БОДГАЯНА СВАМІ ПРОГРАВ СПРАВУ ОФІЦЕРУ ЗСУ: як Дгарма дала по руках індійсько-московському патріархатуКоли Бодгаяна Свамі подав скаргу на моє відео про його візит до Москви з аналізом його газлайтінгу українців, я без тіні сумніву озвучив, що в шастрах сказано, що Дгарма захищає того, хто захищає Дгарму і зараз ми всі станемо свідками того, як це відбудеться. І ось підтверджене, що Дгарма працює швидше ніж відділ скарг YouTube.Відео, яке намагалися прибрати з каналу «Духовна Матерія» через механізм copyright-скарги, повернулося. YouTube офіційно повідомив: зустрічне сповіщення розглянуто, відео відновлено.Ось воно:https://youtu.be/NlnnKxLirQs?si=YGirI65PMTw-hxiGТобто маленька технічна спецоперація з видалення незручного матеріалу не спрацювала. Не вийшло. Не склалося. Не допомогла ні трансцендентна посмішка, ні статус великого Свамі, ні звичка індійсько-московського патріархату розмовляти з українцями зверху вниз.Виявилося, що офіцер ЗСУ, який всі роки російської агресії живе в реальності війни, ракет, дронів, загиблих побратимів і щоденної відповідальності, трохи краще розуміє слово «відсіч», ніж ті, хто звик проповідувати любов до всіх живих істот у Москві, поки ці самі московські істоти запускають по Україні шахеди й ракети.І це дуже символічно. Бо історія з Бодгаяною Свамі вже давно не про одне відео. Це історія про те, як духовний авторитет приїздить до столиці держави-агресора, бере участь у фестивалях, проповідує там про «людяність», «релігійність» і піднесені істини, але не знаходить достатньо моральної сили, щоб публічно назвати зло злом. Не знаходить голосу для українських вайшнавів, які воюють, гинуть, зникають безвісти, втрачають домівки, родини, здоров’я і життя.А потім, коли українці починають ставити незручні запитання, коли з’являється відео з аналізом, коли мовчання вже не можна прикрити квітами, кіртаном і санскритськими словами, починається інша «духовна практика» - скарги, блокування, спроби прибрати матеріал з публічного простору.Але Україна вже не та країна, якій можна читати лекції з Москви.Україна не пробачить такого ставлення. Не в сенсі істерики чи особистої помсти. А в сенсі пам’яті, документації, публічної фіксації і відповідальності. Кожен такий візит до Москви, кожне мовчання про агресора, кожна спроба закрити рот українцям буде мати наслідки для репутації Свамі, для його присутності в українському інформаційному просторі і для того, як його діяльність буде оцінюватися українським суспільством.Бо у воєнний час нейтралітет поруч із агресором - це не духовність. Це моральне банкрутство в шафрановому одязі.А спроба заблокувати відео замість відповіді по суті - це вже не просто мовчання. Це визнання, що сказати нічого. Бо якщо б у Бодгаяни Свамі та його прихильників були сильні аргументи, вони б відповідали аргументами. Якщо б була дгарма, вони б говорили мовою дгарми. Якщо б була правда, вони б не ховалися за copyright.Але вони обрали технічну кнопку.І програли.Тому сьогодні можна зафіксувати маленьку, але дуже приємну перемогу Дгарми над індійсько-московським патріархатом. Не остаточну, не космічну, не апокаліптичну. Просто одну конкретну перемогу здорового глузду над спробою заткнути український голос.Можливо, хтось там думав, що кинути скаргу на канал українського офіцера - це гарна ідея.Тепер у них є можливість помедитувати над новою мантрою:Жодній тепличній істоті не варто кидати виклик офіцеру ЗСУ.Стаття в Релігійній інформаційній службі України опублікована.Пам’ять працює.Дгарма захищає того, хто захищає Дгарму.