Сергій Ягодзінський

🐈 Урочиста присяга Президента Сані(Саня повільно підходить до трибуни. У залі тиша. Чиновники нервово переглядаються. Саня ставить лапу на Конституцію, уважно дивиться в зал і починає говорити.)Я, кіт Саня, вступаючи на пост Президента України, урочисто присягаю служити не власній мисці, а всьому українському народові.Присягаю охороняти державу так, як кіт охороняє свій дім. Не відступати перед загрозою. Не заплющувати очі на несправедливість. Не мовчати там, де потрібно діяти.Присягаю бути справедливим до чесних і безжальним до тих, хто краде у власного народу.Від сьогодні кожен чиновник пам’ятатиме: державний кабінет — це не теплий підвіконник для лінивого кота. Це місце служіння Україні.Якщо ви прийшли працювати — я стоятиму поруч із вами.Якщо ви прийшли красти — знайте: мої кігті гостріші за ваші схеми.Якщо ви думаєте, що можна сховатися за посадами, печатками чи кабінетами, пам’ятайте одну просту річ: кіт завжди знаходить мишу.Неважливо, наскільки вона товста, впливова чи добре сховалася.Моє муркотіння буде для людей знаком спокою.Моє шипіння буде останнім попередженням для тих, хто вирішить зрадити державу.Перед законом не буде недоторканних.Перед Україною не буде особливих.Перед котом Санею всі рівні.Присягаю берегти честь України, її свободу, її людей і її майбутнє.І нехай кожен, хто прийшов до влади заради себе, сьогодні почне боятися не кота… а справедливості, яку він принесе.Мур. Присягу складено. Працюємо. 🇺🇦🐈

Популістські прийоми в дописі1. Привласнення чужого досягнення. Банкноту розробив і презентував НБУ - Нацбанк презентував купюру 10 липня, в обіг вона вийде 4 вересня. Авторка не має жодного стосунку до рішення, але подає новину так, ніби транслює її від імені спільноти (“наша вдячність, наша гордість”).2. Превентивне перемикання фрейму: “Це не про інфляцію, не про монетарну політику”. Це класичний move: незручне економічне питання знімається до того, як його поставили, і замінюється емоційно-меморіальним фреймом. При цьому НБУ пояснює запуск номіналу цілком прозаїчно — оптимізацією готівкового обігу й логістики (лише 200-гривневих купюр у 2025 році перевезли 224 тонни). Тобто це саме про монетарну політику.3. Нефальсифіковувана обіцянка: “Донецьк, який неодмінно повернеться до нас”. Немає механізму, строку, суб’єкта дії, персональної відповідальності. Твердження, з яким ніхто не сперечається і за яке нічого не треба робити — емоційний капітал без витрат.4. Конструювання “ми”. “Нас”, “наша”, “наших поетів” — мовець говорить від імені народу, розчиняючи себе в колективі.5. Сакралізація і трансфер символічного капіталу. Стус — “совість нації”, моральний абсолют. Цитата з його поезії наприкінці — привласнення голосу мученика: символічний капітал поета переноситься на авторку допису.6. Порожня оцінність: “дуже гарна й естетично правильна” — оцінка без критеріїв, суто фатична функція.7. Нульова пропозиція. У дописі немає жодної дії, політики чи зобов’язання — це чистий affect harvesting під чужу новину.Claude (ШІ) просто розніс 😁

І ще хочу сказати кілька слів про популізм.До 2022 року я взагалі не був дотичний до політики. Я не депутат, не чиновник і не належу до жодної політичної команди. Якщо зараз я й говорю про політику, то лише тому, що вона стала частиною життя кожного українця.Іноді мені пишуть, що я займаюся популізмом. Чесно кажучи, я не розумію, чому. Популізм - це коли людина говорить те, що від неї хочуть почути, заради рейтингів чи політичної вигоди. У мене немає ні виборчої кампанії, ні політичних амбіцій.Я просто відкрито спілкуюся з вами. Саме тому ви бачите мої думки, можете погоджуватися з ними або ні. Це і є нормальний діалог.Для мене було несподіванкою, що цей канал читають люди, які працюють або працювали у державних органах (екс-, зокрема депутати та міністри). Дехто підходив до мене особисто, вітався, говорив, що читає. Інші, мабуть, просто мовчки стежать. Це їхнє право.Але я не пишу для посадовців. Я пишу для людей.І я дуже ціную, коли між нами є повага. Ми можемо мати різні погляди, можемо сперечатися, можемо дискутувати. Це нормально. Але мені хочеться, щоб це завжди залишалося людською розмовою - без зверхності, без хамства і без переходу на особистості.Саме такий формат спілкування я хочу бачити тут. Дякую всім, хто його підтримує.

