НАБУ викрило чергову корупційну схему в земельно-будівельній сфері. Місцеві депутати у Луцьку вимагали та отримували 30 тисяч доларів за «правильні» рішення щодо землі та забудови. Дивуюсь? Ні. Лише знову загинаю палець на черговому випадку. Проблема в тому, що пальців уже давно не вистачає. Корупція в земельних і будівельних питаннях для окремих чиновників та депутатів ОМС давно стала священним корупційним Граалем. Географія цього земельно-будівельного беззаконня не має меж, адже це не окреме місто і не окрема область. Це вся Україна. У всіх звітах, рейтингах і дослідженнях корупційних ризиків земля та будівництво стабільно в топі. Без сюрпризів. Це той випадок, коли всі все знають. Знають, що беруть. Знають, що вимагають. Знають, хто саме і за які «послуги». Знають навіть середні «такси». НАБУ, САП, поліція можуть робити десятки гучних справ і спецоперацій на кшталт «Чисте місто» в Києві. Але це радше спроба перемогти онкологію інгаляцією. Виглядає заспокійливо, проте не працює. Проблема не в окремих прізвищах. Проблема в самій конструкції. Коли спокуса надто велика, жоден домоклів меч у вигляді НАБУ не стає стримуючим фактором. Єдине, що реально працює, це відсутність людини в процесі прийняття рішення. Там, де рішення автоматизовані, прозорі й позбавлені ручного впливу, хабар просто ні за що брати. Звісно, сказати це легко. Реалізувати значно складніше. Бо саме це мав зробити законопроєкт №5655. Саме тому він отримав шалений спротив. Причина проста. Йдеться про величезні обсяги корупційного кешу, який він мав прибрати, і який корупціонерам дуже не хотілося втрачати. Проте поки в цій системі нічого не змінюється. А все суспільство в питанні землі та будівництва дедалі більше нагадує біг по граблях. Ми знаємо, де вони лежать, знаємо, чим усе закінчується, але знову на них наступаємо. І цей корупційний грааль ще довго передаватимуть із рук у руки, від громади до громади, від міста до міста.