Ухвалювати державні рішення без актуальних даних або будувати стратегії на роки вперед із оцінкою «на око» — це як шукати в темній кімнаті чорну кішку, якої там немає. У кращому випадку це просто помилка. У гіршому це свідомий постріл у ногу, коли колосальні ресурси витрачені, очікування суспільства сформовані, а фінальний результат виявляється кардинально протилежним.📊 Саме це обговорювали під час події «Статистика громад», яку організували Державна служба статистики України спільно з Фондом Східна Європа.📌 Для більшості поняття «статистика» здається чимось далеким і сухим. Насправді вона непомітно впливає на життя кожного, і ми гостро відчуваємо це тоді, коли цифри в кабінетах розходяться з реальністю на вулицях. Особливо це відчувають громади під час стратегічного та просторового планування. Без якісних даних неможливо точно визначити потреби людей, пріоритети розвитку та обґрунтувати публічні інвестиції.🏘 Під час роботи над Законом «Про основні засади житлової політики» ми побачили цю проблему в концентрованому, майже абсурдному вигляді. Офіційні дані про житлову чергу в країні були датовані 2015 роком. І навіть їхня достовірність станом на той час викликає великі питання.⚖️ Зараз ми маємо базу, але без жорсткої законодавчої рамки процес збору даних залишатиметься на рівні волонтерства та добрих намірів. Моє завдання як голови Комітету і наше спільне завдання в парламенті — забезпечити чітку методологію та обов’язковість муніципальної статистики. Байдуже, чи це буде окремий закон про муніципальну статистику або радикальна хірургія чинних актів.💡 Ми маємо нарешті ввімкнути світло в цій темній кімнаті.