Мені не потрібні жодні державні нагороди.В Україні багато людей, які роками працюють, створюють освітні, наукові, культурні чи громадські проєкти, і залишаються непоміченими.Учора я дійшов до думки, що більшість керівників оточують себе людьми, з якими їм комфортніше працювати, і це не найсильніші професіонали. Якби вони свідомо оточували себе сильними, професійними людьми, які не бояться висловлювати власну думку та пропонувати нестандартні рішення, розвиток був швидшим і іншим.❗️Увага приділяється взаємним нагородам, офіційним посмішкам, постановочним відео та закритим конференціям, куди звичайній людині практично неможливо потрапити. А саме відкритий обмін знаннями, можливість бути почутим і почути інших нерідко стають основою справжніх змін.Я бачу навколо багато людей, які мислять нестандартно, створюють власні YouTube-канали, Telegram-спільноти, TikTok-проєкти з аудиторією у сотні тисяч і навіть мільйони людей. Вони впливають на суспільство та формування думок, але часто залишаються поза увагою держави, проте ФБ війська з гарними фоточками отримують державні нагороди.Йдеться не тільки мене особисто, а також про багатьох українців, які щодня роблять важливу справу, але залишаються в тіні. Хотілося б, щоб професіоналізм, реальні досягнення та внесок у розвиток країни помічали й цінували незалежно від посад, знайомств чи публічності.Але не зараз.. або НІКОЛИ!

Я людина, яка більше 20 років в освіті і дійсно має право сказати про нашу освіту наступне: 1) Вартість навчання щороку зростає, але це не супроводжується пропорційним покращенням матеріальної бази чи рівня викладання — студент платить більше за майже те саме.2) Стипендії відірвані від реальності. Академічна стипендія не покриває навіть базових витрат студента, тож вона перестала бути стимулом до навчання й перетворилася на символічну виплату.3) Застарілі програми. Багато курсів десятиліттями не оновлювалися й готують до ринку праці, якого вже не існує. Розрив між тим, що викладають, і тим, що реально потрібно роботодавцю, величезний.4) Перевага лекцій-монологів над практичними навичками.5) Студент технічної чи мовної спеціальності витрачає семестри на дисципліни, що не мають стосунку до фаху, замість поглиблення в основне.5) «Заради диплома, а не знань». Сама система мотивує отримати «корочку», а не компетенцію, бо ринок досі вимагає формального документа.6) Низькі зарплати викладачів. Це виштовхує найкращих у бізнес чи за кордон, а в аудиторіях лишаються або ентузіасти, або ті, хто не зміг піти.7) Величезна кількість звітів, силабусів, паперів забирає час, який мав би йти на студентів і науку.8) Кумівство й непотизм. Кафедри подекуди формуються за принципом особистих зв’язків, а не професійності, що блокує приплив свіжих кадрів.9) Авторитарний стиль. Ієрархія, у якій студент і молодий викладач безправні, душить ініціативу й критичне мислення.10) Інфраструктура та виглядЗношені будівлі. Багато корпусів роками не бачили капремонту — обдерті стіни, старі вікна, аварійні аудиторії. Вигляд університетів пригнічує, а не надихає.11) Жахливі гуртожитки. Перенаселеність, застаріла сантехніка, проблеми з опаленням і безпекою — умови, у яких важко вчитися й жити.12)Слабка матеріальна база. Лабораторії з обладнанням 1980-х, брак сучасних приладів, реактивів, комп’ютерів — особливо болісно для природничих і технічних спеціальностей.13) Бідні бібліотеки. Застарілі фонди, обмежений доступ до сучасних наукових баз і журналів, тоді як світова наука доступна онлайн за передплату, якої немає.14) Відірваність від ринку праці. Виші готують спеціалістів, яких надлишок, і недовиробляють тих, кого бракує. Немає гнучкого зв’язку з реальною економікою.15) Відтік мізків. Найкращі студенти й науковці виїжджають — і війна це різко прискорила. Система не може ні втримати, ні повернути таланти.16) Інерція й опір реформам. Попри окремі позитивні кроки (НМТ, прозоріший вступ, автономія), система загалом змінюється повільно, а реформи часто грузнуть у бюрократії та опорі «старої гвардії».

