Клуб Хірургії

Пацієнти з цукровим діабетом 2 типу часто мають судинні захворювання, і вони можуть потребувати хірургічного втручання або КАГ/КТ із контрастом. Відміна метформіну чи іншого гіпоглікемічнрго препарату - важливий етап (але про це я дізналась лише сьогодні 👀)⚡️ K — Knowledge (що я дізналась)Метформін — це бігуанід, який знижує рівень глюкози шляхом: • ↓ глюконеогенезу в печінці, • ↑ чутливості тканин до інсуліну, • ↓ всмоктування глюкози в кишківнику.Препарат гальмує дихальний ланцюг мітохондрій (комплекс I) → ↓ утворення АТФ → клітина частково переходить на анаеробне дихання (без кисню) → накопичується лактат.У нормі лактат метаболізується печінкою та нирками (через цикл Корі).Але якщо ці органи працюють гірше — лактат не утилізується, розвивається лактатацидоз (pH < 7.35, лактат > 5 ммоль/л).При введенні контрасту, може виникнути контраст-індукована нефропатія — навіть тимчасове зниження функції нирок.→ Метформін не виводиться (в нормі він виводиться лише нирками).→ Його рівень у крові зростає.→ Зростає також рівень лактату.Те саме стосується станів із ↓ ниркового кровотоку: • гіпотензія (наприклад, під час операції), • гіповолемія, • серцева недостатність.Отже, ↓ кліренсу лактату нирками і ↓ елімінації самого метформіну → Ризик лактатацидозу.⚙️ A — Application (як це використати на практиці)📍 Передопераційний менеджмент при діабеті: • Метформін:відміняють у день операції,або за 24–48 год до великих втручань → ризик лактатацидозу. • Сульфонілсечовина, секретагоги інсуліну:відміна в день операції → ризик гіпоглікемії. • Інгібітори SGLT-2:відміна за 24–72 год → ризик еуглікемічного кетоацидозу. • Агоністи GLP-1:відміна в день операції → можуть викликати нудоту, блювання.Американська діабетична асоціація (ADA) рекомендує такі показники рівня глюкози крові: • у періопераційний період: 4.4–10 ммоль/л (у тяжких хворих (ВІТ): 7.8–10 ммоль/л )✅ Коли можна повернути прийом метформін 1. Після контрастного дослідження Перевір креатинін та eGFR (ШКФ) через 48 годин після процедури.Якщо ниркова функція не погіршилася, метформін можна поновити. 2. Після операції:Переконатися, що пацієнт гемодинамічно стабільний, відновлено адекватну перфузію нирок (артеріальний тиск, діурез).Ниркова функція (креатинін, eGFR) у нормі → можна відновлювати. 3. Додатково:Пацієнт може приймати їжу та пити (щоб уникнути додаткового ризику гіпоглікемії або порушень метаболізму).Відновлення дози може бути повне або поступове, залежно від попереднього прийому та стану хворого.🎯 P — Point (висновок)❗ Метформін — дієвий препарат, але його безпека тримається на функції нирок.Контраст, гіпотензія чи операційний стрес можуть знизити нирковий кліренс → накопичення метформіну → лактатацидоз.Тому: • перед операцією чи контрастом — завжди перевіряти функцію нирок; • відміняємо метформін чи інші гіпоглікемічні препарати заздалегідь; • повертаємо прийом препараті лише після стабілізації креатиніну та ниркової функції Авторка: Олеся Коротковськалікарка-інтерн хірург📚література:Джерело 1Джерело 2

Нещодавно на мою базу інтерантури (Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр (ЗУСДМЦ)) завітав пластичний хірург з Туреччини 🇹🇷 - професор пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії,доктор Хакан Агір.Його основне поле діяльності - лікування розщелин губи та піднебіння, так званих "вовчих пащ". Він демонстрував етапи оперативної корекції, і третім етапом була пересадка кісткового трансплантата з клубової кістки 🦴 в ділянку альвеолярного відростка. Це класична методика для відновлення цілісності піднебіння, формування правильного прикусу й підготовки до ортодонтичного лікування.І от у цей момент він зробив акцент на ускладненні, про яке я раніше мало задумувалася - meralgia paresthetica ⚡.🔬 Що це таке?Meralgia paresthetica — це нейропатія зовнішнього шкірного нерва стегна (nervus cutaneus femoris lateralis).