СхідГЗК

23 квітня у залі Смолінської селищної ради відбулася зустріч місцевих мешканців з Сергієм Полуляхом – журналістом, письменником та громадським діячем. На творчому заході побували працівники і ветерани Смолінської шахти ДП «СхідГЗК».С.Полулях презентував власні твори - роман «Дажбог день» та збірку «Кровообіг». Учасники зустрічі з цікавістю прослухали уривки з книги та вірші у виконанні автора, познайомилися з його життєвою історією.Свого часу Сергій Полулях працював на шахтах м. Олександрія Кіровоградської області, будовах і заводах Маріуполя, в старательських артілях Колими. З 1991 року - у друкованих ЗМІ та на телебаченні Кропивницького, очолював відділ зв’язків з громадськістю та ЗМІ Інгульської шахти ДП «СхідГЗК». Тож, він добре знайомий з діяльністю нашого підприємства, представниками його колективу. І не дивно, що у книзі Сергія Полуляха можна знайти розповіді про працівників комбінату, а чимало його віршів присвячені шахтарській праці.Смолінчани отримали позитивні враження від творчої зустрічі та зауважили, що почуті твори залишили глибокий слід у їхніх серцях. Учасники відзначають: «Було відчутно, наскільки слово здатне зцілювати, надихати та підтримувати життєстійкість у складні часи. Дякуємо Сергію Васильовичу за цю зустріч, за сміливість бути справжнім і за нагадування про силу українського слова!»Наприкінці заходу Сергій Полулях подарував примірники своїх творів місцевим бібліотекам, а потім пройшовся мальовничими куточками Смоліного, надихаючись красою місцевих краєвидів.Пресслужба ДП «СхідГЗК» бажає колезі натхнення та нових творчих ідей.

🇺🇦 Наші людиПрацівниця ДП «СхідГЗК» Наталя Ланова, секретар керівника ГМЗ, стала Почесним донором України. Відповідне посвідчення їй вручили в Жовтоводській міській лікарні.У донорському русі Наталя вже 10 років. Долучилася до нього випадково – почула оголошення по телебаченню і подумала: «А чом би і не здати кров». Спробувала. Все пройшло добре. Так і стала донором. Протягом дев’яти років вона здавала кров 41 раз, якщо перевести на літри, то виходить 18 л крові. Але зупинятися Н.Ланова не збирається, вона продовжує брати участь у донаціях, оскільки має рідкісну першу групу крові з негативним резус-фактором.«Героєм себе не вважаю, - говорить пані Наталя. – Але отримати почесне звання було приємно. Пишаюся, що є учасником такого потужного і важливого руху. Залишаюся активним донором, тому що знаю про важливість цієї справи. Окрім морального задоволення отримую від донації ще і користь для організму. Я гіпертонік, після здачі крові відчуваю себе чудово – падає тиск, покращується загальне самопочуття. Вважаю, що на стан здоров’я кожного донора ця процедура впливає позитивно – кров поновлюється, відповідно і покращуються всі її показники. Тому я всіх агітую долучатися до нашої донорської спільноти».Єдине, на що нарікає Наталя, – це умови, в яких доводиться працювати як медикам, так і донорам: «Перш ніж розпочнеться процедура здачі крові, донор має пройти реєстрацію, здати кров на гемоглобін та поспілкуватися з терапевтом. Хоч все це і відбувається в одному приміщенні, та без довгих черг і нервового напруження не обходиться. Це дуже виснажує. Вкотре наголошую на тому, що потрібно зробити кращі умови. Охочих здавати кров у місті багато. Втім виїзна бригада з Дніпра працює в нашій лікарні раз на два місяці і протягом одного робочого дня обслуговує велику кількість людей. Це шаленне навантаження і на донорів, і на медиків. При роботі стаціонарного відділення трансфузіології, як це було раніше, можна було б розподілити донорів у часі, і всім було б комфортно. А головне, можна було б заготовити більше крові та її компонентів, які так потрібні сьогодні нашим захисникам.Усім донорам хочу побажати міцного здоров’я, а тих, хто ще не пробував себе у цій ролі, запрошую долучатися до такої благородної місії».

