ВОЇН З ШРІ ЛАНКИ ЗАГИНУВ ЗАХИЩАЮЧИ ДГАРМУ В УКРАЇНІУкраїна знову втратила захисника. Але цього разу для нас особливо важливо сказати ще дещо.На тлі численних прикладів моральної сліпоти, байдужості або відстороненості до війни Росії проти України, ми повинні бачити і пам’ятати також інше - тих людей з інших країн, інших культур і інших релігій, які не відвернулися від нашого болю, а стали поруч із нами.3 квітня 2026 року в Сумській області, захищаючи українську землю від російського окупанта, загинув молодший сержант ЗСУ Хакуру Баддалаге Гедана Лахіру Кавінда Хатхурусінгхе - воїн зі Шрі-Ланки, боєць Інтернаціонального легіону, який обрав не нейтралітет, не комфортну дистанцію і не мовчання, а боротьбу на боці жертви агресії.Він приєднався до Інтернаціонального легіону Збройних Сил України у жовтні 2023 року. З червня 2025 року воював у складі однієї з військових частин ЗСУ на посаді головного сержанта - командира відділення роти контрдиверсійної боротьби.За бажанням самого воїна та за погодженням з родиною його поховають на українській землі - на Млинівському кладовищі, поруч із могилою його побратима і командира, шріланкійця Патапілі Хевадж Шенана Ранішки. У цьому є щось глибоко символічне. Двоє синів Шрі-Ланки залишилися навіки в українській землі не як чужинці, а як наші побратими, як люди, що заплатили найвищу ціну за свободу України.Такі історії потрібно не просто фіксувати. Їх потрібно осмислювати. Бо вони руйнують зручні стереотипи. Вони нагадують, що правда, співчуття і мужність не мають національних кордонів. І що серед людей з Південної Азії, серед вихідців зі Шрі-Ланки та Індії, є не лише ті, хто не розуміє або не хоче бачити суть цієї війни, а й ті, хто зробив моральний вибір на користь України - аж до самопожертви.Для нас це не просто чергова трагічна новина. Це ще одне свідчення того, що боротьба України - не "чужа війна", як це дехто намагається подати. Якщо людина, народжена за тисячі кілометрів від наших міст і сіл, побачила, де тут добро, а де зло, і віддала життя за нашу землю, то тим більше цей вибір повинні вміти робити ті, хто називає себе духовними людьми, вчителями, моральними авторитетами або друзями України.Світла пам’ять Герою. Вічна шана воїну, який прийшов здалеку, але став своїм. Україна пам’ятає.