Китай очікує роз’яснень щодо можливої зустрічі Трампа та Сі Президент США Дональд Трамп натякнув на можливу зустріч із лідером Китаю Сі Цзіньпіном, проте Пекін досі не має чіткої інформації про її умови та порядок денний. Офіційний Пекін не робив жодних публічних заяв про підготовку такого заходу. На тлі загострення торговельних суперечностей Китай прагне уникнути подальших ескалацій. Пекін хоче зрозуміти, що саме Трамп очікує від переговорів і через кого можна вести ефективний діалог у Вашингтоні, щоб його позиція була донесена до президента США. Офіційні контакти між країнами залишаються обмеженими. Китайські експерти та дипломати намагаються налагодити неофіційні канали зв’язку, оскільки побоюються, що чиновники з Держдепартаменту та Ради національної безпеки, з якими вони спілкуються, не мають реального впливу на Трампа. Попри це, Пекін демонструє готовність до діалогу: китайський міністр торгівлі запросив своїх американських колег на зустріч, а також закликав США відновити переговори щодо боротьби з виробництвом фентанілу. Китай прагне домовитися про скасування мит, послаблення обмежень на експорт американських технологій та китайські інвестиції в США, а також отримати гарантії, що Вашингтон не буде провокувати Пекін щодо Тайваню. Водночас китайська влада дає зрозуміти, що готова до жорсткої відповіді на подальші торговельні атаки з боку США. Однак ситуація ускладнюється відсутністю активної ініціативи з боку американської адміністрації. Пекін побоюється, що радник з національної безпеки Майкл Волтц і держсекретар Марко Рубіо, які є прихильниками жорсткої політики щодо Китаю, можуть навмисно блокувати переговори. Наступний місяць стане вирішальним для американо-китайських відносин. Якщо переговори не відбудуться, Трамп може запровадити нову хвилю тарифів, що ще більше загострить конфлікт. Занепокоєння викликає і непередбачуваність Трампа, який у зовнішній політиці використовує тактику економічного тиску та швидких рішень без попереднього узгодження деталей. Пекін, ймовірно, прагне, щоб зустріч відбулася в Китаї, оскільки це відповідало б його дипломатичному іміджу. Водночас американські посадовці хочуть спершу визначити чіткі умови переговорів, щоб уникнути спонтанних домовленостей, які можуть бути невигідними для США. На тлі офіційної паузи окремі американські політики намагаються виступити посередниками. Сенатор Стів Дейнс планує відвідати Китай для обговорення закупівлі китайською стороною американських літаків, яловичини та пшениці, а також боротьби з фентанілом. Однак Пекін поки що не коментує ці ініціативи. Ключове питання для Китаю полягає в тому, чи готовий Трамп до реальної угоди. Вашингтон обмежує продаж високотехнологічних товарів Китаю, а китайські інвестиції в США розглядає як загрозу. Будь-яка угода, на думку Пекіна, має базуватися на ринкових принципах, а не на політичних поступках. Аналітики припускають, що Трамп може навмисно затягувати переговори, щоб посилити свій вплив перед майбутніми перемовинами, тримаючи Китай в стані невизначеності.
Космічне протистояння загострюється: Китай відпрацьовує «маневри повітряного бою» на орбіті Останні дані свідчать про значний прогрес Китаю у військових космічних технологіях. За словами генерала Космічних сил США Майкла Гютлайна, комерційні спостережні системи виявили, що китайські супутники виконують складні маневри в космосі, які можна порівняти з тактикою «повітряного бою». Вперше зафіксовано, як п’ять об’єктів на орбіті рухаються синхронно, координовано маневруючи один навколо одного. Ці випробування, які проводилися у 2024 році, включали три експериментальні супутники Shiyan-24C та два інших апарати Shijian-605 A і *B, що, ймовірно, мають функцію збору розвідувальної інформації. Такі маневри, відомі як rendezvous and proximity operations (операції зближення та наближення), дозволяють не лише пересуватися на орбіті, але й наближатися до інших супутників для можливого їхнього інспектування або навіть перехоплення. Гютлайн розглядає ці випробування у контексті загострення конкуренції в космосі між США та їхніми стратегічними суперниками. Він нагадав, що ще у 2019 році Росія випробувала так звану технологію «матрьошки», коли один супутник випустив менший апарат, який потім здійснював маневри переслідування біля американського супутника. Керівництво Космічних сил США занепокоєне тим, що технологічний розрив між США та їхніми суперниками стрімко скорочується. Раніше ця перевага була значною, але сьогодні ситуація змінюється, і є ризик, що Сполучені Штати можуть втратити лідерство в космічному просторі. У відповідь на ці виклики Космічні сили США активізують свої зусилля щодо забезпечення «переваги в космосі», що включає не лише захист власних супутників від потенційних атак, а й розробку наступальних можливостей. Як підкреслив Гютлайн, космічні операції відіграють критичну роль у забезпеченні військової потужності США в усіх сферах бойових дій, і втрачати контроль над цим доменом неприпустимо.