🇺🇦 Історія СхідГЗК в цифрах і фактахНові технології гірничого виробництваУ перші роки роботи ДП «СхідГЗК» перед фахівцями підприємства стояла надважлива задача – вдосконалення гірничого виробництва. Про виконання цієї роботи своїми спогадами у книзі «Уран України» поділився Почесний ветеран праці ДП «СхідГЗК» Павло Васильович Конопльов.Наприкінці 1954 року за ініціативи головного інженера комбінату В.Алесенка було створено проєктну групу, яка, спираючись на світовий досвід, мала розробити та втілити на виробництві передові технології, що використовувалися в країні та світі.Робота почалася з розробки проєкту розбурювання та обвалення міжкамерного цілика. Її доручили Павлу Конопльову, який в той час переходив з маркшейдерського відділу до проєктної групи. Під час проєктування виникла низка проблем, без вирішення яких подальше вдосконалення гірничого виробництва ставало неможливим. Спочатку потрібно було довести, які нові машини і механізми будуть потрібні для того, щоб корінним чином змінити системи розробки і значно збільшити продуктивність праці всього комплексу гірничих робіт.П.В.Конопльов розробив два типових проєкти з відбійки руд глибокими свердловинами, пробуреними станками дробарного буріння, що існували в той час. За допомогою цих проєктів та розрахунків група розробників довела, що навіть за такого примітивного метода буріння доцільно застосовувати системи розробки з відбійкою руди глибокими свердловинами. Група зазначала, що головною проблемою удосконалення гірничої технології є бурова техніка. Від її продуктивності та способів буріння залежить весь комплекс гірничих робіт.Значну роль у технології гірничого виробництва відігравали машини та механізми, що застосовувалися на випуску руди з блоків. Тут потрібні були високопродуктивні скреперні лебідки потужністю не менш 50 кВт. Необхідно було замінювати і випускні люки на більш потужні і безпечні металеві з нижньою підсічкою. Розроблені групою типові проєкти довгі роки були своєрідними стандартами для обладнання, подальшого його вдосконалення на базі нової техніки, машин та механізмів, що з’являлися.Приблизно в той же час науковці проводили на комбінаті дослідження з можливого застосування твердіючої закладки у гірничій справі.Всю цю діяльність супроводжував грамотний інженер К.Мясніков. У той час ніхто не передбачав, що ці роботи з часткової задачі – підтримки залізорудного масиву від обвалення при випереджальній обробці цінних уранових руд – зроблять справжній переворот в гірничій справі.В кінці 50-х на початку 60-х років стали відомі результати із застосування твердіючої закладки у гірничій справі. Зниження втрат більше ніж у три рази дозволило отримати значний економічний ефект та повністю окупити витрати на закладку. Крім того, застосування закладки дозволило провести відпрацювання руд, що знаходилися під населеними пунктами, невеликими водоймами та деякими іншими спорудами, що підлягають охороні.

Комбінатівці – серед найсильніших гиревиків12 та 13 квітня у комунальному закладі «Центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» пройшов Кубок міста Жовті Води з гирьового спорту. У змаганнях взяли активну участь працівники ДП «СхідГЗК», а також діти та онуки комбінатівців.Змагання найсильніших зібрали не лише жовтоводських учасників, а й спортсменів із Кропивницького, Олександрії, П`ятихаток та Дніпра. Змагалися чоловіки, жінки та підлітки у різних вагових та вікових категоріях. Серед них були як досвідчені гиревики, так і новачки, які вирішили спробувати свої сили у новому виді спорту. Змагання проходили у двох дисциплінах: жим гир лежачи та гвардійський ривок. У кожній із них комбінатівці порадували успіхами.Олександр Петренко (ГМЗ) у дисципліні жим гир лежачи (у категоріях чоловіки вагою до 75 кг та ветерани) виборов 1 місце з результатом 210 підйомів гир вагою 16 кг.Працівник служби виробничо-технічної комплектації Павло Дідок у дисципліні жим гир лежачи (категорія ветерани) виборов 2 місце з результатом 250 підйомів гир вагою 16 кг. У дисципліні гвардійський ривок (категорія чоловіки до 105 кг) – перемога з результатом 120 підйомів гирі вагою 24 кг.Яків Скоробогатько (ГМЗ) - гвардійський ривок (категорія чоловіки до 75 кг) виборов 1 місце: 250 підйомів гирі вагою 24 кг.Ростислав Міщенко (ГМЗ) – жим гир лежачи (категорія чоловіки 75+ кг), 2 місце: 262 підйоми гир вагою 16 кг. Його результат у гвардійському ривку – перше місце: 259 підйомів гирі вагою 24 кг.Василь Шостак (ветеран ДП «СхідГЗК») - жим гир лежачи: 88 підйомів гир вагою 16 кг. Це кращий результат серед ветеранів вікової категорії 60+.Вітаємо наших колег зі спортивними досягненнями!Фото Дмитра Нобєлєва

