12 зірок

🇩🇪 Дві сторони німецького переозброєння: держава проти ринку В кінці червня відбулися дві події які є важливими для розуміння процесу переозброєння який розпочав уряд Фрідріха Мерца. Проблема 1: Фрегат якого немаєМіністерство оборони Німеччини скасувало закупівлю шести фрегатів класу F126 (вартістю 18 млрд євро) через значні затримки, зростання витрат та непередбачувані ризики. Натомість для потреб ВМС планується придбання восьми фрегатів класу MEKO A-200 DEU (вартістю 12 млрд євро), які мають забезпечити необхідні можливості для боротьби з підводними човнами. Незважаючи на те що ці фрегати втричі менші за розмірами ніж F126 їх головна перевага – реальність та терміни поставки (і що головніше – більш конкретні задачі які вони будуть виконувати). MEKO A-200 фрегат від компанії TKMS який виробляють з початку 2000-х років і який в різних модифікаціях стоїть на озброєнні ПАР, Алжиру та Єгипту.Однак, історія з фрегатами F126 цікава лише тому, що на початку року через проблеми початкового підрядника (DSNS), який зайшов у глухий кут через проблеми з програмним забезпеченням, бюджетом та термінами його місце вирішив зайняти Rheinmetall, який планував стати ще й великою суднобудівною компанією. Для цього він навіть придбав підрозділ Naval Vessels Lürssen (NVL) – великого німецького суднобудівника. Rheinmetall запропонував добудувати ці фрегати за 12 млрд євро з поставкою першого корабля у 2031-2032 роках.Таким чином вартість проекту вже підскочила до 18 млрд євро з ще пізнішим терміном поставки без жодної гарантії. Що повністю суперечить новій концепції Бундесверу «максимального переозброєння до 2029 року». Реакція ринку була миттєвою – акції Rheinmetall впали на майже 20% (зараз 50% падіння відіграли). Ринок засумнівався – наскільки реальними є всі ці мільярдні державні замовлення?Проблема 2: IPO KNDS в тіні «фрегатного фіаскоДруга історія – пряме продовження першої. Ринкова хвиля пішла далі Rheinmetall і того ж дня зірвала спробу іншого оборонного гіганта KNDS вийти на IPO (первинне публічне розміщення акцій), який вирішив відкласти розміщення акцій через «несприятливі ринкові умови».Історія з KNDS є важливішою оскільки в її основі лежить спроба Німеччини та Франції поглибити співпрацю в оборонній сфері. KNDS є спільною німецько-французькою компанією якою володіють Франція та німецька сім’я Вегманн в рівних частинах. І яка виробляє танки Leopard та Leclerc. Угода яку досягнули обидві країни – 40/40/20 – тримати по 40% акцій, залишивши решту 20% на ринку. Для цього було домовлено, що Франція та Вегманни виставлять свої частки на ринок. Але продаж не відбувся – власники засумнівалася, що компанію оцінять хоча б мінімум в 12.5 млрд євро. Тому вирішили відкласти продаж до більш «сприятливих умов». Угода залишається в силі, однак її практична реалізація залежатиме від настроїв ринку який вже перегрівся через надмірні обіцянки великих оборонних компаній, які не поспішають перетворюватися в реальні грошові потоки.Німеччина увійшла в активний процес протистояння між двома своїми різними ролями - виробника та споживача. Питання оборони перемістилося в короткострокову перспективу і тому країна не може зволікати навіть ціною своїх довгострокових цілей. Проте без конкретної стратегії кожне неузгоджене рішення може призвести до непередбачуваних наслідків. Як у випадку з провальним проектом фрегатів який ланцюговою реакцією потягнув за собою перспективу франко-німецького оборонного виробництва. Нервування інвесторів ставить під загрозу всі плани щодо переозброєння. 🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок

🇪🇺 Єврокомісія випустить в другій половині 2026 року облігацій ЄС на суму 80 млрд євроЄврокомісія опублікувала піврічний план запозичень згідно якого планує залучити до €80 млрд через інструмент облігацій ЄС у другому півріччі 2026 року, що доводить загальний обсяг емісії за 2026 рік до €180 млрд. Ці кошти будуть розподілені на: - виплати країнам-членам ЄС у межах програми відновлення NextGenerationEU.- фінансову підтримку України (в рамках Програми підтримки на €33 млрд та нової Позики на €90 млрд).- фінансування оборонних кредитів SAFE (Security Action for Europe) для закупівлі озброєння.Єврокомісія від імені ЄС випускає облігації на міжнародних ринках капіталу залучаючи кошти для фінансування програм в країнах-членах ЄС та в країнах поза ЄС. Такі запозичення гарантуються бюджетом ЄС, який наповнюється обовʼязковими внесками всіх країн-членів.Облігації ЄС – новий інструмент який зʼявився для подолання наслідків COVID-19 в 2020 році. Він став можливий через застосування положень Договорів які трактують такі запозичення як «надзвичайний, винятковий» захід тому, що спільний борг за яким ЄС бере на себе зобовʼязання за можливий дефолт країни отримувача прямо заборонений Договорами ЄС.З січня 2023 року Єврокомісія випускає облігації ЄС під єдиним брендом замість облігацій, що випускаються окремо для окремих програм, причому операції здійснюються на основі структурованих піврічних планів фінансування та заздалегідь оголошених періодів випуску.Такий формат спільного боргу є вимушеним рішенням в екстримальній ситуації коли ЄС потребує загального інструменту для подолання великих криз. Так країни-члени, що потребують фінансування на сприятливих умовах отримують його, а країни-члени (переважно з Північної Європи) які можуть залучити фінансування на національному рівні і не зацікавлені в такому форматі ризикують лише розміром свого внеску до бюджету ЄС.Розширення застосування облігацій ЄС вже викликало хвилю обурень, в першу чергу від Європарламенту, який подав позов до Суду ЄС проти Єврокомісії, звинувачуючи її в перевищенні своїх повноважень та в зловживанні своїм положенням тому що механізм «надзвичайного» заходу не передбачає участі Європарламенту.Від рішення Суду ЄС буде залежати майбутнє європейського «спільного боргу». Консолідацією якого при майже повній бездіяльності Євроради зайнялася Єврокомісія.🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок

🇪🇺 На шляху до нової архітектури розширення ЄСОчевидно, що процес розширення ЄС зайшов у глухий кут. Довгі й громіздкі спроби його розблокувати не дали очікуваного результату. Проте, на відміну від минулих мирних часів, ігнорувати й відкладати вирішення цієї проблеми стало надто дорого. Тож за цю роботу взялися два не найпопулярніші, але все ж лідери двох ключових країн Союзу – Мерц і Макрон.Їхня пропозиція щодо асоційованого членства викликала хвилю обурення в Україні – і це цілком зрозуміло. Згодом ця дискусія перемістилася на Балкани – регіон, що перебуває значно ближче на шкалі інтеграції. Наступним важливим етапом стане пошук відповіді на питання, як перетворити ці розмови на реальну реформу процесу розширення. Саме успіх або провал цієї пропозиції може стати одним із ключових чинників, що визначатимуть майбутню архітектуру Європи.Свого часу Європейська Політична Спільнота встановила зовнішній контур Європи створивши майданчик для діалогу усього континенту. Однак між ЄПС та ЄС утворився простір який спантеличив країни, що вже перебували на шляху до членства в Союзі. Для них такий діалог сигналізував тільки те, що ЄС намагається сховати свою неготовність розширюватися і приймати їх. Пройшло декілька років і процес все ще лишається заповільним.Чи є вихід з цього надмірно технічного лабіринту?Читайте в нашому матеріалі🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок

🇺🇦🇪🇺 Перемовини про вступ України до ЄС офіційно розпочалися!Сьогодні, 15 червня, на Другій конференції з питань вступу України до ЄС у Люксембурзі офіційно відкрито переговори за першим кластером – «Основи». Рішення про відкриття узгодили посли країн-членів (COREPER) ще 12 червня, сьогоднішня конференція закріпила його політично.Цей кластер відкривається першим і закривається останнім. Він охоплює верховенство права й основоположні права, функціонування демократичних інститутів, реформу державного управління та економічні критерії – і включає 5 із 33 переговорних розділів, згрупованих у шість кластерів. Кластер ключовий, бо разом із Копенгагенськими критеріями (ухваленими Європейською Радою в Копенгагені 1993 року) визначає, чи готова країна-кандидат до членства.