📍 Він виходить із поперекового сплетення (L2–L3), проходить під пахвинною зв’язкою біля передньо-верхньої клубової ості і відповідає за чутливість передньо-латеральної поверхні стегна.👉 Якщо цей нерв здавлюється або пошкоджується, виникає :🔸Парестезії (відчуття поколювання, “повзання мурашок”).🔸Гіпестезія або оніміння в зоні іннервації - латеральна поверхня стегна.🔸Біль або печіння при пальпації чи тривалому стоянні/ходьбі.🌟Цікаво, що нерв має лише сенсорні волокна, тому рухові функції не страждають, але пацієнт може відчувати сильний дискомфорт, який суттєво впливає на сон і якість життя 😣🧐 Чому це може виникнути при заборі кісткового трансплантата з клубової кістки?🦴Точка доступу при такій операції якраз розташована біля передньої верхньої клубової ості (SIAS). Саме там латеральний шкірний нерв стегна проходить найближче до зони втручання. ❌Травматизація під час розрізу, натяг інструментів, коагуляція, або навіть післяопераційний рубець можуть викликати компресію чи ушкодження нерву.Якщо його перетиснути, травмувати або сформувати рубцеві зміни → у пацієнта розвинеться хронічний нейропатичний біль, який може турбувати роками.Тобто, пересадка кістки із клубової кістки — це не лише питання ортопедії чи пластики, але й потенційне джерело неврологічних ускладнень.Фактори ризику розвитку : ожиріння, тісний одяг, вагітність, операції в ділянці таза/стегна. Тобто не лише хірургія, а й звичайні життєві обставини можуть викликати цю патологію 👖🤰.❓Чому про це важливо знати навіть якщо ти не пластичний хірург?Бо хірург будь-якої спеціальності рано чи пізно стикається з тим, що його дії впливають на структури, які він не оперує напряму. Кардіохірург має думати про ниркову недостатність після штучного кровообігу. Нейрохірург повинен передбачати пневмонію після тривалої іммобілізації пацієнта. Пластичний хірург, забираючи трансплантат з клубової кістки, має пам’ятати про латеральний шкірний нерв стегна.Це і є справжня хірургія - не лише техніка розрізу й шва, а розуміння всього організму та наслідків для пацієнта.📩Take-home message:Meralgia paresthetica - це класичний приклад того, що навіть “невинний” доступ може призвести до функціонально значущих скарг. Симптоми можуть здаватися дрібницею (“оніміння на стегні”), але для пацієнта це серйозний дискомфорт, який впливає на якість життя. І саме тому кожен хірург незалежно від спеціалізації має знати можливі ускладнення своїх маніпуляцій, навіть якщо вони стосуються іншої галузі медицини🙃Підготувала:Стася Бондарлікарка-інтерн хірургкоманда JUMP

Трансплантують серце. Трансплантують легені. Трансплантують навіть обличчя. А тепер - ще і гортань🫣👩‍⚕️ Нещодавно мала змогу відвідати конференцію Чеського товариства хірургів голови та шиї, де послухала справді унікальну доповідь лікаря Michael Hinni з Mayo Clinic (США) про їхню програму трансплантації та регенерації гортані та глотки. Темою доповіді став клінічний випадок однієї із перших у світі ларинготрахеальних трансплантацій.👀Пацієнт - 59-річний чоловік із хондросаркомою гортані. Протягом багатьох років він переніс більше 10-ти операцій, які, на жаль, не були достатньо радикальними, пухлина рецидивувала та призводила до подальшого руйнування гортані.😬Чоловік хотів зберегти голос аби могти спілкуватись з внуками, тому не погоджувався на ларингектомію, що передбачає видалення гортані із постановкою постійної трахеостоми. Зважаючи на наростаючу обструктивну дихальну недостатність пацієнту таки виконали трахеостомію.А також в анамнезі - трансплантація нирки, чоловік вже отримував імуносупресивну терапію - саме це зробило його ідеальним кандидатом, адже для таких пацієнтів не потрібно проводити додаткову імуносупресію, яка завжди лишається серйозним обмеженням при онкологічній патології.Операція тривала понад 20 годин і залучила багатопрофільну команду. Це був композитний судинний трансплантат, який включав не тільки гортань і верхню частину трахеї, але й частину глотки, верхній відділ стравоходу, щитоподібну та паращитоподібні залози разом із судинно-нервовими пучками.