(Продовження)Упс… Буває ж таке? І лише потім, після рішення Президента, яке ще мусить бути затверджено Верховною Радою, починають працювати механізми військової системи, коли врешті решт бригада, а потім вже батальойн отримує беерку в якій сказано, "здійснити підрив мостів та таими кординатами". Так і ніяк інакше! А це все… час!Ба більше. Головнокомандувач ЗСУ не може власноруч прийняти рішення, що в країні ось вже потрібно вводити правовий стан – воєнне положення. Навіть, якщо дуже сильно захочеться! НЕ МО-ЖЕ! Бо це виключно прерогатива Президента України, себто… Верховного Головнокомандувача. І то, із цією пропозицією він мусить звернутися до Верховної Ради України! Чи знав про це колишній комбат Юрій Береза який був депутатом Верховної Ради? Ну мусив ж знати! Але чомусь промовчав. Чому? На це питання відповідь знайдіть самі.І ось лише потім, після отримання відповідного рішення, коли з Банкової полетять відповідні «цидулі», війська отримують Накази та починають рух. Так… І НІЯК ІНАКШЕ! Не можуть війська, ну наприклад якась бригада ДШВ, (самостійно, бо їм так захотілося) знятися з полігону, примчатися в район мого рідного Мелітополя, зайняти оборону та замінувати міст через Каховський магістральний канал в районі вже колишньої АЗС «Паралель». Міст по якому постійно йде рух цивільного транспорту… А ось якщо б ХТОСЬ дуже потужний та незламний, знайшов в собі політичні яйця, та виніс на розгляд Верховної Ради пропозицію про введення воєнного стану не 24 лютого 2022 року, а хоча б 24 січня, того ж самого року, все було б для російських окупантів… набагато складніше. В рази! (Той міст, дуже важливий, так і не встигли замінувати і відповідно підірвати тому що… речення закінчить самі).Повертаючись думками в минуле, я постійно згадую події листопада 2018 року, коли після захоплення росією двох катерів та буксира, тодішній президент Петро Порошенко одразу виніс на розгляд ВР ту саму пропозицію. Що тоді тільки не лунало на його адресу, але Порох діяв навипередки! Хоча мова тоді йшла про інцидент в Керченській протоці, а не про накопичення російських військ на кордонах з Україною і постійних закликів союзників рити окопи та готуватися до війни. По різному українці ставляться до Порошенка, але все ж таки тоді, у 2018 році рішення було прийнято! Правильне рішення! А ось у 2022-му, вже іншому президенту на це не вистачило сміливості.Наприкінці цього допису, усім своїм читачам, я наполегливо РАДЖУ подивіться інтерв’ю, яке генерал Сергій Наєв (у 2022 Командувач сил оборони України), дав «Українській правді». Там він максимально доступною мовою розклав по полицях, як все мусило бути і у відповідності до чого?! Пояснив скільки часу потрібно на розгортання військ? Як швидко бригада висувається у визначений район та займає позиції? Після чого, себто після яких рішень вищого політичного керівництва країни, в районі із тимчасово окупованим Кримом мусило б початися нарощування мінно-вибухових загороджень, тощо. Генерал також навів приклад та пояснив, чому перед самим початком повномасштабного вторгнення, в районі Чернігова підрозділи змушені були займати позиції не згідно військових планів «задумів», а там де прийшлось. Також він чітко каже про те, що до самого початку повномасштабного вторгнення, він ЧОМУСЬ так і не отримав офіційні данні від розвідки. Подивіться… Гарне інтерв’ю, яке дає відповіді на купу питань. Інтерв’ю людини, яка ВЗЯЛА на себе відповідальність тоді, а не стала військовим експертом в студії потім.