Україна без тортур | Права людини VS Місця несвободи | Закон VS Справедливість | УБТ News

Представники українських правозахисних організацій взяли участь у модельному судовому процесі за участі міжнародних експертівЧотирнадцять представників українських громадських правозахисних організацій долучилися до дводенного модельного судового процесу, організованого DIGNITY – Danish Institute Against Torture. Захід був спрямований на посилення практичних навичок у сфері міжнародного кримінального права.Участь у навчанні взяли представники ГО «Україна без тортур», Харківської правозахисної групи та «Захист в’язнів України». Від ГО «Україна без тортур» у заході брала участь членкиня організації, моніторка Національного превентивного механізму Олена Прашко.У форматі імітованого судового розгляду учасники відпрацьовували ключові елементи кримінального провадження: проведення передсудових інтерв’ю зі свідками, формулювання обвинувачень, підготовку та виголошення вступних заяв, прямі й перехресні допити, оцінку доказів, судові дебати та ухвалення вердикту. Особлива увага приділялася професійній рефлексії та аналізу кожного етапу процесу спільно з тренерами з метою подальшого застосування набутого досвіду в українських реаліях.Провідні міжнародні експерти у сфері міжнародного кримінального права – Говард Моррісон, Девід Рі, Філіппо Де Мінічіс та Кірсті Сазерленд – виконували ролі суддів, прокурорів і захисників. Учасники тренінгу по черзі виступали свідками та ймовірними обвинуваченими, що дозволило глибше зрозуміти механізми подання, перевірки та оскарження доказів у судовому процесі.Навчання розпочалося з моделювання передсудового інтерв’ювання свідків під керівництвом прокурора. Завданням учасників було ідентифікувати методологічні помилки та відпрацювати коректні техніки постановки запитань у малих групах. Наступний етап охоплював повний цикл судового розгляду — від висунення обвинувачень до оголошення вироку.За результатами імітованого судового розгляду було винесено вердикт «невинний» у зв’язку з недостатністю доказів, що стало підставою для ґрунтовної дискусії з експертами щодо стандартів доказування та вимог міжнародного кримінального права.В умовах, коли Україна продовжує боротьбу за справедливість і притягнення до відповідальності осіб, причетних до ймовірних воєнних злочинів, формування якісних, доказово обґрунтованих справ є критично важливим. Подібні практичні навчання сприяють дотриманню міжнародних правових стандартів, посиленню інституційної спроможності громадянського суспільства та глобальній боротьбі з безкарністю.Першоджерело.

​​🎄З Різдвом Христовим та Новим 2026 роком!🎄Шановні колеги, правозахисники, монітори НПМ та партнери!🎄Щиро вітаю вас зі світлими святами Різдва Христового та Новим 2026 роком.🎄Цей рік знову був непростим, але саме завдяки вашій принциповості, стійкості та відданості цінностям прав людини вдалося зберігати людяність там, де вона найуразливіша. Ваша щоденна робота — це не лише захист прав і гідності, а й внесок у формування справедливого, гуманного та відповідального суспільства.🎄Дякую вам за професіоналізм, небайдужість і готовність брати на себе відповідальність навіть у найскладніших умовах. Ваша діяльність у сфері запобігання катуванням і жорстокому поводженню має глибоке значення для майбутнього України.🎄Нехай 2026 рік принесе вам внутрішню опору, нові сили, підтримку однодумців і віру в те, що спільні зусилля здатні змінювати систему. Бажаю миру, здоров’я, тепла в серцях, родинного затишку та впевненості у завтрашньому дні.🎄З повагою та найкращими побажаннями,Голова правління ГО «Україна без тортур» Костянтин Ключаров

