Джерело
ꑭ Київська громада українських рідновірів ᛟᛉ | Пам'ятаємо⚡️⚡️Величар Бабич — язичник, який віддав життя за українсь...
168 Охват/переглядів
2026-04-15 08:52
Повідомлення №6984
Пам'ятаємо⚡️⚡️Величар Бабич — язичник, який віддав життя за українську Nацію та державність. Відстояв Запоріжжя, коли колаборанти та сепаратисти хотіли створити знр. Формував українську національну свідомість у молоді. Вбитий какцапськими окупантами в Маріуполі. І тому здобув життя вічне в Полку Перуновому⚡️⚡️Дмитро народився і жив у Запоріжжі. З дитинства багато читав. Цікавився історією України, особливо УПА та визвольного руху, історією воєн, озброєння. Займався фізичною підготовкою, відвідував патріотичні табори, згуртував навколо себе місцеву молодь — проводив з ними військові тренування на острові Хортиця. З 2011 року очолював у місті ВГО «Патріот України». Брав активну участь у мітингах, патріотичних заходах і вишколах. З 2005 року був рідновіром, активістом Запорізької громади, організатором богославень і свят рідновірів на острові Хортиця. Цікавився старослов'янськими оберегами, розробляв макети, розповсюджував по Україні та за кордоном. За словами друзів, до війни з росією Дмитро готувався з 2005 року, тренувався сам і тренував інших. Застосовував для цього козацькі практики. Псевдо Дмитра Величар — це його ім'я при посвяті у рідновіри.Брав активну участь в Революції Гідності. Один з організаторів і активний учасник супротиву створення Запорізької народної республіки в квітні 2014-го. Вважав захист країни своєю місією, тому з початку російсько-української війни добровольцем пішов на фронт. У травні 2014-го вступив до лав «Азову». Обіймав посаду начальника шифрувального і оперативного зв'язку. Друзі згадують Величара як людину абсолютно вірну ідеї та чину.За словами побратимів, він був абсолютно унікальною, військовою людиною, відданою своїй справі. Він жив заради перемоги. Відмовлявся ходити у відпустки. Рідко відкривався, ніколи не скаржився й нічого не боявся.Коли 24 лютого 2022-го почалася повномасштабна війна, Дмитро служив у Маріуполі. До останнього подиху жив як воїн, присвятивши своє життя боротьбі за вільну Україну.Штаб-сержант Дмитро Бабіч нагороджений пам'ятним знаком «Захисник Маріуполя» (2015), нагрудними знаками «За відзнаку в службі» (2016 та 2017), «За доблесну службу» (2019), відзнакою Президента України «З«участь в АТО» (2016), медаллю «За військову службу Україні» (2022). А посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.У рідному Запоріжжя є вулиця на честь Величара. З міста вона веде на Хортицю, де вічно перебуває витязь.Тому, хто впав на полі бою,Перуниця дає Води Живої напитися.А попивши її, він їде до Сварги на коні білому.І там стрічає його Перуні веде до блаженних своїх хоромів,там він перебуде до Часу,і дістане нове тіло.І так має жити і радуватися вічноі до віку віків,за нас молитву творячи!(Велесова книга, д. 26)✋🏻 Слава⚡️⚡️✋🏻 Слава⚡️⚡️✋🏻 Слава⚡️⚡️