Терапевтичні стосунки відіграють важливу роль у схематерапії. Вони концептуалізуються як стосунки повторного обмеженого батьківства. Ідея полягає у тому, що терапевт бере на себе батьківську роль, проявляючи тепло і турботу стосовно пацієнта - звісно ж, у межах терапевтичних стосунків (тому обмежене батьківство). Важливо зазначити, що стиль цих стосунків потрібно пристосовувати до індивідуальних проблем і схем пацієнта. Зокрема для пацієнтів із розладами особистості терапевтичні стосунки розглядаються як те місце, у якому пацієнт має можливість (а іноді і уперше наважується) відкритися і проявити свою вразливість, випробувати нові моделі соціальної поведінки та змінити моделі міжособистісної взаємодії. Таким чином, терапевтичним стосункам в абсолютно прозорий спосіб відводиться роль місця, у якому пацієнт може працювати над своїми проблемами. Арнод Арнц, Ґітта Якоб. Схема-терапія: модель роботи з частками. Видавництво Свічадо, Львів, 2014 рік, сторінка 22.#порадня_схема_терапія #порадня_високий_ретрит_для_військових #порадня_обмежене_батьківство