Українська асоціація китаєзнавців

Азійські технологічні акції падають на тлі поглиблення китайсько-американської війни чіпівАкції чіпів в Азії впали в четвер після сильного розпродажу на Уолл-стріт. Це викликано повідомленням про те, що США планують посилити обмеження на експорт передових напівпровідникових технологій до Китаю.Адміністрація Байдена розглядає захід під назвою «Правило щодо прямих іноземних товарів», яке дозволяє уряду США припинити продаж продукту, виготовленого за американською технологією. Це потенційно означає обмеження для таких компаній, як Tokyo Electron і нідерландська ASML. Захист Вашингтона щодо промисловості виробництва напівпровідників США, яку він вважає стратегічно важливою для конкуренції з Китаєм, викликав усе більше занепокоєння інвесторів.Найбільш постраждали акції TSMC, найбільшого у світі виробника мікросхем, який за два дні втратив ринкову вартість приблизно на 2 трильйони T$ (61,35 млрд $). TSMC впав більш ніж на 3%, приєднавшись до таких технологічних гігантів, як найбільший південнокорейський виробник мікросхем Samsung Electronics і SK Hynix, які впали на 1,85% і 4,1% відповідно та японський Tokyo Electron, яка впала більш ніж на 8%.Поряд з цим, останні події в китайсько-американських відносинах прискорили поворот інвесторів від акцій великих технологій до акцій меншої вартості, вважаючи, що нижчі ставки в США підуть на користь меншим компаніям.

Затримка постачань зброї США Тайваню повторює історію 70-річної давниниУряд США вжив заходів для боротьби з посиленням військового тиску Китаю на Тайвань. 28 червня Палата представників США схвалила законопроєкт про асигнування на 2025 фінансовий рік, який передбачає виділення $500 млн на зовнішнє військове фінансування Тайваню та до $2 млрд на позики та кредитні гарантії на ті ж цілі. За два місяці до цього президент Байден підписав закон про виділення $95 млрд зовнішньої допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та іншим партнерам США. З них $8 млн було виділено на Індо-Тихоокеанський регіон, зокрема Тайвань. 30 жовтня 2023 року тодішній міністр національної оборони Тайваню Цю Ґочжен заявив, що уряд США відклав постачання зброї, придбаної Тайванем. 16 червня 2024 року чинний міністр національної оборони Ґу Лісюн заявив, що 1700 протитанкових ракет TOW 2B, які Тайвань придбав і які мали бути поставлені з 2022 року, надійдуть до кінця цього року. Нинішня ситуація нагадує ситуацію початку 1950-х років, коли США в контексті початку Холодної війни зосередилися на ситуації в Європі та не змогли повною мірою забезпечити постачання зброї Тайваню, куди після поразки від комуністів відступив націоналістичний уряд Чана Кайші. Зокрема, у 1950-му році лише 30-% обіцяних Вашингтоном матеріалів надійшли до Тайваню.Попри те, що нинішня ситуація схожа на ситуацію 70 років тому, є дві суттєві відмінності. По-перше, Сьомий флот США більше не патрулює Тайванську протоку. По-друге, Тайвань сьогодні стикається з ескалацією явної та актуальної небезпеки з боку Китаю, як ніколи раніше.

Яка програма Miлeя для Китаю? Посол Аргентини говорить про торгівлю, космос і Глобальний ПівденьВ інтерв’ю South China Morning Post Марсело Суарес Сальвіа, посол Аргентини в Пекіні, обговорив політику Хав’єра Мілея щодо Китаю та важливість двосторонніх зв’язків на тлі геополітичного суперництва між Пекіном і Вашингтоном. Він наголосив на взаємодоповнюваному характері торговельних відносин Аргентини та Китаю, підкресливши роль Китаю як виробничого центру та позицію Аргентини як виробника сільськогосподарської продукції світового рівня. Сальвія зазначив, що торгівля між двома країнами включає технології, які допомагають виробничому сектору Аргентини, демонструючи значний внесок Китаю в економічний розвиток Аргентини.Сальвія зазначив, що з моменту встановлення дипломатичних відносин у 1972 році між Аргентиною та Китаєм склалися міцні та стабільні відносини. Результатом цього стало всеосяжне стратегічне партнерство, підкреслене взаємним порозумінням в ключових питаннях, таких як підтримка Китаєм претензій Аргентини на суверенітет над Мальвінськими островами. Незважаючи на обговорення можливої ​​зміни політики під керівництвом Мілея, Сальвія запевнив, що Аргентина вважає свої відносини з Китаєм стратегічними та прагне поглибити співпрацю, зокрема в торгівлі та інвестиціях, щоб максимізувати взаємну вигоду та стабільність.Він визнав потенціал для подальшої співпраці в таких секторах, як енергетика, інфраструктура та технології. Сальвія підкреслив досягнення Аргентини в таких сферах, як ядерна енергетика та мікросупутникові рішення, які можуть доповнити китайський технологічний досвід. Він також згадав поточні проекти, такі як одна з найбільших у світі сонячних електростанцій у повіті Жужуй і дослідницька база глибокого космосу в Неукен, підкресливши можливості для розширення співпраці в галузі науки і технологій.На завершення Сальвія звернувся до геополітичного суперництва між Китаєм і США, підкресливши прагнення Аргентини підтримувати збалансовані та багатогранні відносини. Він наголосив на важливості багатосторонності та торгівлі, заснованої на правилах, для вирішення глобальних проблем, вказавши на готовність Аргентини зміцнювати торговельні зв’язки з усіма партнерами, захищаючи свої національні інтереси.