​​Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях УкраїниГенеральна Асамблея ООН ухвалила оновлену резолюція «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь».Резолюцію підтримали 79 країн, 73 утрималися, а 16 виступили проти.Резолюція стосується ситуації з правами людини на всіх тимчасово окупованих Росією територіях України. Вона передбачає посилений міжнародний контроль за системними порушеннями прав людини та міжнародного гуманітарного права, які здійснює російська окупаційна влада проти мирного населення.Документ засуджує війну росії проти України, підтверджує суверенітет і територіальну цілісність України та наголошує, що жодні спроби змінити статус українських територій не визнаються. Генеральна Асамблея ООН вимагає від росії негайно припинити агресію та вивести всі свої війська з території України.У резолюції окремо посилено положення щодо засудження катувань, нелюдського поводження та інших грубих порушень прав людини, яких зазнають українські військовополонені та незаконно утримувані цивільні особи. Це положення ґрунтується на висновках Незалежної міжнародної комісії з розслідування злочинів росії, які підтверджують факти насильницьких зникнень і катувань як на окупованих територіях України, так і на території самої росії.Також засуджується відмова російської влади надавати інформацію про долю та місце перебування викрадених і полонених українців, з вимогою негайно розкрити ці дані.Генеральна Асамблея ООН закликала росію надати міжнародним організаціям, зокрема Міжнародному комітету Червоного Хреста, безперешкодний доступ до місць утримання українських військовополонених і цивільних, забезпечити їм медичну допомогу та провести повний обмін полонених.У документі також висловлюється стурбованість тим, що росія мілітаризує окуповані території, примусово мобілізує їхніх жителів, переслідує журналістів, правозахисників, а також руйнує культурну спадщину.Також у документі згадується, що рф можуть внести до «списку ганьби» за злочини сексуального насильства, пов’язані з конфліктом. Росія вже третій рік поспіль перебуває в аналогічному списку як «злісний порушник» через убивства та каліцтва українських дітей і атаки на освітні та медичні установи в Україні.

​​Олена Прашко відзначена за вагомий внесок у захист прав людиниЩиро вітаємо Олену Прашко — членкиню ГО «Україна без тортур», моніторку Національного превентивного механізму з почесною відзнакою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця «За вагомий внесок у захист прав людини».Ця нагорода є заслуженим визнанням багаторічної, послідовної та відданої праці Олени у сфері захисту прав людини. Із 2015 року її професійна діяльність тісно пов’язана з Національним превентивним механізмом: спочатку як головної спеціалістки Департаменту з питань національного превентивного механізму, а з 2022 року — як моніторки НПМ. За цей час Олена здійснила понад 400 моніторингових відвідувань місць несвободи та набула репутації експертки з моніторингу стаціонарних установ соціального захисту, закладів з надання психіатричної допомоги, геріатричних пансіонатів та інших соціальних установ.Вагомим внеском у розвиток системи моніторингу є також її авторство методичних рекомендацій, чеклистів і опитувальників, які стали практичними інструментами для підвищення ефективності захисту прав людини в соціальних місцях несвободи.Сама Олена наголошує, що найбільшим джерелом натхнення для неї є можливість бути дотичною до позитивних змін, які відбуваються у стаціонарних закладах після моніторингових відвідувань. «Ця відзнака — результат спільної роботи та підтримки родини, друзів, колег із ГО «Україна без тортур», ДУ «Інститут судової психіатрії», ГО «Лабораторія прав людини» з якими разом крокує одним шляхом» - відзначає Олена.Щиро вітаємо Олену з цією високою відзнакою та бажаємо професійної стійкості, нових успіхів у справі захисту прав людини, а також подальших результативних змін, що зміцнюють гідність, безпеку та справедливість у суспільстві.