Поясню новину щодо зменшення порогу вступу зі 150 балів до 130. А то всі понесли і ніхто не второпав, що мається на увазі. Коротко передісторія питання. Лубінець попросив знизити прохідний бал зі 150 до 130. І понеслось! Хайп! Петиції! Підтримка!Пояснюю - станом на сьогодні вступ до університетів передбачає 100+ балів НМТ. Вищі показники стосуються лише вступу на бюджет - тут від 130+, вступу на деякі окремі спеціальності - Право, Медицина і деякі інші. Тут дійсно від 150 навіть на контракт.Отже, лише якщо ви планували на спеціальності, які передбачали вступ від 150 балів - тоді так, можливо отримаєте право вступу з нижчими балами. Для всіх інших все залишиться, як є.Відверто скажу від себе. Щодо Права - я б там брав зі 100+. Не бачу причин обмежувати бажаючих отримати спеціальність Право в дипломі. Ніяких особливих інтелектуальних здібностей порівняно з іншими спеціальностями там не потрібно. А ось щодо медицини - тут маю зворотню логіку. Медиками мають ставати лише ті, хто склав профільне НМТ (хімія, біологія на 150-170+), а інші предмети (мова, історія, математика) - можуть бути і 100.

Так, дитина розігналася і врізалася. Але в мене виникає інше питання: а де були світловідбивні позначки? (їх точно там немає). Де були попереджувальні елементи на самому відбійнику? Де освітлення?Ми всі знаємо, що в багатьох населених пунктах, особливо в сільській місцевості, дороги не освітлені та в жахливому стані. Тому в мене є чимало запитань не лише до водіїв, а й до тих служб та органів влади, які відповідають за утримання автомобільних доріг і безпеку дорожнього руху.🔴Я не підтримую абсурдні рішення на кшталт раптових перешкод чи незрозумілих схем об'їзду посеред дороги. Я хочу бачити якісну дорожню інфраструктуру: світловідбивні елементи, розмітку, яка добре помітна вночі, належне освітлення та своєчасне обслуговування доріг. І вже тоді можна повною мірою ставити питання до учасників дорожнього руху 🚨📌Для прикладу, дорогою, якою я регулярно їжджу до мами у Кропивницький, кущі по узбіччях настільки розрослися, що двосмугова траса фактично перетворюється на односмугову. Автомобілям доводиться розминатися буквально впритул, хоча дорога проєктувалася для руху в двох напрямках одночасно.Варто говорити не лише про відповідальність водіїв, а й про стан інфраструктури, яка має забезпечувати безпеку на дорогах.

Напишу допис про НМТ. Саме зараз абітурієнти отримують результати і діляться на кілька категорій1. Ті, які думають, що склали добре. Вони мріють про бюджет - тут важливо не переоцінити себе. Умовно, якщо конкурсний бал у вас 185 з 200, то це не означає, що перед вами відкриті двері КНУ імені Тараса Шевченка на спеціальність «Право». Може так статись, що навіть на контракт не запропонують.2. Ті, які пройшли порогові 100+ балів і радіють. Ви молодці - тепер час обирати спеціальність та університет. Обидва вибори важливі.3. Ті, які не склали НМТ. Сумують. Плачуть. Готуються в ПТУ. Але є вихід. Деякі університети мають програми з західними партнерами та пропонують навчання за кордоном з одночасним відвідуванням занять в Україні в якості слухачів. Через рік - ще раз спроба скласти НМТ і переведення на 2 курс українського університету.Докладно про все це буде на моєму профільному для абітурієнтів каналі - Абітурієнт 2026 - @abiturient2026… Саме там можна поставити запитання щодо перспектив вступу - куди, як, що світить, що ні. Ну і звісно - там буде про програму «Вступ без НМТ».

