Пів на третю ночі. Безсоння. Сиджу на кухні, гортаю стрічку новин фейсбучика. Марік вийшов з кімнати, та примружившись від світла дивиться на мене із питанням, «І чого уто не спиш?», а я в свою чергу думаю, на кого ж по своєму типажу схожий Арестович? І чомусь схиляюсь до того, що він типовий політично-інформаційний розводила. Наперсточник. Його задача примусити вас… нас… оточуючих повірити в те, що він каже. - Це у вас фірмові джинси гуччі?- Звісно ж! А як інакше? Фірмові!… Заходьте за шторку, ставайте на кортонку, міряйте. Він сьогодні, із максимально вумним виглядом, жонглюючи не менш вумними фразами які складає в цілі речення, не соромлячись в епітетах, сваритиме кого завгодно, ну наприклад президента України! Завтра, із тим же виразом обличчя, буде його хвалити та увійде до його команди. Аби вже післязавтра, сказати, що розчарувався в ньому, щоби ще пізніш, в чергове змінивши риторику, знов повернутися в будівлю на Банковій. Таких інформаційних наперсточників, ще пошукати.- Вони сказали, що вірять мені на слово! Ось тут карта і поперла…