​​Оприлюднено Доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини “Про стан прав людини в Україні” (1 червня – 30 листопада 2025 року) Більшою мірою доповідь стосується порушень прав людини у мовах воєнних дій на території України та ТОТ обумовлених повномасштабним вторгненням рф.Зокрема у доповіді йдеться про наступне: 🔵У період з 1 червня по 30 листопада 2025 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ, англ. OHCHR) зафіксувало суттєву ескалацію бойових дій на всій території України, що призвело до зростання шкоди для цивільного населення. Інтенсивні бойові дії в прифронтових районах у поєднанні з частими масштабними атаками рф із застосуванням ракет та баражувальних боєприпасів по міських центрах зумовили зростання кількості жертв серед цивільного населення протягом звітного періоду. Загалом загинули 1420 цивільних осіб та 6545 були поранені, зокрема 4435 чоловіків, 3148 жінок, 229 хлопчиків і 153 дівчинки. Серед постраждалих — 61 медичний працівник, 6 працівників медіа та 99 співробітників екстрених служб. 97% усіх жертв серед цивільного населення були зафіксовані на територіях, контрольованих Україною (1 363 загиблих і 6 398 поранених), тоді як 3 відсотки — на територіях, окупованих рф (57 загиблих і 147 поранених).🔵Ситуація в прифронтових районах продовжувала погіршуватися. Короткодистанційні дрони, авіаційні бомби та інші вибухові засоби ураження призводили до загибелі й поранень цивільних осіб, а також до руйнування житла та іншої критично важливої цивільної інфраструктури. У низці прифронтових міст медичні та інші життєво необхідні служби фактично припинили функціонування, що сприяло зростанню внутрішнього переміщення населення. 🔵У період з кінця травня до серпня 2025 року Україна та рф здійснили найбільші з 2022 року обміни військовополоненими та цивільними затриманими, у результаті яких з обох сторін було звільнено понад три тисячі осіб. Звільнені українські військовополонені повідомляли, що у 2025 році тривали тортури та жорстоке поводження, включно із сексуальним насильством, а також випадки смерті в місцях несвободи, особливо в установах на території рф. УВКПЛ провело інтерв’ю зі 187 нещодавно звільненими українськими військовополоненими (усі — чоловіки). Більшість опитаних перебували в полоні понад два роки, а окремі — більше трьох років. 185 опитаних надали докладні свідчення про тортури та жорстоке поводження, зокрема про тяжкі побиття, утримання в стресових позах, ураження електричним струмом, удушення, напади собак, тривале стояння, виснажливі фізичні вправи або примусову працю, приниження, а також про вкрай тяжкі умови тримання під вартою. Із числа цих опитаних 141 особа (75 відсотків) повідомила, що зазнала сексуального насильства. Окремо деякі військовополонені розповідали про тортури та жорстоке поводження під час допитів, які проводили слідчі з метою отримання зізнань або свідчень про воєнні злочини.🔵З середини листопада 2025 року УВКПЛ зафіксувало зростання повідомлень про страти українських військовослужбовців, захоплених збройними силами рф. Задокументовано позасудову страту 8 українських військовополонених. Починаючи з середини листопада 2025 року УВКПЛ зафіксувало зростання кількості повідомлень про страти українських військовослужбовців, захоплених збройними силами рф. Загалом з 24 лютого 2022 року задокументувано позасудові страти 96 українських військовополонених та осіб, виведених з бойових дій (hors de combat) (усі — чоловіки), вчинені збройними силами рф.🔵Літні табори та зміни до навчальних програм 2025–2026 навчального року посилили російське «патріотичне виховання» дітей на тимчасово окупованих територіях України, починаючи з трирічного віку, тоді як для дітей проводилися мілітаризовані змагальні заходи під наглядом військовослужбовців збройних сил рф. З повним текстом звіту можна ознайомитися за лінком (англійською мовою).

​​Міжнародний день прав людини10 грудня світ відзначає Міжнародний день прав людини — дату, що символізує глобальну відданість принципам гідності, свободи та рівності. Саме цього дня 77 років тому Генеральна Асамблея ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини — перший універсальний документ, який проголосив невід’ємні права кожної людини незалежно від її походження, мови, релігії чи соціального статусу.Декларація, прийнята у 1948 році в Парижі, стала основою сучасної архітектури міжнародного захисту прав людини. Її 30 статей визначили ключові стандарти прав і свобод: право на життя, особисту безпеку, справедливий суд, освіту, власність, громадянство; свободи думки, совісті, релігії, вираження поглядів та пересування. Документ забороняє свавільні арешти, катування, дискримінацію та втручання в особисте життя. На його положення спираються міжнародні договори, пакти, конвенції та національні конституції багатьох держав.Для України ця дата має особливе значення. Умови збройної агресії російської федерації супроводжуються системними порушеннями прав людини: катуваннями, депортаціями, убивствами цивільних, розстрілами полонених та іншими воєнними злочинами та злочинами проти людяності. У цих обставинах принципи Загальної декларації набувають ще більшої ваги, адже саме вони визначають цінності, за які український народ продовжує боротьбу.Міжнародний день прав людини нагадує, що повага до людської гідності й верховенства права є не декларацією, а обов’язком, який мають забезпечувати держави та міжнародна спільнота.Члени громадської організації “Україна без тортур” долучилися до Міжнародної правозахисної конференції, присвяченої Дню прав людини – “Уроки України для світу: нові виклики у сфері захисту прав людини”. У заході взяли участь Голова Правління - Костянтин Ключарьов та менеджери проєктів організації Олена Миронова та Влад Єгоров.Захід об’єднав представників державних органів, міжнародних організацій, правозахисників та став фаховим майданчиком для обговорення воєнних злочинів, вчинених російською федерацією проти українців, аналізу сучасного стану дотримання прав людини в нашій державі та підтвердження незмінного європейського курсу України у сфері правозахисної політики.Попри всі випробування, які випали на долю України, наше суспільство має незаперечне право на справедливість і невідворотнє покарання кожного, хто вчинив злочини проти людяності: вбивав, катував, гвалтував, руйнував мирні українські міста. Україна впевнено рухається шляхом європейської інтеграції — складним, але закономірним, адже ми боремося не лише за свою свободу, а й за утвердження європейських цінностей та формування інституційної основи для майбутнього членства в ЄС.Ми віримо в неминучість відповідальності для всіх винних. Віримо, що права, закріплені Загальній декларації прав людини, є не декларацією, а реальними гарантіями, які забезпечуються Україною та міжнародною спільнотою.

