Сі Цзіньпін планує прибути до Вашингтона з великою делегацією керівників китайських компаній.Зустріч із Трампом запланована на 24 вересня. Склад делегації ще не оприлюднений, однак сам формат є нетиповим: після масштабного наступу китайської влади на технологічний, освітній і девелоперський сектори Сі Цзіньпін рідко брав приватних підприємців у закордонні поїздки.Пекін прагне продемонструвати готовність до розширення торгівлі та інвестицій, а водночас запропонувати Трампу відчутні економічні результати напередодні проміжних виборів у США. Серед можливих домовленостей — торгівля «нечутливими» товарами, аграрна продукція, послаблення нетарифних бар’єрів і збільшення кількості китайських ліцензій на експорт рідкісноземельних матеріалів американським компаніям.Утім, очікування від зустрічі залишаються стриманими. Велика бізнес-делегація — це насамперед дипломатичний сигнал про те, що Китай намагається використати економічну взаємозалежність як стабілізатор відносин зі США, не поступаючись у ключових питаннях технологічної та стратегічної конкуренції.Джерело
Небезпечна ілюзія «тихої дипломатії» з КитаємМайлз Юй, колишній радник державного секретаря США Майка Помпео з питань Китаю, у своїй новій колонці для The Washington Times критикує поширене у Вашингтоні переконання, що найскладніші питання у відносинах із Пекіном потрібно вирішувати за зачиненими дверима.На його думку, так звана «тиха дипломатія» рідко змінює поведінку китайського керівництва. Натомість закритість переговорів дозволяє Пекіну затягувати час, уникати публічної відповідальності та подавати зміст домовленостей різним аудиторіям у вигідний для себе спосіб.Як один із прикладів Юй згадує зобов’язання, взяті Китаєм під час вступу до СОТ. Пекін обіцяв відкриття ринку, прозорість, захист інтелектуальної власності та дотримання міжнародних правил. Проте, на думку автора, багато із цих обіцянок так і не були повністю виконані.Юй наголошує на принциповій відмінності політичних систем: у демократіях дипломатія підлягає парламентському, медійному та суспільному контролю, тоді як у Китаї зовнішньополітичні рішення ухвалює вузьке партійне керівництво, яке не зобов’язане публічно пояснювати свої дії.Автор хотів підкреслити, що сам факт діалогу ще не є дипломатичним досягненням. Переговори з Китаєм повинні супроводжуватися чіткими умовами, механізмами перевірки, прозорістю та реальними наслідками за невиконання домовленостей.Це жорстка позиція представника американської школи "яструбів".
«Довга рука» китайської держави: Пекін прагне, щоб його закони діяли за межами КНРКитай десятиліттями критикував США за екстериторіальне застосування санкцій та експортних обмежень. Тепер Пекін дедалі активніше використовує подібні інструменти сам.⛔️ У квітні китайська влада змусила Meta відмовитися від придбання за 2 млрд доларів зареєстрованого в Сінгапурі ШІ-стартапу Manus, а його китайським засновникам заборонила залишати країну.Поворот прискорився після арешту в Канаді у 2018 році фінансової директорки Huawei Мен Ваньчжоу на запит США. Цей випадок продемонстрував Пекіну вразливість китайських компаній перед американськими санкціями.У 2021 році КНР ухвалила закон проти виконання іноземних санкцій. Відтоді Пекін поширює власні правила на іноземні компанії, які використовують китайські компоненти або працюють на китайському ринку. JPMorgan Chase і Citigroup уже судяться в Китаї через замороження активів підсанкційного китайського трейдера на вимогу США.❗️Міжнародні компанії опиняються між двома правовими системами: виконання західних санкцій може порушувати китайське законодавство, а дотримання вимог Пекіна — закони США чи Європи.Сила Китаю ґрунтується не на контролі над світовими фінансами, як у випадку США, а на величезному внутрішньому ринку та центральній ролі у глобальних виробничих ланцюгах.Екстериторіальні норми стосуються не лише бізнесу. Закон про «сприяння етнічній єдності» передбачає відповідальність за вчинені за кордоном дії, які Пекін вважає такими, що «підривають національну єдність».Китай більше не хоче лише пристосовуватися до правил, створених іншими. За правління Сі Цзіньпіна він прагне сам визначати ці правила — зокрема й за межами власних кордонів.Джерело
