Деякі українські праві кажуть, що причина нелюбові Трампа-Венса до України — занадто ліберальна державна політика в Україні щодо ЛГБТ, занадто значне залучення тут Демократичної партії, занадто багато ГОшок, які просували фемінізм і толерантність, і які виставляли Україну напоказ як занадто прогресивну і зовсім не християнську і консервативну.Проте якщо почитати того ж таки Кьортіса Ярвіна (під впливом якого знаходиться Венс), то ніякий лібералізм в Україні не грає ролі.Ярвін критикує не тільки ліберальний націоналізм, а й більш радикальний і правий Blut und Boden ("земля і кров", мається на увазі етнічний) націоналізм як примітивний і конфліктний.Його лайт-версія, лінгістичний націоналізм, також критикується.Хто довгий час особисто спілкувався з американцями міг помітити, що навіть не дуже політизовані американці дивлять на Європу зверху вниз, називаючи європейські суспільства "tribal" через цю концентрацію на етнічності — імпліцитно маючи на увазі, що їх суспільство переступило через примітивний розподіл людей по етнічності.Це, звісно, дуже простий погляд, який не враховує природу винекнення американської нації (яка вся складається з емігрантів), а також те, що в американців все ж є розподіли людей в голові на категорії, які їм замінили етнічні розподіли — в першу чергу расовий розподіл, в другу — релігійний (в США все ще дуже важливо чи людина католик яи протестант, а якщо протестант — то який, в той час як протестантсько-католицькі німці приділяють цьому куди менше уваги).Це потрібно тримати в голові, коли спілкуєшся з американцями на політичні теми.Повернемось до Ярвіна. Із чисто американською простотою Ярвін каже, що всі слов'яни одинакові ззовні (згадуємо, що для американців важливо лише те, чи ти білий), тому для розрізнення один одного використовується примітивний лінгвістичний націоналізм.Одним словом все те, що дороге для 80% українських правих — українське етнічне походження та українська мова — не грає для Ярвіна жодної ролі.Хоч депортуйте всіх неукраїнців на Мадагаскар і змусьте щебетати тих хто залишиться Солов'їною — тільки підтвердите, що ви дурачки.В той же час рф бачиться неореакціонерами ледве не як ідеальний проект недемократичної імперії, який балансує інтереси багатьох етнічних і мовних груп і керується технократами.Як сподобатись американським неореакціонерам-постлібералам, що зараз засіли в Білому Домі, особливо зважаючи на те, що противник у нас рф?Якось переконати, що ми — це міні-імперія і у нас насправді ніяка не демократія, я просвітлена диктатура, якою керує освічений лідер шляхом акламації.Ставлення до ЛБГТ і фемінізму, толерантність до інших націй тут лище третьорядні фактори.