🏘 167 громад. 725 будинків. 2215 людей. Що це за цифри? Це фактично весь офіційний фонд соціального житла в Україні станом на 2025 рік. І не потрібно бути експертом, щоб зрозуміти, наскільки цього критично мало для країни, яка четвертий рік живе в умовах повномасштабної війни, щоденних руйнувань і мільйонів внутрішньо переміщених людей. Саме про це говорили під час конференції «Реформа соціального житла: системні рішення, європейські стандарти і практика», організованої Міністерством розвитку громад та територій України спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів за підтримки Ради Європи. Для України питання соціального житла сьогодні вже значно ширше за соціальну політику. Мова про стійкість держави під час війни і про те, якою країна буде після перемоги. Бо житлова політика — це завжди тест на зрілість держави. На її здатність працювати не лише в режимі реагування на кризу, а формувати довгострокові правила та гарантії для людей. І тут важливо чесно говорити про наш попередній досвід. Україна роками мала фрагментарну систему соціального житла, де фонди поступово скорочувались, житло приватизовувалось або просто випадало із системи. В результаті країна увійшла у найбільшу житлову кризу в сучасній історії фактично без повноцінного соціального житлового фонду. Саме тому зараз наше завдання — не латати окремі проблеми, а будувати нову модель майже з нуля. І ця модель має базуватись на чітких правилах, прозорому управлінні, зрозумілій відповідальності та довгостроковому фінансуванні. Окрема роль у цій реформі належатиме громадам. Саме місцеве самоврядування працюватиме із фондом соціального житла, визначатиме пріоритети та механізми управління. І дуже важливо вже зараз чітко зафіксувати повноваження, відповідальність і запобіжники, які не дозволять повторити помилки минулих років. Водночас реформа соціального житла неможлива без нових фінансових інструментів. Україна вже оновила законодавство у сфері державно-приватного партнерства, і це відкриває можливості для залучення приватного капіталу до створення соціального житла. Але всі ці механізми мають працювати як єдина система, а не набір розрізнених рішень. Соціальне житло — це в першу чергу про гідність. Про базове відчуття людини, що держава не залишає її сам на сам із втратою дому. Що в країні існують правила, підтримка і горизонт майбутнього. І саме зараз Україна має шанс закласти сучасну житлову політику за європейськими стандартами — не як реакцію на кризу, а як фундамент сильної держави на десятиліття вперед.