«Розуміємо, що наша робота небезпечна, але завжди сподіваємось на краще», – так про свою щоденну працю розповідає Станіслав, електромонтер з ремонту повітряних ліній одного з будівельно-ремонтних центрів НЕК «Укренерго».    Нашому колезі – тільки 22 роки. Але за цей час він уже пройшов шлях, на який багатьом людям потрібні десятиліття. До війни – працював на шахті, а після повномасштабного вторгнення переїхав до великого промислового міста, де «знайшов себе» в електроенергетиці. «Коли прийшов до «Укренерго» – був вражений новою технікою та сучасним обладнанням. Тоді зрозумів, що хочу бути частиною цієї справи, працювати тут і розвиватись», – пригадує Станіслав.   Становлення у новій професії видалось нелегким. За два з половиною роки наш колега не раз переконувався, наскільки небезпечна його робота. «Після одного з дронових ударів – довелося всю ніч відновлювати фазу на лінії. Іншого разу ми три дні збирали опору лінії 750 кВ «з нуля». Бувало, щойно полагодиш – і майже одразу повторний приліт. Доводиться все починати спочатку. Ми усвідомлюємо ризик, тому перед кожним виїздом керівник проводить інструктаж безпосередньо на місці, показує – де можна сховатись у разі обстрілів. Техніку відводимо подалі, телефони вимикаємо», – розповідає наш колега.    Керівник дільниці, у складі якої працює Станіслав, відгукується про нього з гордістю: «Війна навчила лінійників діяти швидко і злагоджено. Стас – саме такий. Хоч і молодий, але дуже відповідальний, легко знаходить спільну мову з колегами, вчиться буквально «на льоту». Він має всі шанси стати фахівцем найвищого рівня».   За відвагу, сумлінну працю та вагомий внесок у відновлення енергетичної інфраструктури в умовах війни – цьогоріч Станіслав був відзначений високою державною нагородою – орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Дякуємо колезі та всім нашим невтомним лінійникам, які щодня сумлінно працюють – щоб у нас було світло. Незламність не згасає!