Узбекистан став другою країною після Пакистану, яка придбала китайські винищувачі J-10CEЩонайменше шість винищувачів з’явилися у відео, оприлюдненому адміністрацією президента Узбекистану до Дня незалежності країни. Літаки показали на злітній смузі, у польоті та під час урочистого привітання водяною аркою. Раніше повідомлялося про можливе придбання Ташкентом 24 літаків, однак кількість замовлених винищувачів і вартість контракту офіційно не розкривалися.J-10CE — експортна версія китайського одномоторного багатоцільового винищувача J-10C, розробленого Chengdu Aircraft Corporation. Першим закордонним покупцем став Пакистан, який застосовував ці літаки під час збройного зіткнення з Індією у травні 2025 року. Зараз можливість їх придбання також розглядає Бангладеш.Для Китаю ця угода має значення, яке виходить далеко за межі звичайного експорту озброєнь. Пекін поступово входить на оборонний ринок Центральної Азії, де протягом десятиліть домінували радянська та російська військова техніка. Узбецькі ВПС традиційно використовували, зокрема, винищувачі МіГ-29 і Су-27.Придбання J-10CE демонструє прагнення Ташкента диверсифікувати джерела постачання озброєнь і зменшити залежність від одного партнера. Водночас для Пекіна це важливий успіх у просуванні китайської військової техніки на ринки колишнього радянського простору.
Китайські виробники готують дешеві дрони-перехоплювачі до масового експортуКитайські виробники безпілотників роблять ставку на недорогі дрони-перехоплювачі з корпусами, надрукованими на 3D-принтері, розглядаючи їх як новий перспективний експортний товар. Про це пише Financial Times.На найбільшій у Китаї виставці дронів у Шеньчжені цього року десятки компаній представили власні системи перехоплення БПЛА. Багато виробників почали розробляти такі системи лише кілька місяців тому.Більшість представлених моделей — невеликі перехоплювачі з 3D-друкованим корпусом, чотирма крилами та електродвигунами. У носовій частині встановлюються камери й системи наведення. Ціна заявлених моделей становила 10–20 тис. юанів ($1,5–2,9 тис.).Попит на такі системи зріс після широкого застосування Росією та Іраном дешевих ударних дронів. Китайські компанії мають перевагу у виробництві, оскільки значна частина компонентів перехоплювачів використовується і в звичайних БПЛА.Один із китайських виробників заявив, що почав розробку перехоплювачів у жовтні 2025 року і вже продає кілька тисяч одиниць на місяць. Серед покупців, за його словами, є росія та країни Близького Сходу.Китайські виробники також стверджують, що розвиток ШІ за останній рік дозволив підвищити точність систем наведення. Водночас експерти зазначають, що головною складністю залишається інтеграція перехоплювачів із радарами та іншими системами виявлення і управління.Для Китаю цей напрям є продовженням його позицій на ринку БПЛА та компонентів до них. За даними Drone Industry Insights, китайська DJI контролює 70–80% світового ринку цивільних дронів, а китайські виробники минулого року подали більш ніж удвічі більше патентних заявок на технології боротьби з безпілотниками, ніж американські.https://www.ft.com/content/547e5366-b476-4695-81e6-579fc452bed6?syn-25a6b1a6=1
