🇺🇦🐧6 лютого 1996 року британська станція «Фарадей» стала українською — Академік Вернадський. Від цієї дати почався відлік самостійної присутності України на крижаному континенті.За 30 років ми зберегли станцію та започаткували на ній нові напрями досліджень, а ще зберегли й продовжили унікальні ряди спостережень, що тривають із середини ХХ століття: метеорологічні (з 1947 року), геомагнітні (з 1954-го), озонові (з 1957-го). Саме ці безперервні дані дають змогу робити науково обґрунтовані висновки про зміни на планеті, насамперед — кліматичні. Зокрема, середня річна температура в районі станції зросла приблизно на 3 °C за майже 80 років.Сьогодні на «Вернадському» працюють за трьома ключовими напрямами — геофізика, метеорологія, біологія. Українські вчені досліджують озонову діру, магнітне поле Землі, іоносферу, вплив клімату на екосистеми Антарктики, відкривають нові види живих організмів. Дані, які фіксують кожні три години, використовують у всьому світі для кліматичних моделей і прогнозів — зокрема й для щоденних прогнозів погоди в Україні.Навіть під час повномасштабної війни Україна зберігає статус консультативної сторони Договору про Антарктику й реальний вплив на рішення щодо континенту. Ми захищаємо наукові та природоохоронні підходи й не даємо проштовхувати імперські ініціативи росії.Є ще одна, людська, історія цієї присутності. Частина полярників пішла захищати країну — понад 30 колег стали військовими. Їх називають «бойовими пінгвінами». Вони воюють на різних напрямках і водночас залишаються частиною антарктичної спільноти. Колег можна підтримати разом — у НАНЦ є постійний збір для них. Війна завершиться. А наука, яку ми не зупинили, працюватиме для країни десятиліттями.Вітання для всіх, хто був і є частиною цієї історії: полярників, науковців, інженерів, медиків, дипломатів. Дякуємо за витримку, професійність і відповідальність.30 років України в Антарктиці. Працюємо далі.