Дипломатія Китаю в ООН щодо російсько-української війни– у Journal of Contemporary China вийшла стаття Віти Голод та Наталії Мудренко У дослідженні проаналізовано заяви китайських дипломатів і голосування Китаю в ООН у 2014–2025 роках. Одним із ключових методів дослідження став порівняльний аналіз позиції Китаю у двох міжнародних конфліктах — російсько-українській війні та війні в Газі.Практичні висновки:▪️Китайська «нейтральність» не є універсальним і послідовно застосовуваним принципом. Вона змінюється залежно від стратегічних інтересів Пекіна, політичної ціни конкретного голосування та відносин Китаю з учасниками конфлікту.▪️У випадку України Китай систематично уникає прямого визначення Росії як агресора, утримується під час голосувань за резолюції, що передбачають політичну або правову відповідальність, і виступає проти санкцій, репарацій та інших каральних механізмів.▪️Пекін підтримує переважно ті рішення, які не називають винну сторону та зосереджуються на припиненні вогню, переговорах, гуманітарних або технічних питаннях. ▪️Підтримка Китаєм заклику до припинення вогню не означає підтримки української формули миру чи відновлення справедливості. Така підтримка часто спрямована передусім на замороження конфлікту та зниження міжнародної напруги без визначення відповідальної сторони.▪️У випадку Гази Китай діє значно активніше: прямо називає учасників конфлікту, використовує чіткішу правову та гуманітарну риторику і частіше підтримує резолюції із закликами до конкретних дій.▪️Китай намагається закріпити у світовому інформаційному просторі уявлення про себе як про нейтрального посередника. Отже, офіційні заяви Китаю про суверенітет, територіальну цілісність і невтручання не можна сприймати окремо від його реальної поведінки. Для оцінки китайської позиції важливо аналізувати не лише слова, а й голосування, процедурні рішення та те, які механізми відповідальності Пекін підтримує або блокує.❗️Для України це означає, що Китай навряд чи підтримає міжнародні рішення, які прямо покладають відповідальність на Росію або створюють механізми її покарання. Водночас Пекін може підтримувати переговорні, гуманітарні та технічні ініціативи, якщо вони не загрожують його відносинам із Москвою.Детальніше — у статті