Китай посилює підтримку ринку нерухомості на тлі затяжної кризиПекін оголосив новий пакет заходів для підтримки ринку нерухомості, який уже п’ятий рік перебуває у кризі.Зокрема, максимальний термін іпотеки збільшать із 30 до 40 років. Влада також підтримуватиме залучення фінансування забудовниками через випуск акцій та облігацій.Водночас Китай планує поступово відмовлятися від моделі попередніх продажів житла, яка стала одним із факторів поглиблення кризи. Забудовники мають переходити до продажу вже завершених квартир. Покупці сплачуватимуть лише невеликий депозит і матимуть право відмовитися від угоди, якщо житло не буде передане вчасно.Для зниження фінансового навантаження на забудовників їм також дозволять сплачувати земельні збори частинами.За даними Bloomberg, окремі заходи самі по собі не є масштабним стимулюванням, однак у сукупності вони свідчать про посилення зусиль Пекіна зі стабілізації сектору. Продажі новобудов у Китаї вже впали більш ніж удвічі від пікового рівня 2021 року.Криза нерухомості залишається одним із ключових факторів тиску на китайську економіку: падіння продажів та боргові проблеми забудовників продовжують стримувати споживання й інвестиції.https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-08-28/china-pushes-forward-home-sale-overhaul-as-crisis-drags-on
Китай поступово витісняє Росію з ринку озброєнь Центральної АзіїКитай дедалі активніше заходить у сферу оборони країн Центральної Азії, де після розпаду СРСР Росія десятиліттями фактично мала монополію на постачання військової техніки.Йдеться не лише про окремі закупівлі. Китай уже присутній у різних сегментах оборонної сфери:— Узбекистан використовує китайські системи ППО FD-2000 та раніше закуповував ударні дрони Wing Loong. Наразі також поширюються повідомлення про можливу закупівлю китайських винищувачів J-10CE, однак офіційного підтвердження цьому немає;— Казахстан придбав ударні Wing Loong-1 та військово-транспортні Y-8F-200;— Туркменістан експлуатує китайські системи ППО HQ-9 і HQ-12, а також безпілотники;— Таджикистан отримує китайську бронетехніку, озброєння та допомогу у розвитку прикордонної інфраструктури;— Киргизстан отримує від Пекіна військову допомогу, техніку та підготовку силових структур.Війна Росії проти України додатково посилила цю тенденцію. За даними SIPRI, російський експорт основних видів озброєнь у 2021–2025 роках скоротився на 64% порівняно з попереднім п'ятирічним періодом. Російська промисловість також значною мірою зосереджена на забезпеченні власної армії.Водночас країни регіону не обов'язково прагнуть просто замінити Росію Китаєм. Для них важливіша диверсифікація постачальників — поряд із Росією та Китаєм дедалі помітнішими стають Туреччина та власні оборонні виробництва.Тому Китай поки не витіснив Росію з Центральної Азії, але російська монополія на військово-технічні зв'язки з регіоном поступово руйнується. Особливо показовим стане можливе підтвердження поставок J-10CE Узбекистану — це означатиме перехід китайсько-центральноазійської військової співпраці на новий рівень.https://caspianpost.com/caucasus-caspian-intelligence/china-is-eroding-russia-s-dominance-in-central-asia-s-defense-market
Meest China майже вдвічі збільшила частку відправлень, які доставляють одразу зі складу до отримувачаУкраїнські логістичні компанії змінюють роботу через пошкодження складської та транспортної інфраструктури внаслідок російських ударів. Один із прикладів — Meest China, яка переглянула процес обробки вантажів, щоб скоротити час їхнього перебування на українських транзитних складах.За словами експертки компанії Тетяни Лис, зміни почали впроваджувати ще восени 2025 року. Зокрема, було перебудовано систему сповіщень клієнтів та алгоритм обробки вантажів на складах.У результаті частка комерційних замовлень, які відправляють у день надходження вантажу на транзитний склад, зросла з близько 40% до 70–75%. У компанії заявляють, що до кінця року хочуть довести цей показник до понад 90%.Окремо Meest China переглянула страхування вантажів: деякі логістичні партнери почали пропонувати покриття, що включає і воєнні ризики.Зміни відбуваються на тлі значних втрат української складської інфраструктури — за даними LIGA.net, від початку повномасштабної війни було втрачено понад 1 млн кв. м складських площ.https://biz.liga.net/ua/fmcg/news/meest-china-podvoila-kilkist-vidvantazhen-zavdiaky-optymizatsii-lohistyky