⚡️Хірургічна техніка - це просто космос! (див. фото)Під час операції хірурги відновлювали не тільки анатомію, а й цілу функціональну систему: фонацію, ковтання, дихання. ❗️Результати вражають - вже через кілька місяців пацієнт мав близько 60 % відновленої голосової функції, міг їсти тверду їжу і поступово обходився без трахеостоми. 🗣️Це забезпечує значно вищу якість життя, ніж із електрогортанню, яка дає лише монотонне «металеве» звучання без можливості відновити нормальне ковтання чи захисту дихальних шляхів.💬 І наостанок, я мала нагоду поспілкуватися з професором, він виявився надзвичайно відкритим, теплим і щиро підтримує Україну - як лікарів, так і нашу країну загалом, а ще і регулярно донатить🥺🇺🇦Підготувала:Анна ВеськераЛікарка-інтерн хірург

🩸Кровотеча після трахеостомії - do’s and don’ts 💨Трахеостомія - це процедура, що полягає у хірургічному створенні штучного дихального шляху шляхом формування отвору в трахеї через передню поверхню шиї. 🔺Абсолютні покази - обструкція верхніх дихальних шляхів (наприклад, пухлина, травма чи набряк). 🔹Відносні покази - тривала механічна вентиляція (> 7–14 днів інтубації), необхідність адекватної санації трахеобронхіального дерева або ж для зменшення потреби в глибокій седації.Загалом, трахеостомія вважається рутинною процедурою, яку дозволяють виконувати самостійно навіть інтернам (про це знаємо на власному досвіді 🙃), проте навіть таке відносно просте втручання може призвести до летальних наслідків🫣👦🏻Клінічний випадок- Хлопець, 15 років,- В анамнезі неповне ушкодження спинного мозку на рівні C5,- Тривало перебував у ВІТ, потребував трахеостомії для ШВЛ,- Переніс повторні дилатації субглотичного стенозу та кілька невдалих спроб декануляції.Під час реабілітації з’явилася мінімальна кровотеча з трахеостоми - «sentinel bleed», яка за кілька годин переросла у масивну, з розвитком гіпоксії та втратою свідомості. Коли «очікувати» на післятрахеостомічну кровотечу?📍Рання (< 4 діб) кровотеча - пошкодження шкіри, щитоподібної залози або судин на фоні антикоагулянтної терапії.📍Пізня (> 4 діб) кровотеча:▪️ травма слизової трубкою чи аспіраційними катетерами,▪️ ушкодження грануляційної тканини,▪️ ерозія великих судин (найбільший ризик - трахео-брахіоцефальна фістула, tracheo-innominate artery fistula - TIF).Яких судин варто боятись?- Щитоподібні артерії (верхня/нижня) - частіше при високих чи низьких трахеостоміях.- Безіменна артерія (truncus brachiocephalicus):🔴 у 5–12% пацієнтів відходить високо, іноді на рівні 6–7-го хрящів трахеї.Це створює ризик, що манжета або жорстка трубка трахеостоми призведе до ерозії стінки судини та формування фістули.❗️Частота цього ускладнення — < 1%, але летальність сягає 70–100% ❗️Саме це ускладнення розвинулося у нашого пацієнта, якому при ургентній стернотомії виявили TIF. Попри контроль кровотечі, пацієнт переніс тяжке ураження мозку та помер.RED FLAGS🚩- Пульсуюча трахеостомічна канюля - трахеостома поруч з великою судиною.- «Sentinel bleed» - кілька крапель крові з канюлі чи стоми можуть передувати катастрофічній ерозії.😎Як запобігти?✔️ Виконувати трахеостомію на рівні II–III кілець трахеї, при цьому уникаючи низького накладання трахеостоми.✔️ Фіксувати трубку, щоб мінімізувати її рухливість.✔️ Контролювати тиск у манжеті.✔️ При підозрі на аномалію судин — робити КТ-ангіографію.✔️ Завжди розцінювати навіть невелику кров на пов’язці як серйозний симптом.🔺Що робити при масивній кровотечі?- Гіперінфляція манжети для тимчасової тампонади.- Прямий пальцевий тиск у рані на ділянку ерозії.- Ургентне оперативне втручання.Джерела:1. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6217503/2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK559124/3. https://www.rcemlearning.co.uk/modules/tracheostomy-emergencies-in-adults/lessons/management-83/topic/management-tracheostomy-bleeding/ПідготувалаАнна ВеськераЛікарка-інтерн хірург