Україна готова припинити вогонь повністю – для часу, коли триватимуть перемовини. І це стандартна практика, яку підтверджують зараз і обставини навколо Ірану. Спроба встановити реальну тишу – це найкращий старт, щоб почати говорити один з одним. Ми вважаємо, що це буде не просто спробою, а реальним припиненням вогню, якщо ви цього захочете.Ви знаєте, що моніторинг припинення вогню по лінії зупинки можуть забезпечити Сполучені Штати.Україна готова до обміну військовополоненими за принципом «всіх на всіх», і це може стати хорошим прологом до закінчення війни.Треба зробити серйозні кроки для повернення цивільних та дітей, які були вивезені протягом війни.Треба визначити, яким буде майбутнє для всіх наступних поколінь українців та росіян.Якщо ви особисто у своїх думках не прийдете до ідеї, що цю війну час завершувати, Україна продовжить боротися за своє існування. У нас будуть ті, хто нас підтримає.Але й вам доведеться значно більше боротися за ваше існування – не Росії, а ваше особисте. І це не погроза від мене чи України. Це факти російської історії, які ви добре знаєте: коли Росія втомлюється, відбуваються зміни.Ми можемо працювати на таку втому.Ви можете зупинити свою війну.Вічна памʼять усім, чиї життя були забрані цією війною. Слава Україні!

🤫Україна готує програму повернення громадян із-за кордону, — голова Державної міграційної служби Наталія НауменкоОдним із ключових інструментів стане розширення мережі підрозділів ДП «Документ» за кордоном — для спрощення доступу до документів і послуг. ПРОКОМЕНТУЮЛогіка проста. Людина повертається не тоді, коли її змушують, а коли вдома безпечніше або вигідніше, ніж там. Тиск — позбавлення документів, обмеження послуг, риторика провини — дає зворотний ефект: він штовхає до натуралізації за кордоном. 🟣 Зберегти зв'язок — зараз, незалежно від війниДоступ до документів без повернення: ID, закордонні паспорти, реєстрація актів через «Документ» і Дію. Українська школа онлайн із визнаним атестатом, щоб діти не розчинялися в чужій системі. Дешевші й швидші консульські послуги. Поки людина в українському правовому полі — шанс на повернення живий. Щойно повністю інтегрувалася в чуже — він падає назавжди.🟣 Зробити повернення можливим — перехідний періодНе агітація, а інформація й логістика. Єдиний портал: де житло, де робота, які виплати, як перевезти речі, влаштувати дитину в школу, перезарахувати іноземний стаж. Визнання дипломів і кваліфікацій, здобутих за кордоном — критично, щоб людина не втрачала в статусі. Релокаційні гранти й податкові канікули для тих, хто відкриває справу чи повертається в дефіцитну професію.🟣Зробити повернення вигідним — повоєнний горизонтСправжній тригер. Безпекові гарантії, відбудова, робочі місця з гідною оплатою, доступне житло (іпотека з умовами для тих, хто повертається). Без цього жодна «програма» не працює — люди повертаються в економіку, а не в гасло.❌ Чого схема свідомо не міститьЖодного позбавлення документів як важеля тиску — це штовхає до зміни громадянства. Жодних обмежень прав «закордонних» як покарання. Жодної риторики провини до тих, хто виїхав — вона руйнує саме той зв'язок, на якому все тримається.Держава не повертає людей силоміць. Вона прибирає причини не повертатися і додає причини повернутися. 🔴 ДМС, вчіться! Та робіть реальні заяви та кроки. Додаю картинку, як ідею для подальшої реалізації. Досить гучних слів..