Копенгагенські критерії фокусуються на здатності країни виконувати всі взяті на себе обов'язки відповідно до європейського законодавства як на інституційному, так і на адміністративному рівнях. Це передбачає наявність стабільних інституцій, що гарантують демократію, а також функціонування ринкової економіки, здатної витримувати конкурентний тиск і ринкові сили.Нагадаємо хронологію. 28 лютого 2022 року Україна подала заявку на вступ, а вже 23 червня на підставі висновку Єврокомісії лідери країн-членів одноголосно надали їй статус кандидата. У висновку Єврокомісія окреслила сім кроків на шляху до ЄС, пізніше їх доповнив аналітичний звіт про приведення українського законодавства у відповідність до acquis (2 лютого 2023 року). У листопаді того ж року детальніший огляд увійшов до «Пакета розширення 2023», куди Україну включили вперше, і Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори. 14 грудня 2023 року Європейська Рада ухвалила рішення їх відкрити.Наприкінці червня 2024 року відбулася Перша конференція щодо вступу, яка запустила технічну частину процесу: Єврокомісія розпочала скринінг українського законодавства на відповідність праву ЄС і завершила його восени 2025 року. Проте сам політичний процес тривалий час залишався заблокованим через вето Угорщини.Розблокування стало можливим не завдяки добрій волі Брюсселя, а через зміну влади в Будапешті. Поразка уряду Орбана на квітневих виборах і домовленість нового кабінету Петера Мадяра з Києвом щодо прав угорської меншини зняли головну перешкоду і 12 червня посли 27 країн відкрили шлях до сьогоднішньої конференції.Водночас невдоволення темпами реформування призвело до появи «плану Качки-Кос» (відомого як «10 пунктів»), що мав підкріпити вимоги в антикорупційній сфері та сфері верховенства права фінансовими інструментами ЄС – насамперед умовами Ukraine Facility. Україна вичікувала, побоюючись чергового кола «реформ заради реформ». Та сьогодні відмовок не лишилося: настав час українського уряду відповісти за взяті зобов'язання – тим паче що, за певними оцінками, виконання плану досі вимірюється одиницями зі ста.Тим часом Брюссель продовжує шукати політичні інструменти для розблокування подальшого розширення: від запровадження додаткових обмежень щодо прав потенційних нових членів до створення нових форматів інтеграції безпосередньо під час переговорів (наприклад «асоційоване членство»).Бажання обох сторін очевидне, але чи зможуть вони знайти справжнє порозуміння на цьому складному шляху?🇪🇺Підписуйтесь на 12 зірок

🇩🇪🇪🇺Альтернатива FCAS: Team Gen 6. Європейському винищувачу бути?Після провалу франко-німецького проєкту зі створення винищувача шостого покоління Airbus очолить альянс з 8 оборнних компаній для реалізації такого проєкту переважно німецькими силами.Проєкт винищувача вартістю €100 млрд, який понад вісім років намагалися спільно реалізувати Париж і Берлін, остаточно зайшов у глухий кут через непримиренні індустріальні суперечки щодо розподілу технологічних ролей між французькою Dassault та німецьким підрозділом Airbus. «Team Gen 6» — це об’єднання, мета якого самостійна розробка та будівництво бойового літака шостого покоління, який має стати основою майбутніх військово-повітряних сил Німеччини. До нового консорціуму, окрім Airbus (який виступає лідером проєкту), увійшли європейський розробник ракетних систем MBDA, виробник радарів та сенсорів Hensoldt, а також ключові німецькі постачальники компонентів: Diehl Defence, MTU Aero Engines, Liebherr, Autoflug та Rohde & Schwarz. Проєкт уже було представлено міністру оборони Німеччини Борісу пісторіусу. Консорціум наполягає на укладенні контракту до кінця року. Певних домовленостей може бути досягнуто уже цього тижня.Однак сам Пісторіус каже, що «Team Gen 6» — один з варіантів. Альтернативою лишається закупівля додаткових F-35 у США.🇪🇺Підписуйтесь на 12 зірок