1️⃣ Анамнез пацієнтаЗбирати максимально детально❗️- Скарги (при болю - розпитати за схемою SOCRATES 🤓)- Медикаменти, які приймає пацієнт (особливо звертати увагу на антикоагулянти, антигіпертензивні, інсуліни)- Хронічні захворювання (звласного досвіду - все ж краще спочатку питати про ліки, бо не всі пацієнти розуміють, що таке ж таке ті хронічні захворювання🙃)- Перенесені операції - Коли? Як пройшов п/о період? - Гінекологічний анамнез у жінок: кількість вагітностей, пологів, абортів, дата останньої менструації, тривалість циклу, менопауза.2️⃣ Обстеження та аналізи- Переглянути аналізи і оцінити референтні норми.- Ознайомитися з усіма попередніми обстеженнями, а саме - КТ, МРТ, УЗД: відкрити диски, прочитати опис і спробувати самостійно знайти патологію.❗️За потреби – загуглити незнайомі терміни❗️3️⃣ Операція- Знати план втручання та чому обрано саме цю хірургічну тактику.- Розуміти хід операції: інтерн повинен усвідомлювати/вгадувати/відчувати інтуїтивно кожен крок хірурга😅- Анатомія – основа! Повторюй перед кожною операцією🤩- Передопераційна підготовка: що і чому робиться, кому показана.- Радимо ознайомитися з протоколами ERAS (Enhanced Recovery After Surgery), дадуть відповіді на багато ймовірних питань 👀4️⃣ Післяопераційний період- Догляд за раною: коли й чим робити перев’язки, коли знімати шви.- Листок призначень - розуміти кожне призначення і його наслідки.- Комунікація з пацієнтом: пояснити що, як і чому.5️⃣ Реабілітація- Коли пацієнт може повернутися до звичайного життя? - Правила амбулаторного догляду.- Контрольні огляди, профілактика ускладнень та подальше лікування.

🔍 Як куля у живіт стала проривом у гастроентерологіїУ червні 1822 року на форті Макінек (штат Мічиган, США) молодий франко-канадський траппер Алексіс Сент-Мартен отримав серйозне поранення живота з мушкета — буквально з кількох метрів. Лікарі не вірили, що він виживе, але американський військовий хірург Вільям Бомонт зробив неможливе: врятував хлопця.Рана загоїлася, але залишила по собі унікальний «сувенір» — фістулу, тобто отвір, який вів просто зі шкіри до шлунка. Для Бомонта це стало справжнім подарунком долі: він отримав можливість спостерігати за роботою людського шлунка в реальному часі.🧪 Унікальність експериментуПротягом майже 11 років (з перервами) Бомонт проводив експерименти на живому шлунку Сент-Мартена:• Вводив фрагменти їжі в шлунок, прив’язуючи їх на шовкових нитках, і витягував у різні моменти часу для аналізу ступеня перетравлення;• Збирав шлунковий сік (через фістулу) для ex vivo досліджень дії на різні продукти; • Порівнював швидкість травлення залежно від виду їжі (м’ясо, овочі, хліб, молоко) та її форми (тверда/рідка).• Вивчав вплив фізичного навантаження, емоцій, температури, алкоголю на шлункову секрецію.🧠 Основні наукові відкриття Бомонта✅ Травлення у шлунку — це не просто механічне подрібнення, а складний хімічний процес, у якому головну роль відіграє шлунковий сік.✅ Шлунок виділяє соляну кислоту (HCl) і ферменти (зокрема пепсин), які розщеплюють білки.✅ Виділення шлункового соку контролюється нервовою системою — залежить від запаху, смаку, емоцій і навіть фізичного стану людини.✅ Травлення — це динамічний процес, і його швидкість залежить від типу їжі, температури тіла та зовнішніх факторів.Ці відкриття стали основою сучасної гастроентерології, а самого Бомонта називають «батьком фізіології травлення».📘У 1833 році він опублікував монографію:“Experiments and Observations on the Gastric Juice and the Physiology of Digestion”(Експерименти й спостереження над шлунковим соком і фізіологією травлення) - першу в історії працю, засновану на прямих спостереженнях за внутрішніми процесами організму.⚖️ Але є й інша сторона історіїСент-Мартен тривалий час жив у домі Бомонта як робітник і погоджувався на експерименти. Але згодом стало очевидним, що його згода була не до кінця добровільною, і він сам не хотів бути «пацієнтом-дослідженням» усе життя. Це стало предметом етичних дискусій, які актуальні й сьогодні: де межа між наукою і людською гідністю?📎 Цікаво знати:Коли Сент-Мартен помер у 1880 році, родина навмисно відтермінувала похорон, щоби не допустити вилучення шлунка для досліджень. Його тіло поховали глибше, ніж звичайно, щоб поважати його волю.Авторка:Стася Бондарлікарка-інтерн хірургкоманда JUMP