Вічна пам'ять герою Владиславу Сібарову8 квітня ц.р. під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку загинув 28-річний молодший сержант ЗСУ Владислав Сібаров, трудовий шлях якого пов'язаний з ДП "СхідГЗК".Захисник народився 14 березня 1997 року у Жовтих Водах. Загальну середню освіту здобув у гуманітарній гімназії ім. Лесі Українки, вищу – у Київській державній академії водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.У 2017 році був призваний на строкову військову службу. Після демобілізації працював слюсарем в АТГ ДП «СхідГЗК», згодом на підприємствах Одеси та Києва.На захист України став 4 березня 2022 року, до військкомату прийшов сам. Мав статус учасника бойових дій. У 2024-му отримав важке поранення, пройшов довгу реабілітацію та знову повернувся на фронт. Опанував нову і передову професію, оператора дронів.Загинув 8 квітня 2025 ц.р. під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Олександро-Шультине, що на Донеччині.Рідні розповідають, Владислав був доброю, працьовитою та сімейною людиною. Гарним другом та вірним побратимом. Завжди дбав про своїх близьких, понад усе любив свою родину. Захоплювався технікою та автомобілями.У нього залишилися батьки Ольга Іванівна та Дмитро Леонідович, дружина Єлизавета, новонароджена донечка Майя, дві бабусі: Людмила Іванівна та Галина Петрівна.Прощання із Владиславом Сібаровим відбудеться 14 квітня о 10:00 біля пам’ятника славетним козакам.Вічна пам’ять та слава Герою! Щирі співчуття рідним та близьким!

Освітня Мрія стала доступною для кожної школиТепер будь-яка школа може стати частиною революційної освітньої екосистеми Мрія — з інноваціями, які надихають учитися. Мрія почалася з ідеї Президента. Протестували застосунок і портал у 40 школах, а вже цьогоріч до Мрії приєднаються 2 000 навчальних закладів. Мрія — це one-stop-shop для освіти. План дня, журнали, конструктор оцінок, динаміка досягнень, чати, бібліотека персоналізованого контенту Мрія ID та багато іншого — тепер у єдиній екосистемі — на порталі та в застосунку. Більше не потрібно думати, де знайти домашнє завдання, чи боятися забути план уроку. Цьогоріч додається ще більше крутих функцій: Для дітей — гейміфікацію та внутрішню валюту — мрійки — за навчальні досягнення. Їх можна обмінювати на бонуси — квитки в кіно, майстеркласи, VR-квести.Інтегруємо перший функціонал на базі ШІ — автоматичний генератор тестів і рекомендаційну систему з добору навчального відеоконтенту в застосунку.Батьки — зможуть вибирати гуртки за інтересами дітей у застосунку та записуватися на них. За інформацією Міністерства цифрової трансформації України

Ядерна енергетика: виклики та перспективи31 березня 2025 року в Києві відбувся круглий стіл на тему «Ядерна енергетика України: нові виклики та перспективи розвитку», організований Асоціацією «Український ядерний форум».Захід зібрав представників органів державної влади, провідних енергетичних компаній, профільних наукових організацій та підприємств, а також громадськість. Зокрема, участь у круглому столі взяли голова підкомітету з ядерної енергетики та ядерної безпеки комітету з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради України Анатолій Костюх, виконуючий обов'язки директора департаменту ядерної енергетики Міністерства енергетики України Ігор Іванов, керівники та фахівці підприємств ядерно-енергетичного комплексу. ДП «СхідГЗК» представляла начальник відділу зв’язків з громадськістю та ЗМІ Тетяна Гожуляніна.Під час круглого столу учасники розглянули ключові питання розвитку ядерного сектору, реалізацію нових енергетичних проєктів і роль українських підприємств у цих процесах. В.о. директора департаменту Міненерго І.Іванов, представляючи Енергетичну стратегію України до 2050 року, зокрема зазначив:«Забезпечення енергетичної незалежності від зовнішніх постачальників ядерного палива відбуватиметься за рахунок розвитку власного видобутку урану, інвестування у значні підтверджені запаси та перспективні ресурси уранових руд, а також ефективні технології видобутку та переробки», підкресливши значення для країни Східного ГЗК.Під час заходу представники ПАТ «НВП «Радій» та СНВО «Імпульс» виступили з ініціативою створити Консорціум українських підприємств для реалізації проєктів з розширення атомних потужностей. Круглий стіл став ще однією платформою для стратегічного діалогу між бізнесом, наукою та державою у сфері атомної енергетики.