🇫🇷 Атомний ренесанс Франції. ЗброяІсторія появи у Франції ядерної технології сягає глибин Другої світової війни. Після війни частина французьких фізиків працювала у США й Британії, де отримували деякі загальні дані по ядерній енергетиці. Зберігаючи відстань. Париж цілеспрямовано прагнув розробляти ключові технології самостійно, щоб не залежати від Вашингтона.Поступове потепління відносин зі США та завершення Холодної війни зняли нагальність в активній модернізації арсеналу. Перехід до відновлювальних джерел енергії спричинив конфлікт з Німеччиною щодо майбутнього ядерної енергетики.Повномасштабне вторгнення РФ в Україну та радикальна риторика Трампа змінила все.Стратегічна автономія Європи неможлива без головного військового аргументу – ядерної бомби. Європа її має, однак чи стане вона елементом автономії?Що стоїть за грою Макрона? Чи зможе Європа перетворити цю ініціативу на реальну альтернативу американської «ядерної парасольки»? І чи справді проблема в Барделлі?Читайте в нашому матеріалі🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок

🇪🇺 Європейські гарантії для України – «асоційоване членство»Пару днів назад українські ЗМІ сколихнула історія про лист Мерца який запропонував надати Україні «асоційоване членство» в Європейському Союзі. На цю пропозицію був змушений реагувати і Президент, який в своєму зверненні назвав його неприпустимим:Ми захищаємо Європу - повністю, а не частково, і не напівзаходами. Україна заслуговує на справедливий підхід та рівні права в Європі. Деякі ЗМІ навіть назвали таку пропозицію «недочленством» та спробою Європи забрати головний козир України – оборону і взамін не дати нічого.Отже, що власне запропонував Україні в своєму листі Мерц:- Інституційна участь без права голосу – Україна буде присутня на засіданнях Євроради, Ради міністрів, Єврокомісії і Європарламенту, але не голосуватиме і не матиме портфелю.- Безпекова гарантія через ст. 42.7 – політична декларація держав-членів про поширення взаємної оборонної допомоги на Україну як «суттєва гарантія безпеки» для стримування Росії, що також означає і дзеркальні зобовʼязання України по відношенню до країн-членів ЄС.- Поетапний доступ до бюджету – поступове включення в програми і фонди ЄС у міру просування по реформах, але не автоматично.- Snap-back механізм – статус може бути призупинений у разі відступу від демократичних стандартів.- Паралельний повний процес інтеграції – асоційоване членство не замінює ст. 49, всі переговорні кластери мають відкритись «негайно і без затримок» і почати застосовуватися одразу після їх закриття.Вчора на подкасті Обережно база я спробував пояснити деякі аспекти цієї з першого погляду дивної для нас ініціативи. Головна перевага якої полягає в тому, що Україна «сяде за стіл» разом з усіма і зможе лобіювати та доносити свої інтереси безпосередньо за зачиненими дверима не як країна-жертва, а як частина Європейського Союзу. І вже сьогодні ми можемо прочитати більш приземлене пояснення щодо реалій такого асоційованого членства від Клауса Велле, німецького політика залученого до українських питань. Підсумовуючи його дуже коротко – Мерц пропонує Україні деякі переваги членства в ЄС до того як країна стане членом Союзу. Розуміючи, що процес інтеграції триває довгий час і є дуже технічним – потрібно відкрити всі кластери, закрити їх, завершити перемовини і підписати Договір про приєднання до ЄС, після чого він має бути ратифікований всіма країнами-членами, Мерц пропонує вже зараз надати Україні доступ до інституцій та фінансів. Більш того, за оцінкою Єврокомісії Україна готова до членства в ЄС на 2.4 бала з 5 (мінімальний прогрес з 2022 року коли отримали оцінку в 2.2 бали). Висновки щодо миттєво членства для України очевидні.ЄС вже має практику, коли держави-кандидати отримують статус спостерігача в інституціях ЄС, але досі це було лише після підписання Договору про вступ до ЄС – тобто на період, коли тривала його ратифікація. – додає Велле.Така пропозиція може бути оформлена у вигляді окремої угоди між країнами-членами ЄС та Україною (оскільки не передбачена законодавством ЄС) і стати прецендентом який в майбутньому буде використовуватися і щодо інших країн.