Шановні колеги!Пропонуємо вашій увазі черговий випуск наукового фахового журналу «Китаєзнавчі дослідження» №4, 2024. У випуску представлено такі результати наукових досліджень: 🔰Політичний та соціально-економічний розвиток КитаюDrobotiuk O., Osadchuk V. China's Digital Trade Development in the New EraHoch D. China's Approach to Middle Powers’ Hedging Strategies in Asia-PacificКириченко А. Глобальний вплив та локальні тенденції ринку громадського харчування КитаюСтрільчук Ю. Досвід Китаю у сфері зеленого та перехідного фінансування🔰Переклади китайської літературиЛяо Їмей. Закоханий носоріг / переклад з китайської, вступна стаття та коментарі О. Воробей🔰ХронікаДроботюк О. Китай у фокусі наукових досліджень: підсумки XVIII Міжнародної наукової конференції «Китайська цивілізація: традиції та сучасність»🔗Повний випуск доступний за посиланням: https://chinese-studies.com.ua/index.php/journal/issue/view/26➖➖➖Dear Colleagues,We are pleased to present the latest edition of the scientific journal "Chinese Studies," No. 4, 2024. This issue features the following significant research findings:🔰Political and socio-economic development of ChinaDrobotiuk O., Osadchuk V. China's Digital Trade Development in the New EraHoch D. China's Approach to Middle Powers’ Hedging Strategies in Asia-PacificKyrychenko A. Global Impact and Local Trends of China’s Public Catering MarketStrilchuk Yu. China's Experience in Green and Transition Finance🔰Translations of Chinese literatureLiao Yimei. Rhinoceros in Love / Translation from Chinese, Introductory Article and Commentaries by O. Vorobei🔰ChronicleDrobotiuk O. China in the Focus of Scientific Research: Results of the XVIII International Scientific Conference ‘Chinese Civilisation: Traditions and Modernity’🔗The full issue can be accessed at the following link: https://chinese-studies.com.ua/index.php/journal/issue/view/26
У надійних руках SAFE: секретний план Китаю щодо резервного фонду у Гонконзі на 1 трлн. дол.Компанія SAFE Investment, гонконгський зберігач третини валютних резервів Китаю в розмірі 3,227 трлн. дол., відіграє важливу роль у глобальних фінансових ринках. Заснована в 1997 році, вона стала першою з чотирьох інвестиційних підрозділів Державної адміністрації валютного контролю (SAFE), покликаною диверсифікувати резерви Китаю та максимізувати доходи. Компанія інвестує в міжнародні облігації, акції та альтернативні активи через дочірні компанії в Гонконгу, Сінгапурі, Нью-Йорку (Rosewood Investments), Лондоні (Gingko Tree Investments) та Франкфурті. Діяльність SAFE відображає більш широку стратегію Китаю щодо перенесення резервів від американських казначейських облігацій, оскільки його володіння облігаціями уряду США зменшились з 1,3 трлн. дол. у 2013 році до 759 млрд. дол. у 2023 році. Аналітики оцінюють, що збільшення розподілу SAFE в Гонконгу може влити до 400 млрд. дол. у ринки міста, зміцнюючи ліквідність і фінансову стабільність. Гонконгська грошово-кредитна адміністрація (HKMA) підтримує цей крок, вважаючи, що він зміцнить фінансову позицію Гонконгу на тлі глобальних невизначеностей. Чен Хао, новий директор компанії SAFE Investment, має великий досвід у кризовому фінансовому управлінні, оскільки відігравав ключову роль у стабілізації фондового ринку Китаю під час попередніх спадах. Зростаючий фокус SAFE на Гонконг відповідає прагненню Пекіна зміцнити ринок офшорного юаня та зменшити залежність від західних фінансових установ. Експерти вважають, що збільшення іноземних резервів Гонконгу закріпить його статус міжнародного фінансового хабу і стратегії противаги в фінансових суперечках Китаю з США.