ГОЛОС МОЛОДІЖНОГО ЛІДЕРАЗапрошуємо молодь Атомпрофспілки до участі у конкурсі проєктів «Голос молодіжного лідера»! 🔷 Конкурс проводиться Організацією молоді Атомпрофспілки з метою підтримки ініціатив молоді, спрямованих на:- розвиток профспілкового руху;- популяризацію атомної енергетики та промисловості України;- активізацію діяльності організацій молоді;- реалізацію соціально значущих ідей та проектів.🔷 Завдання конкурсу:- втілити найсміливіші задуми молоді у життя;- навчити молодь писати проєкти для отримання грантових коштів;- виявити основні потреби молоді.🔷 Вимоги до проєктів:- бюджет проєкту не повинен перевищувати 50 000 грн;- у проєкті потрібно чітко описати проблему, на вирішення якої він спрямований;- зазначити мету проєкту та очікувані результати;- проєкт повинен включати стислий опис (проєктна діяльність, цільова аудиторія, період реалізації);- проєкт необхідно виконати у встановленому шаблоні (додаток 4 Положення).🔷 Хто може брати участь?Участь у Конкурсі може взяти кожен член Атомпрофспілки віком до 35 років включно.🔷 Дедлайн подачі заявки: 21 квітня🔷 Що далі?До 30 квітня журі оцінює всі подані проєкти, вибирає найкращі та запрошує їхніх авторів до Весняної школи Організації молоді Атомпрофспілки, яка відбудеться в м. Нетішин.15 травня відбудеться визначення переможця/ів конкурсу! Учасники, чиї проєкти були відібрані, презентуватимуть їх перед журі у рамках Весняної школи ОМА.Чекаємо на ваші заявки та бажаємо удачі всім учасникам!

Історія СхідГЗК в цифрах і фактахВиробництво алюмінієво-скандієвої лігатуриІсторія СхідГЗК пов’язана з видобутком та переробкою уранової руди. Втім у 90-х роках минулого століття тут активно розвивався ще один напрямок діяльності – і це виробництво скандієвої лігатури.Ось, що писав Ігор Краснораменський, ветеран ДП «СхідГЗК», у книзі «Уран і люди – пів століття разом»: «Завдяки специфічним властивостям металу (висока температура плавлення, мала щільність та ін.) та його сполук інтерес до скандію зростає. Це визначає перспективність його використання у виробництві сплавів, радіоелектроніці, космічній техніці, в авіабудуванні та в автобудуванні. Але найбільш перспективна сфера його застосування – це леговані алюмінієві сплави. Невелика добавка скандію в алюміній підвищує його міцність настільки, що дозволяє знизити кінцеву вагу конструкції до 50%. Ця його якість дозволила збільшити інтерес до нього, особливо підприємств військово-промислового комплексу. І тому, коли за результатами геологічної розвідки визначилися вельми великі запаси комплексних руд з найбагатшим вмістом скандію на Жовторічанському родовищі, спеціальним наказом Мінсредмашу СхідГЗК було визначено як основну базу з видобутку та переробки скандію в країні. І на шахті «Нова», де здебільшого концентрується скандій, розпочалася його форсована розвідка та відпрацювання. Наприкінці 90-х років продуктивність ГМЗ з переробки уранових руд знизилася майже на 50%. Постало питання про необхідність завантаження заводу іншою сировиною. З 1991 по 1996 рік проводилися інтенсивні дослідження та розробка найбільш ефективної технологічної схеми з переробки комплексних руд, що містять найбільшу кількість скандію. Спочатку дослідження проводилися в ЦНДЛ підприємства, потім технологічний процес вивчався на дослідній установці. А дослідно-промисловий ланцюжок з переробки скандієвих руд був побудований на початку 1992 року».Зі спогадів Геннадія Гончара, нині начальника цеху основного виробництва ГМЗ: «Навесні 1994 року на базі цеху №3 на дільниці 32 бригади 34 було створено ланки з переробки скандієвих розчинів. На посаду начальника дільниці було призначено молодого грамотного спеціаліста Печерскова В.Ю., з СКЦ запрошено майстрами змін – Вербицького І.М., Вальковського Є.М., Брускова В.В. і мене, який нещодавно прийшов на ГМЗ після закінчення інституту. Спочатку була задіяна лише бригада екстракції, яка отримувала ЧФК (чорновий фторидний концентрат), передавала на дослідну установку для очищення та одержання ФК, здійснювала сушку та прокалювання. Потім прожарений матеріал транспортували до плавилки, де здійснювали плавку алюмінієво-скандієвої лігатури.Наприкінці 1994 року вже було змонтовано ланцюжок дроблення комплексних руд, вилуговування, фільтрації та подальшої переробки, а на основі цеху №3 було створено цех №9 з розділення рідкісноземельних елементів, який очолив Краснораменський А.І.Робота була дуже важка, але цікава. По мірі вдосконалення технології вводилося багато нового обладнання, з ранку до вечора провадився монтаж нових ліній та ємностей. Іноді бувало так, що приходиш на зміну, а обв'язування апаратів наполовину змінилося. Велику роботу з оптимізації та налагодження технологічних процесів, впровадження нових ідей вели молоді працівники ЦНДЛ – Коряков В.Б., Беспояско С.В. Але жодна технологія не може замінити людей, які вели процес, а це справді заслужені люди заводу: Волков В.Г., Шевченко М.Д., Волков В.А., Селюнін М.В. І все б у нас вийшло, тільки наслідки «перебудови» дуже швидко докотилися і до нас. Відсутність фінансування, збуту скандію призвели до зупинки цього перспективного та прибуткового у майбутньому проєкту».