Однак, наскільки вона є реалістичною? Молдова та решта Балканських країн-кандидатів очевидно також захочуть отримати миттєві переваги в процесі перемовин, але чи готові країни ЄС надати їм їх? Процес розширення ЄС вже давно став надмірно технічним і довгим не даючи країнам майже нічого протягом усього процесу. Так Албанія стала кандидатом в далекому 2014 році, а перемовини розпочалисчя тільки в 2022 році. За цей час країна лише отримувала від ЄС рекомендації та обіцянки розпочати процес скоро (і звісно трохи грошей для розвитку певних процесів), втрачаючи мотивацію щодо подальших реформ. Тим часом ЄС не розумів наскільки небезпечною є така ситуація. Не розумів до моменту повномасштабного вторгнення РФ.Чи готовий він зрозуміти це зараз? І Мерц дає нам підказку, що готовий.🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок

🇪🇺 Європа на роздоріжжі геополітичних трансформаційЄвропейський Союз побудований на прийнятті одностайних зважених рішень, що можна перекласти — довгих та нудних. Причин дуже багато. Серед них спроба захиститися від змін та необхідності постійно змінювати вектор руху. Однак, на випадок якщо настануть проблемні часи батьки-засновники заклали декілька механізмів для того щоб швидко і безболісно знайти вихід. Один з них це «посилена співпраця», механізм який пропонує реформи для тих країн які бажають їх проводити, але їх має бути мінімум девʼять. Таким чином ці країни будуть поглиблювати інтеграцію не накладаючи додаткових зобовʼязань на тих хто цього не бажає. Інструмент непростий тому використовується вкрай рідко. Його час настав. І це головний висновок який ми маємо винести з усіх останніх дискусій в Європі.Для чого потрібно його використовувати сьогодні? Поглиблення Спільного ринку. Спільні запозичення.Далі до внутрішніх реформ ЄС накладає активну зовнішню торгову політику для того щоб захистити свої економічні інтереси. Які передумови такого становища і чи знає ЄС що робити? Читайте в текстовому резюме другого випуску нашого радіо-стріму🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок

Регуляція та дерегуляція банківського секторуМи зараз можемо впровадити те що завтра буде скасовано – Андрій Пишний, голова Національного Банку України.Незважаючи на наш основний фокус на європейській політиці ми активно слідкуємо і за шляхом нашої країни до членства в Європейському Союзі.Національний Банк України став одним з еталонних прикладів українських інституцій до яких прислуховуються і в якого вчаться європейські партнери.Так українська банківська системи, оркестрована НБУ, продемонструвала неймовірну стійкість протягом останніх чотирьох років. Разом з координованою політикою приборкання інфляції, яка у 2022 році досягла 26% і дуже успішним поверненням від фіксованого курсу, запровадженого на початку війни до керованої гнучнокості і що найголовніше – збереженням незалежності, коли НБУ переконав Міністерство фінансів перейти від друку грошей для фінансування державного бюджету до запозичень, принесли нинішньому голові НБУ заслужене визнання – титул "Голова центрального банку 2024 року" за версією британського видання The Banker.І сьогодні в стінах НБУ відбулася дискусійна панель з залученням декількох голів європейських центробанків які спробували розповісти про те, як вони готуються до викликів які постають перед ними.Серед запрошених гостей — голова ЦБ Іспанії Хосе Луїс Ескріва, голова ЦБ Нідерландів Олаф Слейпен та його багаторічний попередник Клас Кнут.Голова ЦБ Іспанії в 2022 році займав посаду міністра з питань міграції і особисто лобіював спеціальні умови для українських біженців. Говорив про технологічні виклики для центробанкірів яким головне втримати контроль. Також говорив про необхідність спрощення і оптимізації процедур.