Китайські фабрики змушені ухвалювати складні рішення, щоб утриматися на ринку США Повернення Дональда Трампа на пост президента США загострило торговельну війну з Китаєм, спричинивши чергові підвищення мит на китайські товари, що серйозно вдарило по виробниках, таких як компанія Вікі Лян, яка займається виробництвом освітлювальних приладів у Чжуншані. Зіткнувшись із 48,9% митом на експорт до США, її компанія вирішила перенести половину виробництва до Камбоджі, де преференційні торговельні угоди знижують мита до 3,9%, що дозволяє їм залишатися конкурентоспроможними. Торгова війна загострюється на тлі складної ситуації у китайському виробничому секторі, де надмірне виробництво та цінові війни знижують прибутковість, роблячи подальше зменшення цін неможливим для постачальників. Інші китайські компанії, зокрема SilverEngineer, що виробляє алюмінієві харчові контейнери, також вивчають альтернативні ринки, розглядаючи можливості в Європі, на Близькому Сході та в Північній Африці, а також інвестують у будівництво нових заводів у Марокко. Менші підприємства, такі як Keyi у Дунгуані, що виготовляє силіконові захисні аксесуари для камер, вже зазнали негайних втрат, оскільки американські клієнти переходять до більших конкурентів, які мають виробництво в Південно-Східній Азії. Це призвело до скорочення частки замовлень із США з 50% до 20% у загальних продажах. Хоча багато компаній намагаються диверсифікувати свої ринки, цей процес є складним і вимагає налагодження довіри з новими дистриб’юторами, адаптації до місцевих уподобань і подолання логістичних викликів. Попри частковий переїзд виробництва, більшість китайських компаній планують зберегти значну присутність у Китаї, користуючись його розвиненою інфраструктурою, ефективними ланцюгами постачання та кваліфікованою робочою силою, водночас відкриваючи додаткові виробничі потужності за кордоном для зменшення ризиків, спричинених зміною торговельної політики США.
Китай прийме росію та Іран для ядерних переговорів, поки Трамп намагається укласти угоду щодо озброєнь Китай 14 березня проведе у Пекіні високорівневі переговори з росією та Іраном, зосереджені на ядерній програмі Тегерана на тлі зростаючої міжнародної стурбованості. Зустріч, яку очолить заступник міністра закордонних справ Китаю Ма Чжаосюй разом із заступниками глав зовнішньополітичних відомств росії та Ірану, торкнеться питань регіональної безпеки та ядерної діяльності. Одночасно Китай, росія та Іран проводять спільні військово-морські навчання «Пояс безпеки-2025» поблизу іранського порту Чабахар, які включають симуляції морських атак, пошуково-рятувальні операції та перехоплення загроз. Тим часом президент США Дональд Трамп відновив дипломатичні зусилля щодо Ірану, надіславши особистий лист аятолі Алі Хаменеї та запропонувавши скорочення ядерного арсеналу, хоча Тегеран залишається скептичним. Трамп прагне включити росію та Китай у переговори щодо скорочення озброєнь, але Пекін наполягає, що США та росія повинні спочатку зменшити свої значно більші арсенали. Це тристороннє зближення Китаю, росії та Ірану викликає занепокоєння на Заході, особливо з огляду на те, що росія раніше намагалася виступити посередником у врегулюванні напруженості між США та Іраном, незважаючи на власні конфлікти з Вашингтоном через війну в Україні.
Яке уповільнення?! Сі Цзіньпін заявив, що Китай має виграти глобальну технологічну гонку Сі Цзіньпін використав щорічне засідання Всекитайських зборів народних представників, щоб підкреслити своє бачення Китаю як технологічної наддержави, незважаючи на економічне уповільнення, торговельну напруженість із США та зростання державного боргу. Колись ця подія дозволяла вести певні дискусії, але зараз вона перетворилася на жорстко контрольований майданчик для демонстрації пріоритетів Сі, серед яких розвиток штучного інтелекту, біотехнологій і військових технологій. Сі надихається післявоєнними інвестиціями уряду США в науку і вважає, що технологічна самодостатність є ключем до економічного зростання, військової могутності та глобального лідерства Китаю. Його порядок денний робить науку та технології головним пріоритетом, що підтверджується зустрічами з промисловими лідерами, науковцями та військовими під час засідання зборів. Фокус Сі на високотехнологічний розвиток відображений у річному бюджеті Китаю: витрати на науку і технології зросли на 8,3%, фінансування освіти – на 6,1%, а військові витрати – на 7,2%, тоді як фінансування охорони здоров’я та соціального забезпечення зросло незначно. Хоча державні витрати Китаю на наукові дослідження відстають від США, приватні інвестиції допомагають скоротити цей розрив, роблячи Китай серйозним конкурентом у глобальних інноваціях. Аналітики прогнозують, що навіть якщо геополітична напруга послабиться, США продовжать тиснути на Китай у технологічному секторі, особливо за адміністрації Дональда Трампа. Критики стверджують, що прагнення Сі до технологічного домінування відбувається за рахунок вирішення нагальних внутрішніх проблем, таких як падіння цін на житло, старіння населення та зниження народжуваності. Проте Сі залишається зосередженим на довгостроковій модернізації промисловості, а не на короткострокових економічних стимулах, і не демонструє жодних ознак відступу від агресивної експортної стратегії Китаю, незважаючи на підвищення мит Трампом. Він також не виявляє політичної вразливості, оскільки зміцнив свою владу, усунув суперників і зберігає жорсткий контроль над ключовими безпековими структурами уряду.
