На щиті повернувся Герой...🕯️ ПЛАТОНОВ ВОЛОДИМИР СЕРГІЙОВИЧ28.02.1995 – 30.11.2025рр.Володимир народився у м. Мелітополі на Запоріжчині. Навчався у місцевій ЗОШ №3, а після її закінчення здобув фах автослюсаря. Після строкової служби повернувся до мирного життя, пройшов додаткове технічне навчання та отримав диплом про проходження поглибленого курсу з установлення ГБО 4-го покоління, варіаторів та систем для двигунів прямого упорскування. Працював на станції технічного обслуговування, де його цінували за відповідальність, чесність і працьовитість.Володимир був людиною з великим щирим серцем. Піклувався про матір і бабусю, мріяв про власну щасливу сім'ю— і знайшов своє кохання, одружився, подружжя наповнювало спільне життя теплом і любов'ю, мріяли про дітей. Любив працювати на землі, щиро любив тварин, із задоволенням виїжджав на природу з рідними та друзями. Навколо нього завжди було багато людей — його поважали, цінували, вели з ним дружбу.Ще до повномасштабного вторгнення росії Володимир уклав контракт із ЗСУ і став на захист країни завчасно. У перші місяці великої війни, ризикуючи власним життям, вивіз свою сім’ю з окупації до м. Житомира — міста, яке він щиро полюбив і вважав своїм домом.За мужність, хоробрість та відданість своїй справі був нагороджений численними відомчими та державними відзнаками: відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій», грамотами та подяками. Володимир сам ремонтував і збирав дрони, робив усе можливе, щоб підсилити підрозділ та зберегти життя своїх побратимів. Його авторитет серед військових був беззаперечним — його цінували за професіоналізм, надійність, людяність.Він мріяв про Перемогу. Мріяв повернутися додому. Мріяв жити в мирній Україні.30.11.2025р, виконуючи бойове завдання на Харківщині, Володимир Платонов героїчно загинув, віддавши своє життя за свободу і майбутнє нашої держави.У скорботі залишилися дружина, рідні, близькі, друзі та бойові побратими.Світла пам’ять і вічна слава Герою!..