Колишній голова ЦБ Нідерландів, який не несучи важкого робочого тягаря центробанкіра почувався вільніше. Говорив про те що головною проблемою для себе бачив в пошуку відповіді чому фінансова криза 2007-9 років, яка стартувала в США і перекинулася на весь Світ, в тому числі і Європу, завдала більше шкоди Європі ніж США. І відповідь – незавершений монетарний союз як фактор що підсилює кризи. Ситуація виглядає заплутаною оскільки проблема незавершеного Спільного ринку капіталів глибша ніж просто уніфікація законодавства. Після фінансової кризи європейські банки почали масово виводити свої активи з інших країн ЄС повертаючи їх в рідні країни, так на сьогодні, зі слів пана Кнута, загальний обсяг таких коштів складає приблизно 2.5 трлн євро, що на 1.5 трлн євро менше ніж в 2007 році. Повернення довіри значно триваліший та складніший процес. Що найголовніше в роботі ЦБ для подолання кризи? Правильний діагноз і рішучі дії.Голова ЦБ Нідерландів продовжуючи тезу свого іспанського колеги щодо спрощення згадав про дослідження ЄЦБ згідно з яким, поточні бар'єри на Спільному ринку ЄС залишаються дуже високими (еквівалентні митам в 67% для товарів і 95% для послуг). Разом з цим потреба в підготовці центральних банків до можливої кризи залишається невирішеною. Саме тому досвід України стає незамінним. Українська фінансова система вже виступає в ролі лабораторії, яка демонструє які регуляції справді працюють і які регуляції необхідні, додав голова НБУ.На завершення пан Пишний додав про пріоритетність процесів інтеграції, щоб не змушувати країни-кандидати на вступ впроваджувати те що завтра буде скасовано. І те що Україна нагадала ЄС цінність інтеграції. Smart-регуляції – те що має відповідати потребам сьогодення. Європейські банкіри які ще пару років назад остерігалися гострих політичних питань відкрито констатують, що їх робота залежить від того як політики забезпечать торгівельну та оборонну політику своїх країн. Наскільки вони готові їм в цьому сприяти? Час покаже.🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок

«Морального осуду недостатньо»Рафаель Глюксманн в інтервʼю про кризу соціал-демократії, запізнілу самокритику та загрозу перемоги правих на виборах у ФранціїРафаель Глюксманн — не просто депутат Європарламенту, а одна з ключових фігур, яка системно та послідовно осмислює кризу сучасної європейської політики, яка не є простим завданням для усіх, хто нею займається.Водночас, важко не відзначити і той факт, що Глюксман веде свою промову від імені «тонучого корабля» європейської соціал-демократії, яка не знайшла поки спроможності переформатуватись під нові виборчі реалії, в яких ультраправі сили забирають собі голоси робітничого класу, а соціал-демократичні партії стійко асоціюються з минулим. Хоча Глюксман і ближче до вирішення проблеми ніж багато інших європейських політиків (він хоча би дійсно визнає, що проблема гостра і зміни невідворотні), втім і у нього немає наразі того бачення, які рішення можуть зберегти європейський лівий центр на плаву в майбутньому. Однією з важливих політичних проблем, які поки європейський лівий центр не бачить у якості проблеми є стійка упевненість у демократії як самоцінності, тобто ідеї що якась «європейська демократія» як така і є тією метою, до якої слід апелювати як до бажання власне самих виборців. У той же час, соціал-демократичний електорат втрачається, розчиняється в часі і переходить до підтримки інших політиків, особливо у часи криз на які есдеки, схоже, не здатні дати однозначних відповідей.Сам Глюксман у інтервʼю говорить і про критичну позицію лівиці щодо себе самої як про необхідну передумову оновлення, сам при цьому її не демонструє в ході розмови, опираючись на базові конструкції («необхідність захистити демократію», «потребу відвоювати у правих робітничий клас», «демократичний діалог», «неможливість перейти межу»). Якоюсь мірою Глюксмана часто розглядають як «надію» нової європейської соціал-демократії, однак чи є саме по собі це фактором успіху для течії в наступне десятиліття? Навряд. Однак, інтервʼю не стає від цього менш симптоматичним.Це інтервʼю запозичене нами із соціал-демократичного журналу Internationale Politik und Gesellschaft (IPG) та перекладене редакцією 12 зірок українською мовою.Читайте за посиланням🇪🇺Підписуйтесь на 12 зірок