Федеральний суддя США визнав Китай відповідальним за помилки під час пандемії Covid-19 та наклав штраф у розмірі $24 мільярди Федеральний суддя штату Міссурі постановив, що китайський уряд несе відповідальність за приховування інформації про пандемію Covid-19 та накопичення засобів індивідуального захисту (PPE), наклавши на Китай штраф у розмірі 24 мільярди доларів. Позов, поданий генеральним прокурором Міссурі у 2020 році, звинувачував Китай у введенні світу в оману щодо вірусу та обмеженні глобальних поставок медичних засобів захисту. Суддя Стівен Н. Лімбо-молодший зазначив, що дії Китаю завадили США ефективно реагувати на пандемію, ускладнивши доступ до медичних матеріалів. Влада Міссурі пообіцяла домагатися виконання рішення, включаючи можливість конфіскації китайських активів, зокрема сільськогосподарських угідь, хоча поки неясно, коли та як це буде реалізовано. Китай відкинув це рішення, назвавши позов безпідставним. Посольство КНР заявило, що Пекін вживе контрзаходів, якщо його інтереси будуть порушені. Суддя Лімбо спочатку відхилив справу, посилаючись на Закон про суверенний імунітет іноземних держав, однак апеляційний суд відновив частину позову, пов’язану з накопиченням Китаєм засобів захисту. Існують історичні прецеденти подібних справ: Верховний суд США дозволяв позови проти іноземних урядів у певних виняткових випадках. Колишній генеральний прокурор Міссурі Ерік Шмітт, який подав позов, привітав рішення суду, заявивши, що воно притягує Китай до відповідальності за поширення Covid-19.
Росія намагається представити підтримку Китаю більшою, ніж вона є насправді - ISWКремль, імовірно, намагається показати, що Китай більше поділяє позицію Росії щодо війни в Україні, ніж КНР готова публічно заявити.Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрівся з міністром закордонних справ КНР Ван Ї на саміті міністрів закордонних справ G20 у Південній Африці 20 лютого. В офіційному повідомленні Міністерства закордонних справ Росії зазначається, що Ван підкреслив, що підхід КНР до вирішення війни в Україні зосереджений на усуненні «першопричин» війни. Офіційне повідомлення МЗС КНР про цю зустріч суттєво відрізняється: в ньому йшлося, що Лавров заявив, що Росія, а не КНР, прагне усунути «першопричини» війни.«Ймовірно, цілеспрямована помилка МЗС Росії відображає спробу Росії повністю узгодити позицію КНР щодо війни зі своєю власною, щоб зміцнити свій міжнародний авторитет і сформувати всередині Росії сприйняття про відносини з Китаєм», - вважають аналітики.У звіті зазначається, що російські офіційні особи чітко визначили «першопричини» війни як нібито порушення НАТО зобов'язань не просуватися на схід у районах поблизу російського кордону, що свідчить про те, що «Кремль і надалі прагне нав'язувати свою волю та інтереси безпеки США і Європі і не зацікавлений у компромісі щодо цієї вимоги».https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-february-20-2025
У Китаї до смертної кари засудили колишнього віцепрезидента найбільшого банку у світі У Китаї до смертної кари з відстрочкою у два роки за хабарництво засудили колишнього віцепрезидента банку Industrial & Commercial Bank of China (ICBC) Чжана Хунлі.Як пише Bloomberg, Чжан Хунлі приєднується до низки інших банкірів, яких торік також було засуджено до смертної кари з відстрочкою виконання. Сотні фінансових чиновників і керівників опинилися під слідством в рамках широкомасштабної антикорупційної кампанії Пекіна, яка не показує ознак послаблення з 2021 року.Китай вперше розпочав розслідування щодо Чжана, колишнього віцепрезидента ICBC, наприкінці 2023 року. Його заарештували в травні 2024 року, а в серпні висунули звинувачення в отриманні хабарів. Під час розслідування було встановлено, що Чжан отримав хабарі на суму 177 мільйонів юанів (24 мільйони доларів) між 2011 і 2022 роками за сприяння у видачі кредитів та організацію робочих місць.Серед інших фінансових керівників, яких Китай засудив до смертної кари з відстрочкою, — колишній голова Bank of China Лю Ляньґе У Китаї ексголову Bank of China засудили умовно до смертної кари за хабаріУ Китаї ексголову Bank of China засудили умовно до смертної кари за хабарі та колишній президент China Merchants Bank Тянь Хуейюй.https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-02-19/china-gives-ex-icbc-banker-zhang-death-sentence-with-reprieve
TGLIST.COM.UA