🔬 Захриплість, яка починається з живота? Таке буває.Захриплість голосу (дисфонія) не завжди є наслідком інфекції верхніх дихальних шляхів чи перенапруження голосових зв’язок. За даними сучасних досліджень, у пацієнтів із грижею стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) нерідко діагностується гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) та її позастравохідні прояви, зокрема — ларингопарингальний рефлюкс (ЛПР) При ГСОД відбувається зміщення частини шлунка у грудну порожнину, що порушує функцію нижнього стравохідного сфінктера і сприяє закиданню шлункового вмісту в стравохід і навіть до гортані. Хронічне подразнення слизової гортані соляною кислотою, пепсином та жовчними кислотами призводить до набряку, запалення й функціональних змін голосових складок, що клінічно проявляється як захриплість, "грудний" голос.Грижа стравохідного отвору діафрагми- хронічне рецидивуюче захворювання травної системи, повʼязане зі зміщенням через стравохідний отвір діафрагми в грудну порожнину абдомінального відділу стравоходу, кардії, верхнього відділу шлунка, а іноді й петель кишечника.У дослідженні Kalixanda, проведеному серед населення Швеції, близько 25% населення мають грижу стравохідного отвору діафрагмиЯка ж КСОД небезпечніша? 1️⃣ Аксіальна грижа: абдомінальна частина стравоходу, кардії і фундальна частина шлунка через розширений стравохідний отвір діафрагми вільно проникає в грудну порожнину і повертається назад в черевну порожнину (при зміні положення хворого)АКСІАЛЬНА ГРИЖА 🟰 немає типових складових: грижових воріт, грижового мішка, тому вона не може защемитися, відповідно немає ризику фатальних ускладнень2️⃣ Параезофагальна грижа: кінцева частина стравоходу і кардії залишаються під діафрагмою, але частина фундального відділу шлунка проникає в грудну порожнину і розташовується поруч із грудним відділом стравоходу(параезофагеально);ПАРАЕЗОФАГАЛЬНА ГРИЖА 🟰 наявні усі типові ознаки грижі (грижові ворота, грижовий мішок, грижовий вміст), відповідно виникнає ймовірність фатальних ускладнень (зашемлення, некроз, перфорація). Ризик ускладнень протягом 1 року збільшується на 1%3️⃣ Змішаний варіант грижі: поєднання аксіальної і параезофагеальної гриж.Авторка:Юля Федоровичстуденткакоманда JUMP

Аневризма портальної вени🩸Може бути вродженою або набутою — наприклад, на тлі тяжкого панкреатиту, травми чи інвазії злоякісної пухлини. Більшість аневризм портальної вени є екстрапечінковими. Найпоширеніші локалізації: ▪️злиття селезінкової та верхньої брижової вен (splenomesenteric confluence);▪️основна портальна вена;▪️внутрішньопечінкові гілки портальної вени.За формою ці аневризми найчастіше веретеноподібні, але можуть бути й мішкоподібні.🔻Критерії діагностики за розміром: понад 15 мм при нормальній печінці або понад 19 мм при наявності цирозу.Ускладнення включають тромбоз, розрив і тиск на прилеглі структури.Дані свідчать, що ризик розриву невисокий через низький тиск у портальній системі, однак він підвищується за наявності портальної гіпертензії.Чітких рекомендацій щодо ведення пацієнтів наразі не існує. У цьому випадку пацієнт обрав спостереження з періодичним контрольним обстеженням.Джерело📚Зацікавилась темою аневризм саме вен, а не як ми звикли чути артерій, і натрапила на цікавий клінічний випадок.АвторкаЯрина Вітюклікарка-інтерн хірург