Вічна пам’ять Герою Олександру Садигалієву27 березня 2025 року від хвороби помер 53-річний захисник із Жовтих Вод Олександр Садигалієв, трудовий шлях якого пов’язаний з ДП «СхідГЗК».Народився Олександр 20 жовтня 1971 року у місті Алма-Ата, Казахстан. Через два місяці після його народження родина переїхала до Жовтих Вод. Навчався у НВК № 6 «Перспектива».Свій трудовий шлях розпочав на ДП «СхідГЗК», працював автослюсарем в автотранспортному господарстві. Далі була служба в армії та опанування таких військових спеціальностей як водій, старший механік та стрілець. Після – лихі 90-ті та важка праця у різних сферах.З 2004 по 2017 рік Олександр працював обрубувачем у ливарному цеху ремонтно-механічного заводу ДП «СхідГЗК». Його подальший трудовий шлях був пов'язаний з ПрАТ «Гарант Метиз Інвест» та підприємством «Харон».На захист України Олександр став 28 вересня 2023 року. Після проходження місячної військової підготовки, відправився на передову. Служив гранатометником, воював переважно на Донецькому напрямку, мав статус УБД, нагороджений медаллю «Учасник бойових дій».У грудні того ж року отримав осколкове поранення та обмороження ніг, які позначилися на його здоров’ї та руховій активності. Та службу все ж продовжив. Наприкінці грудня 2024 року звільнився з військової служби за станом здоров’я. 27 березня його серце зупинилося.Колеги, з якими О.Садигалієв працював у ливарному цеху РМЗ, згадують: «У нас залишилися найтепліші спогади про спільну роботу з Олександром. Він відрізнявся великою відповідальністю, сумлінно ставився до виконання кожного завдання, був спокійним, врівноваженим, чуйним, товариським. Сумуємо разом із його родиною…»Рідні розповідають, Олександр був надзвичайно добрим, щедрим, турботливим та чуйним. Захоплювався риболовлею та двоколісним транспортом. Безмежно любив свою сім’ю, намагався не хвилювати рідних. Був надійним та відповідальним побратимом, нікому не відмовляв у допомозі та підтримці.У нього залишилися цивільна дружина Олена, донька Карина та син Антон.Працівники ДП «СхідГЗК» висловлюють щирі співчуття рідним та близьким захисника.Вічна пам’ять та слава Герою!***Прощання з Олександром Садигалієвим відбудеться 31 березня о 10 годині біля пам’ятника славетним козакам.