«Війну в Ірані виграв Китай»: як Трамп допомагає Пекіну посилювати глобальний вплив — BBCКитай не брав безпосередньої участі у війні США та Ізраїлю проти Ірану, однак низка американських експертів вважає, що Пекін у підсумку отримав від конфлікту стратегічні переваги.За оцінками експертів, торговельні війни та військові дії Трампа послаблюють довіру до США, їхніх союзницьких зобов'язань і ролі Вашингтона у світовому порядку. На цьому тлі Китай дедалі більше сприймається частиною країн як більш передбачуваний і прагматичний партнер.Одним із прикладів стала енергетична криза. Після перекриття Ормузької протоки Китай, за даними BBC, майже вдвічі скоротив імпорт нафти, використавши великі стратегічні запаси. Це допомогло пом'якшити дефіцит на світовому ринку та уникнути прогнозованого стрибка цін до $200 за барель.Пекін також зміцнив дипломатичні позиції на Близькому Сході. На відміну від США, Китай підтримує відносини з широким колом держав регіону, що дозволяє йому позиціонувати себе як потенційного посередника та стабілізатора.Водночас Китай не вважає ситуацію однозначною перемогою. Китайський експерт Ван Цзінь зазначає, що США залишаються головним військовим партнером держав Перської затоки, а Китай сам постраждав від скорочення поставок нафти з регіону.Крім того, Пекіну доведеться балансувати між Іраном та арабськими державами Перської затоки, зберігаючи одночасно енергетичну безпеку, свободу судноплавства та відносини з обома сторонами.Війна не означає автоматичної заміни США Китаєм на Близькому Сході. Однак, на думку цитованих BBC експертів, непередбачувана політика Вашингтона створює для Пекіна додатковий простір для посилення дипломатичного, економічного та політичного впливу у світі.https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cy4zded9779o
Китай запускає програму фінансування на $119 млрд для підтримки економіки, але її ефект цього року може бути обмеженимКитай почав приймати заявки на фінансування місцевих інфраструктурних та стратегічних проєктів у межах програми обсягом 800 млрд юанів ($119 млрд).Механізм, оголошений урядом ще в березні, покликаний надати проєктам стартове фінансування та залучити додаткові кошти банків і приватного капіталу. Цьогорічний обсяг програми збільшили з 500 млрд юанів у 2025 році.Водночас із реалізацією виникли затримки. Місцева влада лише зараз формує та подає Пекіну перелік відповідних проєктів, а від подання заявки до фактичного виділення коштів може пройти щонайменше місяць.Однією з причин затримки стала нестача проєктів, які відповідають новим вимогам на тлі обмежень щодо місцевого боргу. Це особливо важливо на тлі погіршення інвестиційної активності: за перші сім місяців 2026 року інвестиції в основні фонди Китаю скоротилися на 6,7%, а ВВП у другому кварталі зріс лише на 4,3% у річному вимірі.За оцінкою Caitong Securities, програма потенційно може забезпечити до 10 трлн юанів загальних інвестицій завдяки ефекту фінансового мультиплікатора. Однак безпосередній вплив на інвестиції у 2026 році може становити лише близько 2 трлн юанів через затримки та нестачу готових до фінансування проєктів.Goldman Sachs оцінює, що за умови повноцінного запуску програми у третьому кварталі її внесок у зростання китайського ВВП може становити близько 0,5 процентного пункту, причому основний ефект припаде на кінець 2026-го та початок 2027 року.Фактично Пекін намагається підтримати економіку не масштабним загальним стимулюванням, а точковим фінансуванням уже підготовлених інфраструктурних і стратегічних проєктів. Проте саме здатність місцевої влади швидко знайти та реалізувати такі проєкти може визначити, наскільки дієвим буде цей пакет стимулів.https://www.reuters.com/world/asia-pacific/chinas-119-billion-policy-financing-tool-begins-project-applications-faces-roll-2026-08-24/
TGLIST.COM.UA