☀️Серпень - місяць нових починань!І не лише інтернів-хірургів першого року, а й для Клубу Хірургії - ми починаємо новий розділ!🔥Впродовж цього розділу ми будемо детально розглядати одну із найбільш недооцінених тем в хірургії - періопераційного менеджменту пацієнта, адже перед тим, як «різати», потрібно підготувати пацієнта до операції та знати, як доглядати за ним після👀Тому ми підготували для Вас невелику must-read добірку, яка буде корисною не лише юним лікарям-інтернам, а й досвідченим хірургам😉Передопераційна підготовка пацієнта: що почитати та подивитись?🔹Настанови Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) База, ґрунт, основа сучасної хірургії!📍Гайдлайни містять рекомендації щодо:- передопераційної оптимізації, - інтраопераційного менеджменту,- післяопераційного догляду за пацієнтом.На сайті Ви знайдете протоколи для більшості спеціалізацій, зокрема - загальної хірургії, хірургії голови та шиї, грудної залози, урології, та інших. 🤓Для тих, хто хоче повністю зануритись у ERAS, товариство видало свій підручник з детальним описом та поясненням настанов!🔹Strong for Surgery Програма Американського коледжу хірургів, містить чек‑листи для оптимізації стану пацієнта до операції: - харчування, - контроль глікемії, - припинення куріння, тощо.🔹NHS - Британські настанови (2021) «Preoperative Assessment and Optimisation for Adult Surgery, including consideration of COVID-19 and its implications»Чіткі та стислі рекомендації щодо визначення ризиків, функціонального стану та нутритивної підтримки пацієнта🤓🔹Miller’s Anesthesia, 7th EditionГлава 13: Preoperative Evaluation and medication”“Біблія” анестезіологів, проте і хірурги можуть заглянути, аби більше зрозуміти про оцінку: - кардіопульмональних ризиків, - ниркової та гепатобіліарної функції, - огляд найбільш поширених шкал (ASA, MET, DASI).🔹 Офіційні рекомендації Американського товариства анестезіологів (ASA)«Золотий стандарт» у періопераціному введенні пацієнта!🤩На сайті Ви знайдете рекомендації щодо:– оцінки дихальних шляхів,– стратифікації ризиків,– веденням пацієнтів із супутніми захворюваннями.🔹Preoperative medical evaluation of the healthy adult patientНайновіше оновлення рекомендацій від UpToDate, коротко та стисло - саме те що потрібно аби освіжити свої знання😉Авторка:Анна Веськера,Лікарка інтерн-хірург

Плевровак (активний дренаж)— це система для активного відкачування повітря і рідини з плевральної порожнини.Основна відмінність від звичного дренажа по Бюлау полягає у можливості активної аспірації та безпеці використання - виділення не перелиються, роль клапану відіграє сталий рівень води, також в рази кращий інфекційний контроль. За рахунок цього він є більш довготривалим і дорожчим у використанні.Плевровак складається з:1. Збірної камери (для повітря та ексудату, є позначки в мл, це дозволяє контролювати кількість і характер вмісту)2. Камери підводного дренування (плевральної порожнини) — наповнена стерильною водою до мітки 2 см, діє як односторонній клапан.3. Камери для регуляції вакууму (рівня тиску відсмоктування) — налаштовує рівень негативноготиску, зазвичай -20 см водяного стовпа. Булькання в цій камері показує активну аспірацію.Принцип роботи:Відсмоктування (3) створює контрольований негативний тиск. Завдяки різниці тисків повітря або рідина виходять із плевральної порожнини через дренаж у збірну камеру (1), повітря йде далі створюючи бульбашки у водяному затворі (2).Система розміщується вертикально нижче рівня грудної клітини пацієнта. Плевровак може працювати і як пасивний дренаж.Перевірка розрішення пневмотораксу:Вимкнути активний вакуум, тепер дренаж працює як пасивний (з допомогою сили гравітації)Стежити за рівнем води у вузькому стовпчику 2 камери: якщо рівень опускається до 0 і не піднімається назад – дренаж перебіг (тобто ще є повітря у внутрішньоплевральному просторі пацієнта).Також про наявність повітря, свідчить наявність бульбашок.Якщо немає руху рідини і відсутні бульбашки — дренаж можна забрати. Також упевністься у рентген контролі, у якості доказу.‼️зважайте на коливання рівня рідини під час дихання (під час вдиху рівень незначно підіймається, а під час видиху — незначно опускається). Це означає, що дренажна система прохідна. Не спутайте це з перебіганням дренажа.Авторка:Діана Ільчуклікарка-інтерн хірургкоманда JUMP