​​Участь засуджених у захисті України: аналіз державної політики, статистики та перших результатів.Раніше ми вже писали про примусову мобілізацію засуджених у РФ, де вербування в’язнів через ПВК «Вагнер» та інші силові структури здійснювалося без належних правових процедур і часто під тиском. Український підхід принципово інший — правовий, контрольований і заснований виключно на добровільності, принаймні в публічній площині та в особистих інтерв’ю засуджені, які доєдналися до ЗСУ не зазначають протилежного.У травні 2024 року Верховна Рада України ухвалила історичні зміни до законодавства, запровадивши механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для служби у Збройних Силах України. Закон “Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності” визначив чіткі правові рамки, процедури та обмеження.Новий механізм дозволяє лише певним категоріям засуджених претендувати на умовне звільнення. Закон прямо забороняє залучати осіб, засуджених за: злочини проти національної безпеки, тяжкі корупційні кримінальні правопорушення, зґвалтування та злочини, пов’язані із сексуальним насильством, умисні вбивства (за винятком окремих випадків) та деякі інші.Не допускаються також засуджені з низкою тяжких захворювань — зокрема ВІЛ у стадії СНІДу, активним туберкульозом чи гепатитом.Процедура включає: добровільне подання заяви засудженим; військово-лікарську комісію, яка визначає придатність до служби; перевірку військовою частиною, яка має погодити зарахування; рішення суду, що ухвалює умовно-дострокове звільнення; прибуття до ТЦК та СП та проходження повноцінної підготовки тривалістю від 40 до 60 днів залежно від підрозділу.Статистика залучення є доволі динамічною від моменту ухвалення закону:🔷 775 осіб — саме стільки, за даними Офісу Генерального прокурора, вступили до війська станом на 30 травня 2024 року.🔷 На початку 2025 року представники Міністерства юстиції повідомляли про понад 8 000 колишніх засуджених у складі ЗСУ.🔷 3 грудня 2025 року, за словами заступника Міністра юстиції Євгена Пікалова в коментарі Le Figaro, ця цифра перевищила 11000 військовослужбовців. Крім того в коментарі зазначається, що 13600 ув’язнених подали заяви на службу, понад 2500 перебувають на етапі перевірки.Понад половина тих, хто долучився, були засуджені за майнові злочини — передусім за крадіжки - відзначає Євген Пікалов. У відкритих джерелах зазначається, що географія подання заяв показує, що найактивнішими є установи у Житомирській, Кіровоградській, Миколаївській, Рівненській, Харківській, Хмельницькій, Вінницькій та Дніпропетровській областях.За інформацією Мін’юсту та журналістських розслідувань, значна частина рекрутів поповнила підрозділи “активного бою”, зокрема: 1-й окремий штурмовий батальйон «Да Вінчі», 225-й окремий штурмовий полк, 92-га окрема штурмова бригада, 93-тя механізована бригада «Холодний Яр», 95-та десантно-штурмова бригада, 3-тя окрема штурмова бригада. До підрозділів доєднуються як чоловіки так і жінки. За офіційними повідомленнями, сотні військовослужбовців, які вступили за процедурою умовного звільнення, уже відзначені: державними нагородами, відомчими відзнаками та заохоченнями командирів підрозділів. Це обумовлено залученістю саме до підрозділів, які беруть участь у активних боях і виконують завдання високої складності, так і ставленням до служби та високою мотивацією - відзначають в батальйоні «Да Вінчі».Міжнародне право не забороняє залучення ув’язнених, але й не містить норм, які б прямо це дозволяли чи регулювали. Це повністю віддано на розсуд окремої держави — за умови дотримання прав людини та добровільності

В Україні вже багато років обговорюється питання дотримання прав людини у місцях несвободи, але одна з найменш помітних і водночас найболючіших проблем — це трудові права засуджених та ув’язнених. ГО «Україна без тортур» неодноразово звертала увагу державних органів та громадськості на те, що система організації праці в установах виконання покарань залишається непрозорою, застарілою і такою, що створює величезні ризики для корупції та зловживань.Зокрема укладення договорів здійснюється непрозоро та нерідко на користь третіх осіб, а не самих засуджених.Свіжий приклад: нещодавно працівники ДБР повідомили про підозру виконуючому обов’язки директора ДП ДКВС «Шепетівської виправної колонії (№98). За даними слідства, посадовець вимагав «відкати» за укладення договорів між виправним закладом та приватними підприємцями, які замовляли виготовлення продукції силами засуджених. Схема працювала просто: за кожний контракт він вимагав 10% від суми угоди, які осідали в його кишені.Повний текст публікації.