Якою буде доктрина Камали Гарріс щодо Китаю?Одне з найбільших питань, яке крутиться у Вашингтоні та інших столицях, полягає в тому, як виглядатиме зовнішньополітична доктрина Камали Ґарріс, якщо її оберуть у листопаді. Американський журнал Foreign Policy проаналізував попередні заяви Ґарріс, її досьє та поспілкувався з понад дюжиною нинішніх і колишніх офіційних осіб США, співробітників Конгресу, експертів і колишніх помічників кандидатки від Демократичної партії, щоб виявити відмінності між зовнішніми політичними поглядами президента Джо Байдена та Ґарріс.Послужний список Ґарріс в Китаї відносно обмежений порівняно з Байденом. Президент США навіть будучи кандидатом у 2020 році міг похвалитися тим, що провів багато часу з Сі Цзіньпіном як віце-президент. Поряд з цим, щодо Ґарріс зафіксовано лише коротку мить її особистої зустрічі з китайським лідером, коли вона «вітала президента Сі», який прямував на саміт Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва в Бангкоку у 2022 році.Найбільшим досвідом Ґарріс у Китаї може бути час, який вона витратила, намагаючись зміцнити альянси США в Індо-Тихоокеанському регіоні як віце-президент. Вона тричі подорожувала до Південно-Східної Азії як віце-президент, відвідавши Сінгапур, В’єтнам, Таїланд, Філіппіни та Індонезію. Під час поїздки вона підкреслила «непохитну відданість» Сполучених Штатів своєму союзнику на зустрічі з президентом Фердинандом Маркосом-молодшим.Позиція, яку вона висунула щодо Китаю як кандидата в президенти 2020 року, тісно узгоджується з політикою Білого дому протягом останніх чотирьох років — одночасно прагнути конкуренції та співпраці. Однак її бачення відрізнялося від поточної політики в одному аспекті: вона критикувала китайські мита Трампа.Ґарріс як сенатор, так і як кандидат у президенти виділяється увагою до сфери прав людини. Вона та 55 інших сенаторів виступили співавторами Закону Гонконгу про права людини та демократію 2019 року, який запровадив санкції проти посадовців за порушення прав людини в Гонконзі під час масових протестів.Наступного року вона виступила співавтором закону, який застосовував подібну інструкцію до порушень прав людини Китаєм у Сіньцзяні. Ґарріс також закликала тодішнього держсекретаря Майка Помпео вжити подальших заходів у наступному листі після того, як з’явилися повідомлення про зусилля китайського уряду щодо обмеження народжуваності в Сіньцзяні.Як і майже всі американські політики, Ґарріс звинувачує Китай у крадіжці інтелектуальної власності та нечесній торгівлі. Поряд з цим, як і політики істеблішменту протягом десятиліть, вона також наполягала на тому, що регіональні та глобальні проблеми, включаючи Північну Корею та зміну клімату, вимагають робочих відносин з Пекіном.Загалом, на думку експертів, підхід Ґарріс до політики Китаю навряд чи істотно відрізнятиметься від підходу Байдена.