУВАННЯМ е-ЛІКАРНЯНИХ У ПРАЦІВНИКІВ ФОПівОскільки з 2026 року для ФОПів впроваджено квартальну об’єднану звітність, яку наразі навіть подати неможливо, бо її не затверджено, виникла проблема з формуванням лікарняних працівників ФОПів.При зверненні реєстру МОЗ до реєстру ПФУ з метою формування е-лікарняного на підставі МВТН, реєстр ПФУ відповідає «не знаю нічого про трудові відносини такої особи». Через це МВТН сформовано, а е-лікарняний – ні.Лікар нічого зробити з цим не може, працівник і роботодавець тим паче.ПФУ неофіційно пояснює, що після подання квартальної звітності (коли б це не сталось) е-лікарняний сформується. Але ж який механізм? Це буде автоматично чи треба йти знову до лікаря і просити сформувати? Чи треба звертатись до ПФУ, щоб вони сформували? Але головне питання: а як це корелюється з самим порядком формування електронних лікарняних № 1234? Там такого і близько не передбачено.Видається, що наразі єдиним дієвим варіантом є вимагати у лікаря видати паперовий лікарняний згідно з Наказом МОЗ № 1066, адже він є замінником е-лікарняного, якщо той не сформувався. Оплата паперового лікарняного досі законна і безперешкодна. На місцях лікарі не люблять такого і почасти відмовляють через відсутність бланків. Коло замкнулось.Наостанок зазначу, що проблеми ці не тільки першого кварталу, а будуть постійно, бо звітність квартальна і проміжної «довідкової» форми не передбачено (принаймні у проєкті). А це означає, що працівники ФОПів будуть мати постійні проблеми з лікарняними (звичайними і по вагітності), призначенням та перерахунком пенсії, отримання допомоги по безробіттю тощо.Яка ж прекрасна ця квартальна звітність!
ЦЕЙ ДЕНЬ НАСТАВ (УЧОРА)На сайті ДПС (а мало би бути на сайті Мінфіну) оприлюднено (нарешті) проект об’єднаної звітності та порядку її подання:- для юридичних осіб – місячної (трошки оновленої, без суттєвих змін), так, нової!- для фізичних осіб – квартальної (за формою майже тієї, яка була у всіх до 2025 року).Цікавинки:- це тільки проект і на його обговорення відведено місяць, тобто до 12 квітня, а потім ще затвердження і опублікування;- набрання чинності відбудеться через 30 днів після опублікування, а в цей час (а може і не в цей) йтиме реалізація у кабінеті ДПС і у сторонніх програмах подання звітності;- враховуючи вище написане вчасно подати звітність за 1 квартал фізики не зможуть апріорі (тут у мене є теорія змови: Мінфін з ДПС вирішили дати можливість подати фізикам місячну звітність за перші три місяці 2026 року, але побачимо згодом, що вони заспівають з цього приводу, та й порушення закону це типу);- оновили не тільки звітність для фізиків, а й місячну для юриків, щоб і їм не нудилось (оновлення цікаві тільки щодо кількостей працівників, але про це колись згодом), а от з якого місяця ми її почнемо подавати – поки інтрига;- у проекті квартальної форми для фізиків немає типу «довідкова», тому проблеми з оперативністю даних для ПФУ (для лікарняних, пенсій і т.п.) фактично залишаються на постійній основі (дивне рішення, але так адмініструвати легше, звичайно);На сьогодні досить літер. Хто хоче епічне чтиво, ось посилання на проект:https://tax.gov.ua/dlya-gromadskosti/dpa-i-gromadskist/gromadske-obgovorennya/proekti-ne-regulyatornih-aktiv/2026-rik/80020.html
ПРО НОРМАТИВ ПРАЦІВНИКІВ З ІНВАЛІДНІСТЮЧерез обставини непереборної сили (відсутність бажання органів влади вчасно зробити нормативку) поки є багато невідомих у питанні виконання нормативу у 2026 році.Через це отримую багато питань і бачу у професійних групах багато думок стосовно того, кого включати в норматив, яка має бути зарплата, який буде внесок, яка звітність і т.п.Наразі можна спиратись лише на прямі (неоднозначні) норми ст. 18-2 Закону № 875 і найбезпечнішим наразі варіантом є такі правила:- щомісячно виконувати норматив 1 працівника з інвалідністю за основним місцем роботи, якщо СКШП від 8 до 25 працівників, або 4% від СКШП понад 25 працівників;- дотримуватись розміру щомісячної нарахованої зарплати працівника з інвалідністю від 8648 грн (більше МЗП) за будь-яких умов (не зважаючи на відпустки без збереження, лікарняні, прогули, неповний робочий час тощо).Впевнений, після затвердження нормативки будуть уточнені правила (зрозумілі, сподіваюсь), але наразі це точно убезпечить від неприємних несподіванок.Щодо сплати цільового внеску за невиконання нормативу і звітності подумаємо у квітні, бо вперше обчислювати, сплачувати і звітуватись будемо за 1 квартал.
Статистика трохи бентежить, тому підсумую: законодавство не встановлює максимальний розмір добових для роботодавців, які не є бюджетними.Розмір добових визначається підприємством самостійно, наприклад, у положенні про відрядження.Але згідно з пп. "а" пп. 170.9.1 ПКУ є максимальний розмір неоподатковуваних добових: 0,1 МЗП (у 2026 році 864,70 грн) по Україні або 80 євро за курсом НБУ на кожен день відрядження за кордон. За умови, що є документальні докази (принаймні один крім наказу про відрядження) перебування працівника у відрядженні.А от ЄСВ не нараховується на будь-який розмір добових згідно з Переліком № 1170.Маю для вас кілька прикладів, якщо виплачено добові за 1 день відрядження у 2026 році:1. По Україні у сумі 864,70 грн і є докази перебування у відрядженні – немає ні ПДФО, ні ВЗ, ні ЄСВ.2. По Україні у сумі 864,70 грн і немає доказів перебування у відрядженні – ПДФО=864,70*1,219512*18%=189,81 грн, ВЗ=864,70*5%=43,23 грн, ЄСВ немає.3. По Україні у сумі 5000 грн і є докази перебування у відрядженні – ПДФО=(5000-864,70)*1,219512*18%=907,75 грн, ВЗ=(5000-864,70)*5%=206,76 грн, ЄСВ немає.4. По закордону 80 євро (виплачено у євро) і є докази перебування у відрядженні – немає ні ПДФО, ні ВЗ, ні ЄСВ.5. По закордону у сумі 3993,72 грн (курс НБУ на дату відрядження 49,9216) ) і є докази перебування у відрядженні – немає ні ПДФО, ні ВЗ, ні ЄСВ.6. По закордону у сумі 10 000 грн (курс НБУ на дату відрядження 49,9216) ) і є докази перебування у відрядженні – ПДФО=(10000-80*49,9216)*1,219512*18%=1318,45 грн, ВЗ=(10000-80*49,9216)*5%=300,31 грн, ЄСВ немає.7. По закордону у сумі 1000 грн і немає доказів перебування у відрядженні – ПДФО=1000*1,219512*18%=219,51 грн, ВЗ=1000*5%=50 грн, ЄСВ немає.
TGLIST.COM.UA
